Тепломережа чи дерева: чи можна було уникнути конфлікту на Теремках

Конфлікт через теплотрасу на Теремках триває вже декілька місяців. У серпні там почали будувати резервну тепломережу, яка має дати тепло двом житловим масивам. Траса пролягає через зелену зону, і спершу місто планувало видалити понад 600 дерев, щоб збудувати тепломережу. Після протестів роботи призупинили, але наприкінці вересня відновили під охороною поліції та муніципальної охорони, і дійшло до сутичок. 

Водночас частина жителів Києва вийшла з протилежною вимогою: завершити будівництво до зими. 

Щоб розібратися у всьому цьому детальніше, поговоримо про технологічну складову і про те, чи могли ухвалити інше рішення та прокласти тепломережу іншим шляхом, щоб не вирубувати дерева. Торкнемося суспільно-політичних чинників цієї ситуації, почуємо представника громадськості й «Київтеплоенерго» та спробуємо скласти цілісну картину. 

«Будівництво тепломережі було необхідне для підвищення стійкості системи опалення»

Влад Бундаш: Наш перший гість — Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації Енергоефективні міста України. Почнемо з головного: навіщо Теремкам зараз резервна тепломережа і наскільки вона критична з інженерного погляду? Що буде з цими кварталами взимку, якщо цього резерву не буде, а ТЕЦ-5 зупиниться через російські атаки?

Святослав Павлюк: У нас є два фрагменти теплових мереж. Один фрагмент теплових мереж, одна частина Теремків опалюється місцевою тепловою станцією, інша частина опалюється ТЕЦ-5, тобто це відповідно Голосіїв і частина Теремків. 

Склалось це так, що ТЕЦ, яка збудована на Теремках, має надмірну потужність, з якою вона може поділитися. 

Тому, згодом, на те, що минулого року по ТЕЦ-5 прилітало, і Голосіїв, і Теремки мерзли без тепла, і частина Печерська теж, заходом зі стійкості систем було визначено приєднання теплової місцевої котельні, яка є на Теремках, до теплової мережі, котра є на Теремках власне основної частини. В разі потреби вона дає можливість перекинути тепло з місцевої котельні на іншу частину, а можливо прокачати до частини Голосієва. Це означає, що в квартирах там може бути не повний комфорт — 20 градусів, а це може бути температура 14 градусів, а це все ж таки не нуль. 

Тому цей захід не є заходом з теплозабезпечення, як такого, будівництво теплової мережі, — це захід з підвищення стійкості системи опалення, яка може передавати тепло з однієї системи в іншу. Зрештою, базовим питанням стійкості таких теплових систем є їхнє закільцювання, коли ви можете мати кільце теплове з різних котелень, які можуть включатися або виключатися, вони можуть вийти з ладу, можуть бути удари по них, і ви можете включати інші, і подавати в ті ж самі будинки. Тобто у вас є, умовно кажучи, труба подачі і труба зворотня, і в кожну з цих труб врізані декілька котелень. 

Таким чином ви можете вибирати, якою подавати це тепло. В цих мікрорайонах такої можливості на цей момент немає, тому ця перемичка між двома тепловими системами, яка мала бути зроблена, вона є заходом, фактично, з такої стійкості системи, радше, ніж з прямого теплопостачання. 

Цілком може вийти так, що якщо нічого там не прилетить, то вона виявиться непотрібною, а може виявитися потрібною. Тобто інвестиції в безпеку, це такий собі страховий поліс. 

І Київська адміністрація намагається цей страховий поліс якось реалізувати, щоб він був, бо знову ж таки, якщо буде виключено ТЕЦ-5, то інших варіантів, як заживити цей мікрорайон, нема. 

Влад Бундаш: Як ви оцінюєте рішення міста, міської влади Києва прокласти трасу саме через цей парк і вирубувати ліси? Чи воно, на вашу думку, було технічно виправданим, чи це наслідок все ж таки того, що проєкт почали реалізовувати надто пізно? Я нагадаю, що це був серпень 2026-го року. 

Святослав Павлюк: Проєкт почали проєктувати ще раніше. З того, що я розумію, первинний задум був ще 2 роки тому, і полягав у тому, що трубу можна прокласти вздовж дороги і не чіпати парк. 

Проблема виникла тому, що цю перемичку треба реалізувати дуже швидко, бо часу на це немає. І якщо робити це вздовж дороги, то там є інша сотня різних мереж. Там підключені кабелі, інтернет, оптика, електрика, вода, інше тепло, каналізація. І це все на різних глибинах. І там зробити ще одну мережу дуже складно. 

Тому що така теплотраса — це труба метрового діаметру, це 90 см, саме внутрішній діаметр. А якщо додати теплоізоляцію, то це виходить товстезна труба, яку треба, відповідно, закопати на метрів 1,5-2 вниз. І, відповідно, вам тоді ще треба мати метр цієї труби, і там ще бетонний жолоб, якщо він кладеться в деяких фрагментах цієї системи. Тобто, вам як мінімум треба копати це на 3-3,5 метра, а може й до 5. І якщо вам отаку траншею копати вздовж дороги, це означає перекриття дороги, тому що якщо під’їжджає важка техніка, у вас може обсунутися край…, і, відповідно, це дуже дорого виходить. 

Тому рішення класти через парк з точки зору інженерного, де немає інших мереж, і вам треба зробити це швидко, воно не позбавне логіки і здорового глузду, бо це, по-перше, швидше, по-друге, значно дешевше. 

Бо сама траса буде коротшою, плюс можна одномоментно це робити, і це можна зробити як мінімум матеріалом менше, не треба погоджувати всі роботи з усіма власниками інших мереж, тобто вам не треба проходити на різних глибинах, пірнати між різними мережами. Це просто банально швидше.

Тому, за великим рахунком, завжди, коли робляться такі інфраструктурні проєкти, спочатку кладуть основні мережі, типу каналізація, водопостачання, теплозабезпечення, а тоді вже дрібніші. 

Ми ж маємо ситуацію, коли знову ж дорогою, фактично, у нас покладені дрібніші, і нам здоровою трубою їх треба обійти. В тому сенсі покласти це через цю посадку, це було таке рішення з інженерної точки зору, воно краще. 

Влад Бундаш: Але мені здається, що ця ситуація на Теремках із прокладанням резервної тепломережі, показує ситуацію із певною якістю рішень на рівні Києва, тому що, по суті, зараз київська влада вирішила будувати це, коли “все горить” і нам треба встигнути до холодів. 

Але знову ж таки, якщо б ми мали якесь системніше планування, мені здається, що можна було б зробити це і прокласти умовно цю тепломережу іншим шляхом, про який ви вже згадали. Тобто, ця якість рішень, коли ми робимо те, що “горить”, а нема системного планування. Чи могли ми цьому зарадити?

Святослав Павлюк: Ну, за оцінками інженерів, прокладання траси вздовж дороги коштувало плюс мільярд. А в ситуації, коли Київ роками не отримує компенсації в тарифах, — нагадаю, що компенсація в тарифах — це ситуація, де уряд зобов’язується компенсувати витрати теплогенеруючого підприємства. 

Згідно того, що йому встановиться нижчий тариф, а відповідно постачати це тепло вони мусять, то уряд мав би компенсувати різницю між ринково обґрунтованим і тим, який встановлений. 

Таким чином, з того, що я знаю, Кабінет міністрів винен Києву 22 мільярди гривень, які він не виплатив. І кожного року обіцяє їх покрити, і кожного року їх не покриває. Тому планувати якось щось системніше в таких умовах досить складно. З того, що я розумію, цього року на підготовку до опалювального сезону Київ в різних банках від 6,5 до 8 мільярдів гривень позичив. Згідно з тим, що на план стійкості, обіцяній урядом, грошей виділено фактично вчасно не було. 

Тому Київ почав робити це власним коштом через залучення кредиту. Тому десь така в нас картина. 

«Ця історія — це зіштовхування киян, на жаль»

Влад Бундаш: Інженерна та технологічна логіка — лише одна частина історії із будівництвом резервної тепломережі на Теремках. Інша — це люди, які не погодилися із тим, як місто ухвалило рішення щодо парку та вирубки лісів. Протестувальники наголошують: вони не проти тепломережі, а проти вирубки дерев і того, як місто проводило роботи. 

Один із тих, хто виходив на акцію під КМДА, — наш наступний гість Олег Симороз, ветеран російсько-української війни, громадський активіст і представник партії «Народовладдя». 

Частина його оцінок щодо міської влади різка, тому позицію «Київтеплоенерго» ви почуєте далі у випуску. 

Розмову з Олегом ми почали з особистого. На «Українській правді» вийшла його колонка «Протистояння на Теремках, або як Віталій Кличко намагається зіштовхнути киян», у якій він пише від імені партії «Народовладдя». Також Олег багато висвітлює цю історію у своїх соцмережах і говорить про неї як активіст і киянин. Тож ми запитали, що для нього особисто означає ця історія.

Пане Олеже, будемо говорити про ситуацію на Теремках і виробку стародавніх лісів для того, щоб побудувати тепломережу. Я хочу почати тут із вашої особистої думки, що для вас означає ця історія? 

Олег Симороз: Я не відмовляюсь від своїх слів. Справді, на жаль, ця історія – це зіштовхування киян. На превеликий жаль. Причини, чому виникло це протистояння — це неготовність, мабуть, через свої певні корупційні дії, через вибір відповідних підрядників, через взагалі невідчуття відповідальності перед людьми, все призвело до такого протистояння. 

Бо ця теплотраса, перемичка, вже всім відомо в Україні, не тільки в Києві, на мікрорайон ТРМК-1, ТРМК-2, щоб була можливість переключати нативні джерела тепла, вона не готова. 

Вона не готова на 85%, і те, що про неї згадали в серпні… У мене відповідь тільки одна — це зараз на руку меру. От він зараз, насправді, радіє тому, що відбувається, що люди сваряться, одна сторона свариться із іншою, через них не буде тепло в Києві, на нашому мікрорайоні, бо вони проти будівництва теплотраси”. 

А люди — не проти будівництва теплотраси. Людям просто не сподобалося, що під вікнами вирубують столітні дерева, а винна, на жаль, корупція. І я тут, звісно, схиляюсь, підтримую сторону людей, які захищають свій життєвий простір, свої зелені насадження, які пережили дві світові війни. 

Те, що зараз не реалізовується цей проєкт — це виключно вина мера. 

Мера, який взяв недолугого підрядника, який не вміє будувати, який навіть вузьку теплотрасу… Подивіться на ширину, подивіться на фотографії. Я, в принципі, описую те, що вони вирубують надлишок просто дерев через свою недолугість, через те, що ця кампанія, яка зайшла, вона не має відповідного досвіду. Тобто, зараз, у XXI столітті, в таких зонах паркових, якщо вже є необхідність, будують без такої варварської території.

Ці труби привозили під Голосіївське РДА, коли ми зустрічалися з першим заступником пана Кличка.

І я не розумію, чому така ширина обрана, чому по вирубу тільки дерев. Відповідь тільки одна — це варварство. А зараз люди в заручниках, зараз ситуація ще гірша. Зараз мова навіть уже не про дерева. Мова про те, що Віталій Кличко згадав про енергетичну стійкість. Наприкінці серпня. У нас уже середина жовтня. І очевидно, що ця теплотраса не буде реалізована під опалювальний сезон. 

І замість того, щоб нести відповідальність, він отримав від своїх колег класну ідею, яку він реалізовує інформаційно зараз. Те, що активісти “винні у всіх бідах”, і “через них не буде тепла” у мешканців Теремків. 

