facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Немає хороших фейків, навіть позитивні фейки шкодять ​— заступниця керівника VoxCheck

Рубрика «Фейкотрон» — фейки про патрулі за російськомовними та наймелодичнішу українську.

Немає хороших фейків, навіть позитивні фейки шкодять ​— заступниця керівника VoxCheck
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Говорили зі Святославом Літинським, громадським активістом із захисту української мови і Світланою Сліпченко, заступницею керівника VoxCheck про фейки про мову.

Фейк про українську наймелодичнішу

Світлана Сліпченко: Фейк про те, що українська мова наймелодичніша вже хрестоматійний, його багато разів спростовували. Коли мова іде про якісь рейтинги, де дуже хочеться пишатись, то саме на цих моментах потрібно бути найбільш уважними. Заведено вважати, що фейки й маніпуляції народжуються там, де можуть бути якісь негативні емоції: ​страх, залякування. Як показує практика, дуже позитивні речі також можуть містити фейки.

Фейк про те, що закон про мову забороняє розмовляти російською навіть вдома або на вулиці

Святослав Літинський: Фейків навколо нас дуже багато, деякі навіть не витримують критичної оцінки. Бувають корисні фейки, але я про них не розкажу. Розкажу краще про корисний фейк, який тримався з 2012 по 2019 роки. Більшість рекламодавців, коли до них звертались з проханням зробити рекламу не українською мовою, все ще жили старим законом, де реклама була дозволена лише українською мовою. Це була така неінформованість. Потім закон Ківалова-Колесниченка дозволив робити рекламу іноземною мовою. Зрештою більшість людей почала давати рекламу іноземною мовою. Тому добре, що з 2019 року діє закон, який вимагає українську рекламу. Ми зараз на неї потрошку переходимо.

Світлана Сліпченко: Подивіться для початку, хто вірить у цю тезу про мовний патруль. Це зазвичай цільова аудиторія проросійських політиків в Україні. Саме від них найчастіше лунає цей наратив. Залякування та нагнітання загалом створює атмосферу недовіри до влади, до її рішень.

Якщо говорити про корисні фейки, то виходить, що одного разу можна повірити у щось хороше і потім, коли з цього ж каналу буде надходити реально небезпечна дезінформація, людина у це повірить за інерцією. Аналогічно з тим, що за російську мову будуть штрафувати навіть вдома і на вулиці. Ніби це абсурд, але на підсвідомості залишається.

Фейк про те, що українська гривня найкрасивіша валюта у світі

Світлана Сліпченко: Комісія естетики Міжнародного фінансового банку нібито визнала українську валюту найкрасивішою. Такої комісії не існує. Люди у це вірять, бо хочеться повірити. Це неправда. Оцьому фейку вже 13-й рік, він виник у 2008 році. Його вигадав КВН-щик і поширював, як сатиричну новину. З 2008 року фейк час від часу виникає. Такого рейтингу просто ніколи не існувало.

Фейк про те, що ЮНЕСКО визнало гімн України найкрасивішим у світі

Світлана Сліпченко: Цей приклад часто наводять у приклад як хороший і корисний. Один раз ви читаєте якусь новину, вона вам подобається і ви її не перевіряєте. Наступного разу ви читаєте якусь шкідливу інформацію і теж вірите, бо тут же були гарні новини, навіщо перевіряти. Будь-яка інформація потребує додаткової перевірки. Немає хороших фейків, навіть позитивні фейки шкодять.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Скасування статусу «обмежено придатний»: чи вплине це на роботу ВЛК

Скасування статусу «обмежено придатний»: чи вплине це на роботу ВЛК

Звели паркан і чекають — активіст про забудову на Старокиївській горі

Звели паркан і чекають — активіст про забудову на Старокиївській горі

Китай не у тому економічному становищі, щоб не слухати вимоги демократичних лідерів — Харитонов

Китай не у тому економічному становищі, щоб не слухати вимоги демократичних лідерів — Харитонов