Чи можлива зелена відбудова в Україні сьогодні

Чи застосовують в Україні стандарти зеленої відбудови?

Зелена відбудова — це турбота про наше довкілля: ліси, ґрунти, повітря, воду. За словами Анни Акерман, відбудова, що відбувається в Україні в останні роки, здебільшого не відповідає цьому терміну й принципам.

«Звісно, зараз триває війна, тому ми багатьом організаціям намагаємося розповідати й пояснювати, як краще використовувати наявні в нас ресурси, як не просто відбудувати старий будинок, а й пам’ятати про інші чинники», — розповідає аналітикиня.

Вона стверджує, що сьогодні інфраструктуру в Україні все ж відбудовують не ідентичною до її вигляду перед руйнацією. Із 2014 року Україна пройшла значний євроінтеграційний шлях, і наші будівельні стандарти покращилися, каже Анна Акерман. Зокрема, з весни цього року в Україні діє новий стандарт будівництва, узгоджений з європейською директивою. Відповідно до нього, кожна новоспоруджена будівля має бути близькою до нульового споживання енергії, наприклад, містити сонячні панелі, що частково задовольняють потреби мешканців.

Загалом ухвалений документ містить вимоги до:

• будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії
• класів енергетичної ефективності
• споживання енергії з відновлюваних та невідновлюваних джерел
• характеристик огороджувальних конструкцій
• герметичності оболонок
• інженерних систем

Читайте також: «Забруднювач платить»: що таке система торгівлі викидами, яку запровадять в Україні

Тим не менш, наразі цей стандарт є рекомендацією, а не обов’язковою вимогою, на відміну від країн ЄС, зауважує аналітикиня. Із часом це має змінитися й в Україні. Зараз Євросоюз працює над новим стандартом, що запроваджуватиме кліматично-нейтральні будинки з блзькими до нуля викидами. Тут йдеться про циркулярну економіку й використання перероблених матеріалів, пояснює Анна Акерман.

«Філософія нового будівництва полягає у тому, що ми прораховуємо всі екологічні впливи від будівництва до завершення експлуатації будинку. Поки що в Україні нам це здається чимось дуже далеким, але у Євросоюзі такі правила наберуть чинності вже в 2030 році. Нагадаю, що цей рік є для нас дуже важливою «червоною позначкою», до якої ми маємо зробити все можливе, щоб вступити до ЄС», — зауважує посадовиця «Екодії».

Читайте також: Євроінтеграція, комфорт, безпека — навіщо нам зелена відбудова?

Що можна робити вже сьогодні?

Зелена та більш якісна відбудова потребує більших коштів, ніж звичайна. В Україні працює фонд енергоефективності, що зараз здебільшого залучає кошти Євросоюзу та допомагає ОСББ оновлювати будинки й наближати їх до європейського зразка. Йдеться про сотні таких прикладів, але вони залишаються радше винятками, зазначає Анна Акерман.

Цьогоріч понад 40 організацій спільно розробили дорожню мапу сталої відбудови для шести секторів, аби зрозуміти, що потрібно робити вже сьогодні. Тут йдеться передусім про підтримку в належному стані наявної інфраструктури. У подальшому відбуватиметься запровадження європейських норм, розробка пілотних проєктів у різних галузях, щоб краще розуміти, як вони працюють в Україні.

«Сьогодні у багатоповерхівках ми маємо зробити базові речі, які коштують мало, але дадуть дуже хороший ефект з точки зору збереження й споживання енергії. Наприклад, щоб ми нарешті просто могли регулювати постачання тепла в будинку. Якщо зробити це по всій країні, то можна дуже допомогти людям, які зможуть економити, й навіть довкіллю», — пояснює аналітикиня.

Читайте також: Енергоефективні будинки: коли будуватимуть в Україні

Чи займається держава питаннями екології та довкілля?

Цього літа було ліквідовано Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, а його функції покладено на Міністерство економіки. Понад сто громадських організацій, які займаються питаннями екології, виступали проти такого рішення.

Анна Акерман розповідає, що ще у 2022 році перші урядові плани відбудови містили намір відновлювати краще, ніж було раніше. Атаки на енергетичну інфраструктуру з осені того ж року показали потребу в більш децентралізованій мережі генерації. Громадські організації почали роботу над збільшенням кількості автономних джерел генерації по всій країні, як от сонячних панелей. Пізніше вагомим поштовхом для екологічного дискурсу став підрив росіянами Каховської ГЕС. Тоді це питання комунікували вищі огани й представники влади, до України запрошували міжнародних експертів, які могли надати свої рекомендації щодо охорони довкілля.

«Після цього було багато конференцій з відбудови, де уряд представляв ідеї, що відбудова має бути зеленою, з турботою про довкілля, хоча це все одно було радше через економічну призму. А зараз ми дійсно на етапі, коли об’єднання міністерств означає, що довкіллєве питання не є пріоритетом. Поки що міністерство саме намагається зрозуміти, як воно працюватиме, тому ми ще не можемо говорити, що все пропало», — зауважує Анна Акерман.

За її словами, така тенденція сьогодні притаманна й країнам Європи та США, які головний акцент роблять на спроможностях своїх економік. Попри це, Україна не може нехтувати питаннями екології, оскільки має запровадити велику кількість норм і законів у ближчі роки, аби мати змогу вступити до ЄС. Скорочення міністерства, а отже людей і ресурсів, ставить під загрозу цей процес, зазначає Анна Акерман.

«Для мене дуже показовим буде те, що відбуватиметься з греблею Каховської ГЕС. Буквально на наступний день після підриву уряд заявив, що її відбудовуватимуть — греблю, яку побудував СРСР, знищивши луг і села навколо, де зараз відновлюється природа й росте один з найбільших лісів у Європі. Ми маємо комунікувати між собою, шукати альтернативи й знаходити зелені рішення», — стверджує вона.

Читайте також: Два роки після підриву росіянами Каховської ГЕС: які наслідки відчуває довкілля

Як запроваджувати зелену відбудову на різних рівнях?

Зелена відбудова — процес, що стосується всіх рівнів країни.

• Основним завданням на державному рівні є інтеграція питань довкілля й клімату в різні сектори: сільського господарства, транспорту, будівництва та ін. Ключовою тут є кліматична політика та спрямування на євроінтеграцію.
• Реалізація проєктів стає видимою на рівні громад. Вони повинні мати конкретні проєкти, зафіксовані в планах відновлення та розвитку.
• Звичайні громадяни можуть долучатися до організацій, що займаються питаннями довкілля, а також досліджувати природу України, її особливості й потреби. Важливим є економне ставлення до води й енергоресурсів, варто ініціювати вдосконалення власної будівлі, робити її більш енергоефективною. На ширшому рівні потрібно, наприклад, вимагати розвитку велоінфраструктури й надавати перевагу їй, а не приватним автомобілям.

«Є організації, які над цим працюють. До них можна долучитися, їх можна підтримувати. Ставайте частиною громадського руху, адже дуже багато можна зробити разом. Я дуже вірю в співпрацю, одна людина може щось ініціювати, але тільки разом ми можемо досягнути великих змін», — стверджує Анна Акерман.

Також вона запрошує охочих долучитися до Міжнародного симпозіуму про стале відновлення України, що відбудеться у Львові 17–18 жовтня. Йтиметься про розвиток різних секторів в Україні, їхній подальший розвиток і вдосконалення.

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]
• Base by Mono