Фото: Вікторія Рощина
Повномасштабне вторгнення росії розпочалося близько 4 ранку 24 лютого саме з території Луганської області. Перша колона російських танків зайшла в районі селища Мілове.
Після провалу початкових планів кремль змінив тактику. Після відступу від Києва (який назвали «жестом доброї волі») оголосили «другу фазу» війни — захоплення Донбасу та півдня України.
Станом на початок червня росіянам вдалося захопити майже всю Херсонщину та Луганщину, а також частину Запорізької, Донецької та Харківської областей.
Найзапекліші бої зараз тривають на Донбасі. За даними Генштабу ЗСУ, станом на 2 червня росіяни втратили майже 31 тисячу військових і близько 140 тисяч одиниць військової техніки. За словами президента Володимира Зеленського, на Донбасі щодня гинуть від 60 до 100 українських військових, до 500 отримують поранення.
Із 18 травня Луганська область залишилася без електроенергії — окупанти зруйнували підстанцію. Сєвєродонецьк продовжують активно штурмувати. У ході бойових дій їм вдалося зайти до половини міста.
Гості ефіру: Олександр Стрюк, голова військової адміністрації (мер) Сєвєродонецька, Роман Власенко, голова військової адміністрації Сєвєродонецького району.
Роман Власенко: Луганська область окупована десь на 95%. Якщо взяти Сєвєродонецький район, маємо три громади в окупації та три громади, які ще воюють. Ситуація суттєво за останніх пару днів не змінилася. Сєвєродонецьк ще жодного разу не був захоплений. Було 70-80%, але повністю — ніколи. Вуличні бої тривають. Зі змінними успіхами то однієї, то іншої сторони. Ворог намагається тиснути кількістю. Використовує авіацію та артилерію. Застосовує тактику «спаленої землі». Можуть зайти в місто, тільки коли знищена вся інфраструктура. З точки зору гуманітарної ситуації більш менш нормальна ситуація тільки в Кремінній. Рубіжне, Попасна повністю зруйновані. Там немає ні світла, ні газу, ні води. 90% житлового фонду спалено або зруйновано. Багато є інформації про насильницьке вивезення людей. Про мародерство.
У всіх цих громадах формується окупаційна влада та адміністрації. Влада в цих місцях фактично повністю військова. Тут присутні колаборанти. Хтось погоджується на співпрацю аби не втратити посаду. Є категорія людей, які чекали «русскийй мир». Є телеграм-канали, де збирають і публікують інформацію про зрадників України. Вони обов’язково поплатяться нам за наші міста.
Читайте також: «Хоч дому не буде, я все одно буду тут» — житель Сєвєродонецька, який не евакуювався
Роман Власенко: Захоплення Попасної відбулося 9 травня. На момент окупації в місті залишалося близько 1 тисячі людей. Їх вивезли у фільтраційні табори в Луганськ, Стаханов, Первомайськ. Місто зруйноване на 100%. Немає жодної будівлі, яка не постраждала. Світла, газу, води, зв’язку також немає. Попасну зробили плацдармом для подальшого наступу. Там багато російської техніки. Багато говорять про мародерство, про те, що відкривають всі квартири, грабують, вивозять майно місцевих мешканців. Зараз людям почали дозволяти повертатися, але таких охочих не багато. Тому що умов для існування фактично немає.
Читайте також: Окупанти повністю знищили шість міст в Україні
Нам відомі платні алгоритми виїзду з окупованої території — через рф, Білорусь, європейські країни та знову в Україну, але вже на підконтрольну владі територію. Така схема коштує близько 1000 євро. Це реальні історії. В окупованих громадах є «підприємці», які таким займаються.
У Попасній були випадки взяття в полон волонтерів, які вивозили людей із Бахмута. Є певна процедура обміну полонених. Ми збираємо інформацію про людей, яких взяли в полон і передаємо обласній адміністрації. Далі вона (інфомація) має потрапити до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Там опрацьовують подальші дії щодо звільнення або обміну полонених.
Читайте також: У полон беруть дуже багато жінок — правозахисниця про ситуацію на окупованій Луганщині
Олександр Стрюк: У Сєвєродонецьку продовжуються бої. Ситуація складна. Наших військових обстрілюють артилерією. Для людей зараз найбезпечніше — лишатися в укриттях. Наразі в місті лишилося до 13 тисяч населення. Майже тиждень тому евакуацію призупинили. Оскільки дорога дуже небезпечна. Українські військові зараз контролюють західну частину міста. Цивільні здебільшого знаходяться або в укриттях, або спілкуються з «освободітєлями».
Завод «Азот» постійно обстрілюється. Є велика небезпека повторення ураження та викиду небезпечних речовин. Значного забруднення внаслідок попереднього удару не відбулося. Хмару знесло вітром. Містяни не постраждали. Але загроза лишається, оскільки обстріли заводу не припиняються.
Військова адміністрація забезпечує життєдіяльність владних органів: управління соціального захисту, управління освіти, управління охорони здоров’я. Вкрай необхідно займатися також гуманітарною складовою. Як тільки місто стабілізується, воно потребуватиме негайної допомоги. Оскільки запаси продовольства та товарів першої необхідності з дня на день буде вичерпано.
Виїхати з міста наразі неможливо. Постійно тривають вуличні бої. Це дуже небезпечно. Для людей у Сєверодонецьку найбезпечніше зараз — лишатися в укриттях. Звісно, є поодинокі випадки тих, хто намагається виїхати, але це величезний ризик.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Створення цієї програми частково або повністю фінансується у рамках Фонду Прав Людини Посольства Королівства Нідерландів. Зміст та думки викладені в цьому випуску програми є відповідальністю авторів та не обов’язково відповідають позиції Посольства
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS