Чи допоможе розподілена енергетика уникнути відключень світла

Українська енергетика під час війни

Українська енергетика стикається із проблемами не тільки зараз або під час перших російських атак на неї у жовтні 2022-го, проблеми почалися значно раніше, вважає Дмитро Сакалюк. За його словами, тривалий час Україна була залежною від російського газу та не намагалася диверсифікувати джерела енергопостачання.

Диверсифікація (тобто урізноманітнення) джерел енергопостачання — збільшення кількості різних об’єктів генерації та джерел отримання енергії, завдяки чому система стає менш залежною від кожного окремого з них.

«На жаль, енергетична незалежність не будується за копійки, а встановлення стійкості системи потребує часу та значних ресурсів. За час війни ми посилили енергонезалежність і диверсифікували джерела, змінили енергопостачальників, але такі рішення не ухвалюються за одну секунду», — говорить експерт.

Росія атакує газову та електропостачальну інфраструктуру України. За словами Дмитра Сакалюка, останнім часом ворог зосередив свої удари на малих розподільних об’єктах, підстанціях, що відповідають за транспортування енергії у невеликі райони. Тому сьогодні проблемою частіше стає не відсутність достатньої генерації, а неспроможність доставити енергію до кінцевого споживача. У цьому контексті експерт закликає економно використовувати електроенергію, оскільки на ширшому масштабі це дозволить зменшити навантаження на розподільну систему й забезпечити її нормальну роботу.

Читайте також: Уряд ухвалив низку рішень для посилення захисту критичної інфраструктури — Свириденко

«Тим не менш, є різні випадки, навіть в окремих частинах однієї області може бути різна ситуація. Десь це брак виробництва, тому що були й удари по генеруючих потужностях, однак більше інформації саме про нестачу електротранспортної інфраструктури», — каже експерт.

У минулі роки Україна імпортувала електроенергію з Євросоюзу, щоб компенсувати дефіцит. Днями Володимир Зеленський заявив, що така можливіть буде й у цьому сезоні. Про це він повідомив на спільному брифінгу з верховною представницею Євросоюзу із закордонних справ Каєю Каллас. Дмитро Сакалюк зауважує, що наразі ми не можемо точно передбачити, чи достатньо буде цього імпорту, щоб покрити нестачу електроенергії, адже це залежатиме від інтенсивності російських обстрілів та споживання.

Чому децентралізована енергетика — одне з головних рішень сьогодні?

Одним з ключових кроків для подолання кризи енергосистеми стала її децентралізація. Дмитро Сакалюк розповідає, що працює над забезпеченням громад, а особливо їх лікарень та водоканалів, власними джерелами електрогенерації. Передусім це сонячні електростанції.

«У централізованій системі ми маємо одне велике джерело енергії, наприклад атомну електростанцію, що забезпечує енергією п’ять областей. Але немає умовно двадцяти дротів, які виходять із цієї станції й тягнуться у різні регіони. Їх один або два, і якщо їх уражає ракета, то всі подальші етапи залишаються без світла. Децентралізація — це максимальне наближення генерації електроенергії до її споживання», — пояснює Дмитро Сакалюк.

За його словами, система, що складається з великої кількості локальних джерел генерації має низку переваг. Ключові з них такі:

• У періоди вимкнень електроенергії місцеві джерела генерації знижують навантаження на розподільчу систему, завдяки чому мікрорайон може залишитися зі світлом.
• Мережа з багатьох малих джерел генерації значно менш вразлива до обстрілів, ніж централізована система, де все залежить від одного об’єкта.

Читайте також: В окремих областях України — аварійні відключення електроенергії

Які принципи зеленої відбудови в енергетиці?

Експерт розповідає, що тривалий час в Україні використовуються вугільні станції, шкідливі для довкілля. Атомні електростанції, хоча й не викидають парникові гази, становлять суттєву загрозу, а також потребують збереження й утилізації відпрацьованого ядерного палива.

«Зелена відбудова — це таке відновлення, що дозволить моїм онукам чи вже їхнім онукам не перейматися про довкілля. Я розумію, що під час війни питання екології чи клімату відійшли на більш дальні плани, і це нормально. Але у глобальному контексті – ці проблеми перебувають на перших щаблях у багатьох країнах. Навіть те підтоплення, що відбулося в Одесі, — це наслідки кліматичних змін», — говорить Дмитро Сакалюк.

Він стверджує, що нам потрібно використовувати енергію природи, але робити це обережно та виважено.

• На рівні держави та нижче передусім потрібно економніше та ефективніше споживати енергію. Для цього варто утеплювати будинки, оновлювати насоси у водонапірних вежах та інше технічне приладдя.
• На більш локальному рівні варто, за можливості, встановлювати сонячні панелі — на дахах приватних будинків, шкіл, лікарень. Крім того, використання такої енергії дешевше за електрику із мережі.

Дмитро Сакалюк говорить, що в Україні є можливості й окремі кроки щодо розвитку зеленої енергетики, але наразі вони несистемні чи контраверсійні. Скажімо, будівництво вітряків на полонині Руна, задля чого нищиться природне середовище.

Про проблему будівництва вітрових електростанцій у Карпатах розповідав Петро Тєстов у попередньому випуску подкасту

«При цьому в нас запроваджена можливість активного споживача, коли ви можете продавати надлишки згенерованої електроенергії в мережу. У нас доволі прості умови, якщо ви хочете встановити сонячну електростанцію як фізична особа. На жаль, не змінені умови для бюджетних і комунальних установ, зокрема критичної інфраструктури. Чинні умови розтягують час, ускладнюють процедуру залучення міжнародного фінансування. Також варто посилити контроль за якістю будівельних робіт», — говорить експерт.

За його словами, під час планових ремонтів атомних електростанцій минулого літа, нестачу генерації покривала передусім сонячна енергетика. Це були як промислові, так і численні невеликі станції.

Які є джерела фінансування розбудови зеленої енергетики?

Дмитро Сакалюк розповідає, що фізичні особи мають змогу отримувати у банках безвідсоткові чи маловідсоткові кредити на будівництво сонячних електростанцій. ОСББ можуть скористатися подібними пропозиціями в межах програми «Грін ДІМ». Вона спрямована на розвиток відновлювальних джерел електроенергії та підвищення енергоефективності житлових будинків. Програма надає фінансову підтримку на реалізацію відповідних проєктів.

«Це можна реалізовувати й власними коштами, але подібні рішення є, держава спонукає та допомагає тим, хто хоче запровадити такі проєкти, зокрема фінансово», — каже експерт.

Читайте також: Чи можлива зелена відбудова в Україні сьогодні

Також він розповідає, що певні місцеві ради мають внутрішні програми підтримки. Тут не йдеться про великі кошти, але програми можуть покрити до 10% вартості станції. Є непоодинокі приклади українських громад, які профінансували будівництво сонячних електростанцій виключно за кошти місцевого бюджету, говорить Дмитро Сакалюк. Термін окупності таких проєктів становить до трьох років. Крім того, є грантові програми, що теж допомагають громадам реалізовувати такі рішення.

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]
• Base by Mono