Анастасія Багаліка
Ігор Котелянець
Найкраще, на що може розрахувати мій брат у полоні, це 10 років ув’язнення — сестра цивільного полоненого
Коли його схопили окупанти, йому було 18 років… У черговому випуску програми Громадського радіо «Звільніть наших рідних» — історія цивільного полоненого з Нової Каховки.
Гості1
Кирило Розумєй — цивільний заручник росіян. Викрадений у Новій Каховці Херсонської області 4 травня 2023 року. На той момент хлопцю тільки виповнилося 18. 10 місяців родина перебувала в невідомості та шукала його. Врешті Кирило знайшовся у Російській Федерації, у СІЗО №1 Ростова-на-Дону. Росіяни змусили його обмовити себе під тортурами й назватися «розвідником». Йому закидають «шпигунство», за цією статтею російського кримінального кодексу хлопцю загрожує від 10 до 20 років ув’язнення.
Що відомо зараз про Кирила, ми запитали у його сестри — Дар’ї Сахно.
«Коли Кирило зник, ми шукали його майже рік…»
Дар’я Сахно: Ми не знали, що його вивезли з окупованої території. Знаходили інформацію по крихтах. Як тільки росіяни його забрали, ми знали, що він перебуває у підвалі приміщення поліції міста Нова Каховка. Знали, бо на той час у нас ще були там деякі знайомі. На жаль, вони виявилися колаборантами, але з нами вони йшли на контакт і підтвердили, що Кирило перебуває там.
Проте після підриву Каховської ГЕС будівлю поліції у Новій Каховці затопило. Я переживала, бо не знала, чи вивезли утримуваних. Мене запевнили, що начебто вивезли, проте куди вивезли, вже відомо не було.
Тож, з 6 червня до кінця вересня ми взагалі не знали, де перебуває брат. Ми намагалися його весь час шукати — у найближчих населених пунктах, де існували місця утримування. І мама з бабусею просто їздила по таких місцях і запитували, чи є такий у них. Скрізь відповідь була заперечна.
На початку вересня у месенджер мені написала одна людина, яка сказала, що була на підвалі разом із моїм братом у місті Каланчак. Я повідомила про це мамі, яка поїхала до Каланчака, але їй там сказали, що всіх затриманих вивезли у Сімферополь. Проте у Сімферополі ми його слідів теж не знайшли.
Ми скрізь писали запити — по всіх окупаційних правоохоронних органах. Різні відповіді отримувала, зокрема і про те, що вони бачать, що були порушені правила ведення кримінальної справи, що запити опрацьовуються тощо. І тільки 4 лютого 2024 року мені надійшов лист від «уповноваженої з прав людини у Криму», де було зазначено, що у них немає причин розглядати справу про зникнення Кирила Розумєя, і це підтверджується самим Кирилом Розумєєм.
7 лютого моєму татові подзвонив державний адвокат з Росії, повідомив, що Кирила затримано і що йому інкримінують «шпигунство», а зараз йде слідство. Про те, де саме перебуває Кирило, нам не сказали. Від адвоката ми отримали лише фото Кирила.
Приблизно за тиждень нам зателефонував слідчий, від якого ми дізналися, що Кирило перебуває у СІЗО №1 Ростова-на-Дону.
Читайте також: Полон. «Коли повернеться останній». Історія Катерини
Чому Кирила затримали?
Дар’я Сахно: Кирила забрали у той момент, коли він їхав на велосипеді з міста Нової Каховки до Таврійська. У Новій Каховці живе наша бабуся, яка хворіє на онкологічне захворювання. Кирило приглядав за нею. А у Таврійську живе інша бабуся, якій теж необхідно було привозити продукти та ліки. Тому пару разів на тиждень брат їздив У Таврійськ. Саме у такий день, коли він їхав від однієї бабусі до іншої, він зник.
У ніч його зникнення до дівчини Кирила навідалися російські військові та зі зброєю та влаштували її допит, який стосувався мого брата. Також вони прийшли до найкращого друга Кирила, його допитували вже на підвалі й більш жорстоко. Перевіряли всі його ґаджети та щось намагалися знайти. Всі питання також стосувалися Кирила.
Я можу припустити, що, певно, у телефоні мого брата російські військові знайшли щось, що їм не сподобалося. Тому що іншої інформації того, чому його затримали, у мене немає.
У тому селі, де живуть мої батьки й де жив Кирило, «головою села» став колаборант. Мій Кирило якось висловився у соцмережах не дуже гарно про цю людину. Після цього цей «голова села» приїжджав до наших батьків з погрозами щодо висловів їх сина.
Тому мені спадало на думку, що, можливо, затримання Кирила відбулося за наводкою.
Чи намагався забезпечити захист Кирила державний адвокат?
Дар’я Сахно: Державну адвокатку звати Анна Олександрівна. Коли вона зателефонувала, то не сказала ні про місце утримання Кирила, ні про якісь шляхи комунікації, не надіслала жодних документів. І навіть після того, як вона вислала його фото, то теж не надіслала ніяких документів. Після того ми їй телефонували, але вона не брала слухавки. Більше нічого ми від неї не чули й на зв’язок вона не виходить.
Вона не говорила про те, що буде захищати мого брата, не говорила нічого, що буде намагатися виграти справу — нічого такого не було. Лише сказала, що є «зізнання» Кирила, тому ми нічого позитивного чекати не можемо.
Коли я зрозуміла, де перебуває Кирило, я звернулася до громадської організації «Пошук. Полон». Вони зреагували моментально. Я звернулася 22 лютого, а вже 25 лютого вони знайшли моєму братові адвоката і цей адвокат сходив до мого Кирила.
Що повідомив адвокат?
Дар’я Сахно: Адвокат розповів нам, що на Кирилові видно сліди від тортур, які завдані електричним струмом, що він психологічно дуже виснажений. Він сказав, що у Кирила не залишилося жодного вогника в очах. Ця фраза мене дуже спантеличила і засмутила.
Брат передав, щоб ми до нього не їхали. Він розуміє, яка зараз ситуація, тому не можна наражати себе на небезпеку.
Сказав, що вже пройшов пекло у Таганрозі, а зараз він почувається нормально. Повідомив, що у нього у камері 13 людей і лише 10 ліжок. У камері всі полонені українці.
Він уже там знайшов друзів. Сказав, що його там люблять і навчають мудрості, бо він найменший. Просив, щоб ми залишалися у безпеці, жили своїм життям і просто молилися за нього і за його якнайскоріше повернення. Про жодну допомогу не просив.
Читайте також: Полон. «Моє серце розбивалося рівно п’ятдесят разів» — історія Ольги
Що радить адвокат?
Дар’я Сахно: У нас була серйозна розмова. Адвокат сказав, що ми маємо розуміти, що за статтею «шпигунство» українські полонені жодного разу не виграли.
Кирило точно отримає від 10 до 20 років. І найкраще, що може бути — вирок у 10 років. Вироку ми не уникнемо ніяк, немає у РФ такого суду, який би міг його виправдати, які б ми докази не надавали.
Розповів мені про додаток «Зонателеком», через який я можу надсилати листи, пояснив, як можна надсилати передачі та одну навіть допоміг передати. Розповів, що можна робити й казати, бо там дуже багато правил, про які я не знала. Сказав, що вже провів інструктаж моєму братові — як у яких ситуаціях поводитися, що говорити, як захистити себе від протиправних дій росіян.
Порадив звернутися до українських структур, які займаються обмінами, реєструвати його, щоб він був у всіх списках. Я вже зареєструвала Кирила у всіх списках, звернулася до Міжнародного комітету Червоного Хреста, який мені досі чомусь не відповідає. Я навіть звернулася до короля Арабських Еміратів, тому що десь бачила у новинах, що ОАМ брали участь у якихось обмінах наших полонених. Окрім того, звернулася до всіх можливих громадських організацій. Таким чином намагаюся смикати за всі ниточки.
Читайте також: Україна повернула з окупації ще п’ятьох дітей
Чому раніше історія Кирила не звучала публічно?
Дар’я Сахно: До жовтня я мовчала. Бо була надія, що його потримають, «перевиховають», як вони хочуть і відпустять додому. Також я намагалася самостійно звертатися до різних структур. Тоді мені спало на думку звернуться і знайти тих людей, у кого рідних також тримали у підвалах окупантів, щоб знайти людей, які сиділи разом з Кирилом. І я почала шукати публічно, хоч і дуже цього боялася, адже переймалася тим, що можу йому цим нашкодити.
Але коли я почала шукати публічно і мені написав хлопець, якого тримали у Каланчаку, настало полегшення. Я дізналася, що Кирило живий, що його десь бачили. Звичайно, коли я отримала звістку, де він, коли я зрозуміла, яке його чекає майбутнє, то зрозуміла, що пора підключати суспільство.
Читайте також: У полоні живеш запахами і звуками, запах тіла, що гниє, досі зі мною — Анжела Слободян
«Мене звинувачували у тому, що я не вивезла брата, але мій брат — не річ….»
Дар’я Сахно: Коли ми дізналися, де Кирило, настало полегшення. Ми стільки часу не знали, чи він взагалі живий. Ми постійно переживали жахи, які нам малювала наша уява, тому що і досі в пам’яті всі події, які відбулися у Бучі.
Коли я побачила фото Кирила у полоні, я зрозуміла, що це дві різні людини — він до полону і зараз. У нього були блакитні великі очі, які завжди світилися, а я побачила червоні запалені пусті очі людини, яка виросла, здається, років на п’ять.
Багато людей мене звинувачують у тому, що полон Кирила стався через мене, бо я його не вивезла з окупації, коли виїжджала. Але моєму братові на момент окупації було 17 років і без батьків я не могла його вивезти, а по-друге, мій брат — не річ, яку я можу скласти в машину і повезти. Це вже людина з особистим характером і своїм сприйняттям світу.
Зазначимо, що внаслідок збройної агресії вже понад 30 тисяч громадян України вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. Це і цивільні, і військові, і діти — всі.
Про це в ефірі Громадського радіо повідомив представник Уповноваженого з прав людини в системі органів сектору безпеки та оборони Олександр Кононенко.
За його словами, цивільних полонених, підтверджених офіційно — близько 1687 осіб. Це люди, які або незаконно позбавлені волі, або жертви примусових зникнень, або незаконно засуджені. І серед цієї категорії — 857 осіб, які підтверджені Міжнародним комітетом Червоного Хреста.
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів.
Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року. За цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.
Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел.(+38 044) 521- 57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
