Анастасія Багаліка
Ігор Котелянець
Ескендер Барієв
Кримськотатарські політв’язні: хто вони, скільки їх зараз та де утримують
Яка наразі ситуація з кримськотатарськими політв’язнями? Розповідає Ескендер Барієв, голова Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу.
Гості1
Ілюстративне фото: rubryka.com
Чи відоме число затриманих у Криму
Ескендер Барієв: Число затриманих у Криму змінюється весь час. На сайті Кримськотатарського ресурсного центру можна отримати оновлену інформацію. На сьогоднішній день, це 331 особа. Сюди входять і ті, хто вже звільнені, і ті, хто заочно заарештовані, наприклад як я, Рефат Чубаров, Мустафа Джемілєв, і також ті, хто безпосередньо зараз перебуває у місцях несвободи.
Ми зробили таку класифікацію для того, щоб було більше можливості проводити адвокаційну роботу на підтримку політв’язнів. На даний час 205 кримських політв’язнів знаходяться в місцях несвободи, а із них 134 — це представники кримськотатарського народу.
Крім того, ми класифікуємо тих, хто знаходиться у місцях несвободи, на людей, які вже знаходяться в колоніях, тобто відносно до них вже є вироки. Практично всі вони зараз перебувають на території Російської Федерації в колоніях. Тобто їх вивезли. Коли ми говоримо про політв’язнів, яким ще не винесли вироки, то вони перебувають у СІЗО. Більша частина цих людей перебуває в СІЗО у Криму. У першу чергу, це Сімферополь. Частина цих політв’язнів перебуває чи у Новочеркаському СІЗО, чи в Ростовському СІЗО.
Також у нас є критерії, кого саме ми називаємо кримськими політв’язнями. Це ті люди, стосовно яких відкриті кримінальні справи. І вони мають пряме відношення до Криму чи були привезені в Крим. З початком повномасштабної агресії привозили багато людей з Херсонської та Запорізької областей. Багатьох звинувачують у причетності до батальйоні імені Номана Челебіджіхана.
Росіяни почали ухвалювати рішення вже в Генічеському районному суді. Тобто вони вже створили такий інститут для того, щоб юридично продемонструвати, що вони не просто так там затримують людей.
Це відбулося тому, оскільки, у першу чергу, Росії, коли захоплює українські території, намагається продемонструвати свою присутність через створення правових механізмів — силових структур.
Читайте також: Що з політв’язнями, яких тримає Росія — історія Нарімана Джеляла
Чи активні сьогодні переслідування кримськотатарського народу
Ескендер Барієв: По перше, коли ми говоримо про звинувачення до батальйону імені Номана Челебіджіхана, то 1 червня 2022 року Верховний суд Російської Федерації визнав цей батальйон терористичною організацією. До цього були затримані 6 осіб на території окупованого Криму зі звинуваченням у причетності до нього. Ми це розглядаємо як додатковий інструментарій переслідування корінного кримськотатарського народу.
За нашими даними, уже в місцях несвободи перебувають понад 41 особи. Тобто ми бачимо динаміку: було 6, зараз плюс 35. Окупанти не зупиняються і продовжують переслідування. Також нам відомо, що серед затриманих є і жінки.
У Генічеському районі історично проживали кримські татари ще до депортації. За нашими даними, тут проживали до 10 тисяч кримських татар. З початком окупації, росіяни почали проводити обшук в школі, де 70% учнів — кримські татари. Також вчителі. У школі також викладали кримськотатарську мову. На території Херсонської області існував регіональний Меджліс.
Окупанти почали переслідувати активістів, членів Меджлісу, вчителів школи. Тому ті були змушені виїхати. Наразі вони перебувають або на вільній території України, або на території третіх країн.
Я хотів би звернути увагу на те, що, у першу чергу, вони шукають всіх людей, хто брав участь чи підтримував продовольчу блокаду Криму на початку його окупації. Вони шукають усіх людей зі списків, які отримали від колаборантів чи спецслужб. Справа батальйону імені Номана Челебіджіхана якраз-таки для того, щоб більше переслідувати представників кримськотатарського народу.
Чи є сьогодні тиск на членів Меджлісу
Ескендер Барієв: Тиск на членів Меджлісу триває. І, на жаль, він посилився після того, як було винесене рішення Міжнародного суду ООН від 31 січня 2024 року. Тоді Україна подала позов у Міжнародний суд за двома конвенціями. Це фіксування тероризму і расової дискримінації.
Одразу після того окупанти почали проводити обшуки та затримання на території Криму кримських татар, які мали чи мають відношення до місцевих регіональних Меджлісів. Росіяни або вночі приходили в домівки, або викрадали дорогою додому.
Далі, вони попереджали близьких затриманих, щоб ті не розповідали про це. Казали, якщо вони не розповідатимуть, то люди будуть звільнені. Але є все одно приклади, коли про затриманого чоловіка нам не надавали ніякої інформації. А коли розпочався обшук, вони відповіли: «Ми не знаємо, у нас немає такої справи». Є й інший приклад, коли ми своєчасно про все дізналися і чи затриманих звільняли, чи ми отримували інформацію, де саме вони перебувають.
Це звернення до наших громадян — завжди треба надавати інформацію і розповідати про затримання.
Напередодні, 18 травня — дата, на яку завжди реагували кримські татари, окупанти провели обшук у члена Меджлісу кримськотатарського народу, головного редактора газети «Крим». Обшук був як у редакції, так і в нього вдома. Вони продемонстрували, що щодо нього відкрито до п’яти адміністративних справ. І таким чином вони надають інформацію, що будуть відкриті й кримінальні справи. Отже, ми бачимо, що це продовжується.
Читайте також: Здоров’я Миколи Медика не покращилося — історія 69-річного у незаконному ув’язненні росіян
Більше про справу батальйону імені Номана Челебіджіхана
Ескендер Барієв: Росіяни визнали батальйон імені Номана Челебіджіхана терористичною організацією. А вже через декілька тижнів вони ухвалили рішення, що батальйон «АЗОВ» теж є терористичною організацією. Ми бачимо, що окупанти намагаються репрезинтувати комбатантів як терористів.
З іншого боку, у звинуваченнях є те, що вони ніби незаконне військове формування, яке розташоване на території іншої держави. І виконують військові завдання іншої держави.
Тут ми працюємо над тим, щоб розробити юридичну кваліфікацію. Намагаємося, щоб затриманих у справі причетності до батальйону імені Номана Челебіджіхана визнали військовополоненими. Це важливо, оскільки за Третьою Женевською конвенцією над військовополоненими не можуть проводитися суди. Крім того, ці люди матимуть змогу бути в обмінах військовополонених на військовополонених.
Що наразі зі справами Хізб ут-Тахріру
Ескендер Барієв: Справи Хізб ут-Тахрір — один із основних інструментів переслідування кримськотатарського народу. Є ті, хто зараз перебуває в місцях несвободи, але, однозначно, вони не всі мають відношення до Хізб ут-Тахріру. Але окупанти це використовують, щоб ще більше тиснути на кримських татар. Вони почали більш активно цим користуватися, коли кримські татари, після 2014 року, показали свою проукраїнську позицію.
За нашими даними, понад 90 осіб, які перебувають в місцях несвободи, переслідуються саме за цією справою. Людей ув’язнюють цілими родинами за цією справою.
Таким чином, окупанти продовжують системно знищувати і залякувати цей народ.
Читайте також: Окупанти підтвердили його невинність, але використовували як раба — історії зниклих балаклійців
Дана публікація стала можливою
завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів.
Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року. За цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.
Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521- 57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