Влад Бундаш: Ось, ви розповіли свою позицію, але знаю також із соціальних мереж, бачив відео, що ви безпосередньо були на цій акції біля КМДА. Це було 23 вересня. У вас була така бурхлива розмова із жінками старшого віку, які навіть не знали, що в них написано на плакатах. Знову ж таки, за словами те, що казали активісти, ЗМІ писали. Скажіть, про що ви з ними говорили? Яка їхня була позиція? Наскільки вам вона зрозуміла? Ось ваші емоції, які тоді ви переживали, і що дізналося? Які висновки ви зробили?

Олег Симороз: І ми ж вирішили запитати у поважної жінки, якій більше 60 років. Просто стало цікаво, чи знає вона значення слова «хайп». І безперечно вона не знала, що це за слово. Воно більше такого, з молодіжного сленгу. Люди значно молодші за неї можуть не знати, і це нормально. Але це була ознака того, що це ручна акція. Там люди навіть ці плакати не робили, їм їх повидавали. 

Знаєте, я намагався пояснити, тому що, я не знаю, можливо, вони навіть місцеві мешканки. Я це вже не перевіряв, ми ці розслідування не проводили. Нехай вони будуть місцеві мешканки. Мені було боляче, що людей так використовують. Тому що тема болюча, питання тепла, холод, важкої зими. І що людей можуть так використати під “соусом”, що “всі погані”. Тобто вони знали, хто я, вони знали, що я пишу на цю тему. Вони мене вже одразу записали у вороги. 

Хоча я намагався пояснити, що люди не можуть бути проти теплотраси. Просто, ну, давайте подумаємо. Це ненормально вирубувати дерева в таку ширину. Вирубувати 600 дерев і казати, що це окей, це все клас. І зараз спокійно на це реагувати, ну, це неадекватно.

Дерева, які, я кажу, пережили дві світові війни. Ну, просто абсурд. Ні, вони нічого не хотіли чути. Очевидно, що їм було незручно. Коли говориш про те, що ви не знаєте значення слів на своєму плакаті, вас просто використовують. Ну, очевидно, що їм трошки було незручно. Але вони відпрацьовували, на жаль, свою функцію…

***

На жаль, погані новини в мене для мешканців мікрорайону ТРМК-1, ТРМК-2. Навіть попри це варварство, у вас не буде тепла. Міський голова згадав про тепло у ваших міських районах наприкінці серпня. Зараз середина жовтня. Він не реалізував цей проєкт навіть наполовину. Тому, на жаль, це черговий приклад варварської тупої корупції. 

Які подальше дії? Ну, виключно мирні заходи. Ми зверталися до органів центральної виконавчої влади. Вони, на жаль, не чують, тому що дуже багато питань до роботи поліції, дуже багато питань до самої енергетичної ефективності, якою має керувати уряд, центральний орган виконавчої влади і давати оцінку київській міській владі, зокрема мерії, теж  інформаційний вакуум. 

Центральна влада не хоче чомусь звертати увагу на цей проєкт. Тому, я нічого не скажу оптимістичного. Суспільство дає оцінку, я сподіваюся, зробить висновки щодо такого міського голови. Далі, які дії? Подивимося. Я не бачу жодної перспективи, щоб зараз хтось зупинився з міської влади і сказав, “о, ну тут такі серйозні протести, мабуть, ми щось робимо не так”.

Позиція влади

Влад Бундаш: Щоб скласти цілісну картину, важливо почути пояснення міської влади щодо будівництва тепломережі на Теремках. Громадське радіо надіслало офіційний запит до Київської міської державної адміністрації із проханням прокоментувати ситуацію. На момент виходу цього подкасту відповіді ми не отримали. Ми й далі на неї чекаємо і запрошуємо представників КМДА до розмови. 

У громадськості є питання, на які може відповісти саме міська влада: як ухвалювали рішення і планували роботи, як проводили тендер і як компанія-підрядник, що його виграла, виконуватиме ці роботи. А також чому працівники «Муніципальної охорони», яка охороняє будмайданчик, силоміць відтісняли протестувальників. Водночас нам вдалося поговорити з «Київтеплоенерго». 

Там пояснили свою позицію, відповіли на низку питань, які турбують громадськість, і розповіли, наскільки Київ готовий до зими з боку теплопостачання. Наш наступний гість — Олександр Пелипишин, начальник відділу з експлуатації теплових мереж КП «Київтеплоенерго».

Отже, пане Олександре, тут насамперед хочу, щоб ми поговорили про актуальну ситуацію, про стан справ і ту інформацію, яку ми маємо станом на сьогодні. Ми записуємо нашу розмову 13 жовтня. Отже, яким маршрутом остаточно вирішено прокладати резервну теплотрасу для Теремків? І чи можете зорієнтувати, скільки буде коштувати будівництво та чи передбачається подальша вирубка дерев? 

Олександр Пелипишин: Почати треба з того, що на сьогоднішній день роботи продовжуються за тим проєктом, який був розроблений, який пройшов оцінку, експертизу і всі необхідні процедури. І він у нас був єдиний, і якраз той, який пролягає, на жаль, через зелену зону і потребує вирубки дерев. 

Про вартість будівництва сказати не можна зараз, тому що роботи тривають. Але можна сказати про те, що сума буде збільшена у зв’язку з тим, що після обговорень з громадськістю дійшли певну компромісу, завдяки якому ми збережемо 160 дерев. 

Ми трошки змінили напрямок траси, вона тепер буде проходити ділянкою, де були колись гаражі, їх там видалили. І це дало можливість зберегти дерева і прокласти тепломережу.

Влад Бундаш: Станом на сьогодні, скільки дерев було видалено на цій ділянці? І скажіть, чи обговорюється зараз, щоб поновити насадження, посадити нові дерева?

Олександр Пелипишин: Із самого початку цього проєкту, коли планувалося будівництво тепломережі через зелену зону з видаленням дерев у проєкті, якраз і були закладені кошти для того, щоб відновити благоустрій території після закінчення будівництва тепломережі і відновити озеленення території. 

Тобто навіть були пропозиції для громади, коли почалися обговорення, що Зеленбуд зможе дерева, не ті, які посадили і вони там ростуть, а вже дорослі дерева, можна пересадити, використати з обмінного фонду Київзеленбуду, щоб облагородити цю територію. 

Зараз щодо дерев, які можливо видалити, ідеться про 5-6 дерев. З громадою це все обговорили, позначили, які вони, ці дерева, які дійсно обійти зараз не можна. 

Тобто у підсумку після обговорення воно залишилося під вирублення 5-6 дерев. 

Влад Бундаш: А скільки було вирубано? Тому що якщо подивитися на ту ситуацію, яка там відбувалася, й акції протесту, яка остаточна кількість вирубаних дерев, чи вона порахована? 

Олександр Пелипишин: Це питання до Зеленбуда. На жаль, в мене зараз немає точної інформації, скільки там дерев видалили всього під будівництво. Там, по-моєму, половина дерева, але точної цифри в мене, на жаль, під рукою немає. 

Влад Бундаш: Тут хочу уточнити, чи були на момент ухвалення рішення, коли йшлося про будівництво резервної тепломережі, саме через цю ділянку на Теремках, що стосується, де розташований парк, чи були всі необхідні дозволи на видалення зелених насаджень, зокрема цей ордер, чи були погоджені всі рішення профільних екологічних структур, це Департамент захисту довкілля КМДА, екологічна комісія Київради, чи отримали ви “зелене світло” для провадження цих робіт? 

Олександр Пелипишин: Для будівництва теплової мережі, відповідно підготовки території, яка включає видалення зелених насаджень, то необхідний сам проєкт і обстеження Київзеленбуду, який порахував всі дерева, які підлягають видаленню. Це акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню. Це робила комісія Київзеленбуду, і ці всі процедури були проведені, тобто ніяких інших дозвільних документів не потрібно, насправді. 

Влад Бундаш: Тобто ці процедури дозволили робити цю роботу, правильно? 

