facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Вихованці інституцій — не тільки діти держави, а наші з вами — представниця БФ Руслана Шостака

Інтерв'ю

Про евакуацію дітей-сиріт, можливості всиновлення в Україні та найболючіші питання інтернатних закладів говоримо на Громадському радіо з представницею благодійного фонду Руслана Шостака Катериною Навозенко.

Вихованці інституцій — не тільки діти держави, а наші з вами — представниця БФ Руслана Шостака
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 9 хвилин

Гостя — керівниця благодійного проєкту «Вдома» благодійного фонду Руслана Шостака Катерина Навозенко. Благодійний фонд Руслана Шостака організовує евакуацію дітей-сиріт під час війни.

Катерина Навозенко: У 2022 році на початку повномасштабного вторгнення кожен з нас рятував власних дітей. Команда благодійного фонду Руслана Шостака рятувала дітей інституцій Дніпровської області. І протягом двох місяців на територію Туреччини було вивезено 1600 бенефіціарів — це діти-сироти, діти, позбавлені батьківського опікування, та супроводжувачі. Також протягом двох років додатково проєкт «Дитинство без війни» надав можливість сім’ям з дітьми-сиротами та позбавленими батьківського опікування з найбільш постраждалих та деокупованих територій України відпочити на березі Середземного моря від звуків війни.

Проєкт впроваджує комплексну освітньо-розвивальну програму, спрямовану на розвиток когнітивних, творчих та соціальних навичок дітей. Ми опікуємося дітьми протягом двох років, ми їх годуємо, вони живуть у готелі на березі моря, ми забезпечуємо медичний супровід, освітні необхідності. А також у нас є потужна команда волонтерів, вони надають додаткову підтримку та емоційний зв’язок, що робить життя дітей насиченим та наповненим турботою. Загалом через проєкт протягом двох років пройшло 3,5 тисячі людей.

Наразі залишається на території Туреччини 500. Ці діти у гарних умовах, але вони не мають змоги реалізувати своє основне право — на виховання у сімейному оточенні.


Слухайте також: Ми не можемо зробити так, щоб в Україні не було дітей-сиріт, але можемо дійти до того, коли у нас не буде їх в інтернатах — Леонід Лебедєв


У якому стані зараз питання усиновлення дітей в Україні?

Катерина Навозенко: Інституційні заклади — це неприпустима форма виховання дітей. Майже 80 років тому, після Другої світової, це було необхідним рішенням, коли на вулицях було дуже багато дітей, які втратили батьків. Але інституції ламають дітей, а інтереси дитини — це інтереси України. Тому Україна з 2017 року впровадить реформу деінституалізації. І це не про закриття інтернатів. Це про створення таких умов, за яких потреба в інституціях просто зникне.

Для дітей-сиріт зростання у сім’ї виявляється важливою та необхідною складовою для їхнього фізичного, емоційного та соціального розвитку. Це сприяє їхній соціальній інтеграції та адаптації у суспільстві.  Фонд встановлює тісні зв’язки та плідну співпрацю з органами державної влади, оскільки усиновлення є функцією виключно держави. Ця взаємодія є вирішальною для успішної реалізації проєкту та покращення умов для дітей-сиріт.

За статистикою в Україні не так багато усиновлювалось. У 2022 році — 852 дитини, у 2023 — 883. Але тут впливає також, що в Україні спочатку повномасштабного вторгнення є мораторій на міжнародне всиновлення. Міжнародне всиновлення займало десь 15-20% завжди. І цей мораторій буде продовжуватися до кінця воєнного стану плюс три місяці.

Тобто на сьогодні усиновити дитину можуть тільки українці, які постійно проживають на підконтрольній території України. І це важливо. Тому ми й кажемо про повернення дітей, тому що їх усиновити можуть тільки українці.

Протягом повномасштабного вторгнення багато інституцій було тимчасово евакуйовано, як у межах України, так і за кордоном. На сьогодні близько трьох тисяч дітей — це приблизно 150 інституцій — залишається за кордоном протягом двох років, фактично не маючи можливості реалізувати своє право на зростання в сімейному оточенні.

З 1 червня 2023 року в Україні розроблені зміни в законодавстві, які регламентують усиновлення, влаштування у сімейну форму виховання тимчасово евакуйованих за кордон дітей інституцій.

У нас є приблизно 63 тисячі дітей, які втратили батьківську опіку. З них на сьогодні 1298 ДБСТ (дитячих будинків сімейного типу), де виховуються 8 936 дітей, прийомних сімей 2 800 — це 5,5 тисячі дітей. І більшість дітей перебуває під опікою. Це 44 тисячі дітей.

Що стосується інституцій, то в інституціях взагалі виховуються 4,5-5 тисячі дітей, серед яких більшість — це діти вікової категорії 10-15 років із сімейних груп.


Читайте також: Росіяни незаконно всиновили 400 українських дітей: чому це геноцид?


Охочі всиновити дітей є

Катерина Навозенко: Але в Україні дуже багато людей емоційно хотіли б усиновити, але по факту сьогодні офіційних кандидатів — 1700. Є так зване вузьке місце — це пропускна здатність обов’язкових курсів кандидатів в усиновлювачі. Але держава зараз розв’язує ці проблеми. Самі курси дуже якісні, інформативні, і ми всі дуже сподіваємось, що кількість всиновлювачів зросте.

Усиновлення — це не швидкий процес. Виносити народити дитину, всі знають, що це 9 місяців. Прийняти серцем дитину в сім’ю — приблизно такий же строк. Це дуже зважене рішення, і прискорити його неможливо.

80% усиновлювачів чекають і шукають здорову дитину до 3-5 років. Але таких дітей насправді дуже мало. Усе зміниться тоді, коли ми будемо думати: «Цій дитині потрібна сім’я», а не: «Мені потрібна дитина».

Порада усім кандидатам: розширюйте вікові рамки для пошуку дітей. Можливо, саме дитина 9 років закрадеться вам у серце.

Майже всі діти інституцій з діагнозами. Бо система інституції не дає можливості ні повноцінному розвитку, ні забезпеченню індивідуальних потреб дитини. Більшість діагнозів насправді знімається, як тільки дитина попадає у родину, яка її любить. Що стосується маленьких дітей, там вже навпаки багато діагнозів, на жаль, виявляються пізніше. І всі ми це знаємо. І до цього потрібно бути готовими. За відгуками усиновлювачів також треба пам’ятати, що майже всі діти відстають на 2-3 роки від своїх однолітків, які зростають у сім’ях.

Усиновлюючи дорослих дітей, ви бачите зрозумілі діагнози, розумієте, що можна зняти, а що ні. Ви бачите вже повноцінного члена сім’ї, і ви маєте змогу отримати не просто дитину, а ще й друга.

30% усиновлювачів зі статистики насправді повертаються за другою дитиною. І йдуть на усиновлення по другому колу. Тому порада всім, хто стає на цей непростий, але таки важливий шлях: подумайте про усиновлення сімейних груп — це брати-сестри.

Насправді є кілька важких етапів в усиновленні. Один із них — це адаптація. І коли у родину попадають сімейні групи, адаптація набагато простіша.


Читайте також: Росіяни зробили електронний ринок українських «сиріт» і відкрили дані дітей для «потенційних батьків» — Лисянський


Чи діти з інтернатних закладів готові до самостійного життя?

Катерина Навозенко: Діти, які зростають в інституціях, на жаль, не соціалізовані. Ми над цим проводимо велику роботу. Ми готуємо дітей до встановлення. Наші діти працюють з психологами. І, звісно, ми допомагаємо після завершення процесу встановлення. Тому що найскладніший етап — коли дитина опиняється вдома.

Курси для кандидатів усиновлювачів потужні, дуже сильні, там також дуже серйозно готують батьків. Це складний етап. Але він дає стільки щастя наприкінці, що його варто пройти.

Ви пам’ятаєте, що дитина не винна, що вона опинилась в інституціях. Інституції — це пережиток. І допомогти дитині адаптуватися повинні всі.Взагалі, діти інституцій — це не тільки діти держави. Це наші з вами діти. Через 5-15 років вони стануть повноцінними членами нашого суспільства. І тільки від нас залежить, чи ми отримаємо розумне, успішне молоде покоління.

Ми, як соціально орієнтоване суспільство, повинні допомагати. І це не про цукерки на Різдво. Це про участь у житті, про соціалізацію, про орієнтацію дітей. Ми не повинні допустити, щоб дитина після повноліття опинилася на вулиці сама.

Facebook Childhood Without War

Наразі ми допомагаємо державі повернути дітей в інституції, у сім’ї. Це такий важкий процес. Наприклад, у співробітництві з Дніпровської ОВА ми лише за лютий повернули 10 дітей в сім’ї. У нас двоє усиновлених хлопчиків. Двоє діток ми повернули до мами, яка відновилася у правах. Тому що діти в інституціях взагалі опиняються не тільки тому, що у них неблагополучні сім’ї. Бувають абсолютно різні ситуації.  Може бути, що суспільство десь не підтримало, десь не допомогло. Може бути мама хворіє, батьки опинилися у місцях позбавлення волі. Але важливо давати підтримку таким родинам. І тому потрібні соціальні послуги, які зараз просуває держава, ми також у цьому беремо участь.

