Що не так із будівництвом вітряків на полонині Руна

Чому міністерство погодило будівництво на полонині Руна

Нещодавно Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства схвалило будівництво вітрової електростанції на полонині Руна у Карпатах. При цьому, роботи в регіоні вже розпочаті.

Як пояснює Петро Тєстов, будівництво вітряків на полонині — значно складніший процес, ніж просто завезти туди й встановити турбіни. По-перше, потрібно прокласти під’їзні дороги, якими зможе рухатися техніка. По-друге, потрібно побудувати лінії електропередач. Для цього проводять процедури стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля, де мають бути проаналізовані всі роботи й інфраструктура в комплексі. Натомість, зазначає аналітик, будівництво на полонині Руна може стати вкрай негативним прикладом недотримання цих правил:

«Тут вирішили дуже хитро підійти: розбили проєкт на окремі складові. Одна складова — це будівництво фундаментів, ніби вони будуються просто так. За офіційними документами, це фундаменти до вітряків, але не складова проєку. Інша складова — те, що раптом ДП «Ліси України» захотіло побудувати лісову дорогу на полонину. Хоча навіщо це лісникам? Полонина — це місце, де ліс не росте. З іншого боку, «Закарпаттяобленерго» раптом захотіло поруч вести лінію електропередач, офіційно — теж для покращення електропостачання.

Тому, розбивши проєкт на частини, вони проманіпулювали міністерством, сказавши, що займаються лише встановленням лопастей, і це ніяк не шкодить лісу й інфраструктурі. Тому це хитрий спосіб обходу вимог законодавства».

Як визначають території, де можна будувати об’єкти інфраструктури

Петро Тєстов зазначає, що є території, на яких можна безпечно для довкілля будувати електростанції, але також існують зони, де таке втручання недопустиме. При цьому, дискусія про розподіл цих територій ведеться не лише в Україні, а й в усьому світі. Тому Євросоюз розробив механізм визначення зон прискореного розвитку, де сформульовані критерії вибору території для будівництва певного виду генерації.

«Для цього роблять два шари — дві карти. На одній є вітер, інфраструктура, лінії електропередач, підстанції. На іншій — території, де не можна будувати, де є природозаповідний фонд, ліс, праліс, червонокнижні види, водні об’єкти. Потім ці дів карти між собою перетинаються, з’єднуються, і там, де є інфраструктура та сила вітру, але немає природоохоронних обмежень, там і має все будуватися. І, на жаль, території полонини Руна не потрапляють до цих зон, тому що високогірні території апріорі настільки цінні, що там немає варіанту, за якого було б нормальн побудувати вітряки», — каже Петро Тєстов.

Зважаючи на природоохоронні обмеження, будівництво на полонині Руна та його погодження з боку Міністерства економіки не відповідає українському законодавству, зазначає аналітик «Української природоохоронної групи». Крім того, у будівництво фундаменту й доріг у межах цього проєкту вже вкладено великі кошти. На думку Петра Тєстова, це створює певний тиск на подальші рішення.

«Згідно з процедурою оцінки впливу на довкілля, якщо у звіті є недостовірна інформація, має бути відмова. Звіт був підготовлений, коли не було фундаментів і дороги, і тепер він раптом стає достовірним. Тому тут я бачу всі ознаки того, що рішення було ухвалене на політичному підґрунті, а не спираючись на законодавство», — каже аналітик.

За його словами, цей випадок не поодинокий, і Міністерство ухвалило уже низку рішень, у яких знехтувало охороною прирди на користь економічної вигоди. Петро Тєстов зазначає, що така тенденція доволі закономірна, адже після злиття Міндовкілля та Мінекономіки складно очікувати на баланс між цими напрямками в межах діяльності однієї інституції.

Що у будівництві на полонині Руна вказує на можливі приховані домовленості

Проєкти вітрової енергетики наразі також реалізують за кредитні європейські кошти у Волинській, Житомирській, Полтавській областях. Загалом станом на зараз у реєстрі оцінки впливу на довкілля є понад 15 проєктів електростанцій, і серйозні зауваження з боку громадськості спрямовані лише на будівництво у Карпатах, говорить Петро Тєстов.

Він стверджує, що, з економічної точки зору, потрібно забезпечити рівні умови ведення бізнесу, на які не впливають зв’язки з владою. На думку аналітика, будівництво на полонині Руна демонструє інший приклад. За його словами, ДП «Ліси України» будує лісову дорогу, вирубує праліс, внаслідок чого стає фігурантом кримінальних справ, втрачає міжнародні сертифікати, які дозволяли йому дорожче продавати деревину, тобто державна компанія втрачає кошти, оскільки її примушують готувати об’єкт для будівництва певного бізнесу.