Олександр Пелипишин: Є порядок, під час якого для порушення благоустрою у Києві, для виконання будь-яких робіт, потрібно отримати ордер на порушення благоустрою. І в цьому ордері включені всі заходи, які… Знімання там, якщо це асфальт, то це асфальтове покриття, якщо це чорнозем, якщо це зелені насадження. Якщо ордер вже є на виконання робіт, то він автоматично дозволяє… Ордер називається “на порушення благоустрою”. 

Тобто порушення  благоустрою, а потім обов’язкове відновлення благоустрою, тобто приведення до того стану, який був. Але з видаленням дерев, звичайно, що у випадку будівництва тепломережі, на самій мережі, звичайно, цього зробити, на жаль, не можна.

Влад Бундаш: Я ще хочу, щоб ми так ретроспективно глянули на цю ситуацію і загалом поговорили про передумови. Тому що, знову ж таки, коли почалася ця ситуація, скандал, і ми бачили акції громадян-активістів, самих киян і киянок, тут є запитання. 

Чому вирішили будувати цю теплотрасу саме цим маршрутом, для якого, за даними самої адміністрації КМДА, потрібно було видалити понад 600 дерев? Чому альтернативні варіанти, зокрема, проєкт 2023 року, про який писали ЗМІ, чому його не обрали? 

Олександр Пелипишин: Річ у тім, що концептуально будівництво цієї теплової мережі, перетинки резервної, яка може сполучити споживачів із двох мікрорайонів до іншої котельні, при закінченні будівництва цієї перетинки, у нас з’являється можливість заживити споживачів території 1-2, це близько 200 споживачів, 182 житлові будинки, або від одного, або від іншого теплового джерела. 

Тобто, раптом із одним тепловим джерелом щось трапляється, ми можемо переключити їх на інше теплове джерело. Поки цієї теплової мережі немає, відповідно, такої можливості немає. Якщо одне теплове джерело, і єдине, яке в них є, зупиняється, вони залишаються без послуги.

Концептуально цю теплову мережу ми і раніше планували, вона задовго була розроблена, що це треба робити, тому що… Ми розглядалися цей проєкт, скажімо, раніше, ну, 2023-й рік у тому числі. Але коли ми почали розробляти проєкт, організацію цієї теплової мережі, то розглядали, звичайно, усі шляхи, які можливі, в тому числі вулиця Теремківська. 

Але на етапі підготовки цього проєкту треба було дослідити коридор, де є можливість прокласти, тому що місто Київ, під землею у нас знаходиться багато комунікацій. І для того, щоб прокласти теплову мережу, особливо діаметром 2 труби по 700 мм, то, відповідно, треба простір, де це можна прокласти. 

І на вулиці Теремківській попередньо, коли ми розглядали цей варіант, виявилося, що туди, для того, щоб прокласти там теплову мережу, потрібно також реконструювати, винести і переробити інші супутні комунікації. А це каналізація, газопровід середнього тиску, водопроводи, електричні кабелі і кабелі зв’язку. 

Усі ці комунікації просто не дають можливості без їхнього демонтажу і знову монтажу прокласти теплову мережу. Відповідно, щоб іти за цим напрямком, потрібно збільшити обсяг виконання робіт, перекриття вулиці на дуже великий проміжок часу, і це, відповідно, немає під’їзду для тих же мешканців будинків. 

Ну, взагалі купа проблем створюється при цьому. І тому, розглядаючи варіант, як краще це зробити, знайшли цей коридор і розробили єдиний проєкт, і він єдиний, проєктів інших не було. Коли розглядалися варіанти прокладки, це просто наміри, не було проєкту іншого. 

Один єдиний проєкт, який був зроблений, який пройшов експертизу і виданий дозвіл на виконання робіт, це той проєкт, який ми зараз виконуємо. По зеленій зоні. 

Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі і дізнавайтеся ще більше! А також — переходьте за посиланням і читайте та слухайте попередній випуск подкасту «Екомайбутнє — сьогодні»