Ми плануємо наразі допомагати державі повертати евакуйованих дітей з-за кордону в сім’ї. Ми підтримуємо, розробляємо програми психологічної підтримки й адаптації дітей у сім’ях після процесу усиновлення. Це прямо дуже важливий процес. Ми працюємо тільки у співробітництві з державою. І тут треба закривати питання психологічної підтримки. Треба закривати болючі питання профорієнтації. І допомагати цим сім’ям виховувати повноцінне суспільство.


Читайте також: Колишній «беркутівець» Валерій Астахов причетний до знущань з українських дітей, яких вивозили до Криму — The Insider


Вплив війни на дітей

Катерина Навозенко: Багато дітей приїхали з енурезом. Окрім проблем, що це діти з інституцій, ще й війна наклала дуже серйозний вплив на дітей.

Але на сьогодні майже всі діти усміхаються. Вони ведуть повноцінне життя. Дуже важливо, я вважаю, що ми зробили для дітей 15-17 років. Ми дали можливість дітям обрати своє майбутнє. І це типово для будь-якої сім’ї. Але це не типово для інституції. І це найболючіше питання.

Тому питання профорієнтації для дітей 15+ дуже гостро стоїть. І тут державі потрібна допомога. І ми готові тут включатися. І ми готові допомагати. У нас великий досвід у роботі з дітьми в інституціях. Так, є дуже складні випадки. Так, є дуже складна інвалідність. Але з усім цим потрібно працювати. І особливо важливо — це індивідуальний підхід до кожної дитини. Чого їм не дають в інституціях.

Кожна дитина, яка на сьогодні в інституціях, чекає. І можливо саме на вас. Допомогти якійсь одній дитині змінити життя — це дуже важливо. І це глобальна така місія нашого суспільства.


Читайте також: У Росії буде дедалі важче знайти українських дітей — Микола Кулеба


За даними на березень 2023 року, на тимчасово окупованих територіях та у РФ перебували 4390 українських дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування. До повномасштабного російського вторгнення вони перебували у спеціальних дитячих закладах. Дані повідомляла віцепрем’єрка України Ірина Верещук. За її словами, Україна надала в Міжнародний кримінальний суд усі матеріали стосовно викрадення дітей. Іноді самі росіяни підтверджують факти викрадення українських дітей.

Нагадаємо, станом на кінець 2022 року офіційні джерела РФ рапортували про понад 700 000 українських дітей, які проживали на той час на території РФ. Це депортовані (разом з батьками) та викрадені діти.

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна і Марії Львової-Бєлової  через насильницьке вивезення українських дітей, що є ознакою геноциду.

Відомо, що росіяни приховують злочини усиновлення українських дітей. Уповноважений президента України з прав дитини у 2014-2021 рр. Микола Кулеба каже, що станом на березень 2023 року стало важче знайти інформацію про викрадених українських дітей. Він зауважив, що не відомо скільки українських дітей перебуває зараз у Росії. Діти можуть опинитися без батьків через те, що вони інколи помирають, інколи їх садять у в’язницю, інколи вони хворіють, і діти опиняються сам на сам, пояснив Микола Кулеба. Таких дітей, за його словами, влаштовують або в сиротинець, або в якісь сім’ї. Їм надають не тільки статус дитини-сироти або позбавленої батьківського піклування, але й російське громадянство.

У червні 2023 року стало відомо, що російські окупанти використовують територію Білорусі для вивезення українських дітей. Про це заявила віцепрем’єр-міністерка — міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.

Наприкінці червня 2023 року пресслужба Центру національного спротиву повідомила, що російські окупанти планують вивезти «на відпочинок» близько 300 дітей із тимчасово захопленої території Запорізької області в російську Чувашію. Відомо, що росіяни не повертають дітей після вивезення, прикриваючись воєнним станом у регіоні.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Здоров’я Миколи Медика не покращилося — історія 69-річного у незаконному ув’язненні росіян

Здоров’я Миколи Медика не покращилося — історія 69-річного у незаконному ув’язненні росіян

6 год тому
Як Росія вербує іноземців у свою армію: пояснює ексзаступник голови СБУ

Як Росія вербує іноземців у свою армію: пояснює ексзаступник голови СБУ

8 год тому
Новий український правопис: до чого досі не звикло суспільство

Новий український правопис: до чого досі не звикло суспільство

10 год тому