«На мою думку, це якраз про те, що створюються нерівні умови для бізнесу, і ми повертаємося в часи Януковича, коли той, хто наближений до влади, може все робити.

Чому ще громадськість так переживає за полонину Руна: бо зараз на етапі іншої документації — стратегічної оцінки впливу на довкілля, видачі земельних документів — перебувають плани з будівництва електростанцій на хребтах і вершинах Свидовець, Красна, Апецька, Бичків, Лютянська Голиця, Вододільний, Гостра. Фактично, більше половини високогірних хребтів Закарпаття у планах будівництва вітряків. І це не просто презентація, а реальні документи й реальні вкладені гроші», — пояснює аналітик.

Якої шкоди природі може завдати будівництво вітроелектростанції на полонині

Петро Тєстов зазначає, що у Карпатах давно функціонують Самбірська й Сколівська електростанції, але вони розташовані на нижчих територіях. Натомість екологи та громадськість виступають проти будівництва у високогірних регіонах вище за тисячу метрів. Таких територій в Україні небагато, що робить їх унікальними та особливо цінними. Крім того, це важкодоступні осередки, оточені пралісами, які Україна має оберігати, відповідно до вимог Європейського Союзу. Вирубка пралісів, зокрема, може призвести до обмеження на експорт деревини.

Будівництво вітроелектростанцій на полонині означатиме незворотну трансформацію місцевої екосистеми, говорить Петро Тестов. На місці знищення ґрунтового покриву починають з’являтися інвазивні види, а робота вітряків турбує великих тварин.

«Є дуже показовий приклад. У Нижніх Воротах працює вітроелектростанція, до неї теж було багато питань, але не щодо вибору місця, а процесу реалізації. Ми бачимо, що біля цих вітряків у горах на висоті 800-900 метрів з’явився борщівник. Це дуже шкідливий інвазивний чужорідний вид, який створює небезпеку для життя та здоров’я. Переважно він був унизу, але коли проводяться масштабні будівельні роботи, знищується рослинний покрив на цій території, і туди можуть зайти такі види-чужинці, як той же борщівник. Тобто запускається ланцюжок, який поступово трансформує цю екосистему», — говорить Перо Тестов.

За його словами, дорога до місця будівництва вітряків на полонині Руна уже прокладена. Для цього було вирубано широку смугу лісу. Офіційно за документами цю дорогу власним коштом будувало ДП «Ліси України».

«Але просто так склалося, що ця дорога і за місцем, і за часом збігається із будівництвом на полонині Руна. Коли міністерство пише на своєму сайті, що будівництво дороги не має жодного стосунку до проєкту, це виглядає несерйозно для такої організації», — каже аналітик.

Він розповідає, що організація проаналізувала досвід країн Євросоюзу з подібним до України співвідношенням площ рівнин і гір. Дослідження показало, що, скажімо, у Польщі немає жодної вітроелектростанції в регіонах вищих за 1000 метрів, а у Німеччині на них припадає лише 1% вітряків.

Як громадськість намагається протидіяти будівництву

Майже 20 народних депутатів зверталися до Міністерства економіки із закликом не схвалювати будівництво на полонині Руна. Крім того, близько 500 громадян і громадянок України надіслали офіційні звернення до міністра економіки Олексія Соболева, що демонструє позицію суспільства щодо зведення вітроелектростанції у високогір’ї.

«Також Міністерство економіки має прозвітуватися, що воно зробило, аби виконати рішення комітетів, коли вони засідали в Закарпатті. А там говорили шукати альтернативні території, не рубати ліси і так далі. Тому з нетерпінням чекаємо на засідання комітетів, де буде подана інформація про це», — говорить аналітик «Української природоохоронної групи».

Крім того, за його словами, біолог і ветеран Андрій Тупіков спільно з громадською організацією спробував зареєструвати петицію до президента, щоб не допустити будівництва вітряків на інших полонинах. Тим не менш, уже протягом двох тижнів петицію не реєструють і не надають відповіді.

За словами аналітика, наразі у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт щодо імплементації європейської директиви, яка передбачає розробку спеціальної процедури для визначення зон, де можна прискорено будувати об’єкти енергетики. Профільні громадські організації у листах та на засіданні комітету запропонували свою допомогу та експертизу у питаннях земельних та природоохоронних норм.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі.