facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Я не бачу допомоги МКЧХ у звільненні полонених — сестра цивільного полоненого Владислава Кравченка

Чому є складнощі із підтвердженням полону українських громадян, навіть коли є докази того, незаконного утримання окупантами, пояснила сестра маріупольчанина Владислава Кравченка, якого росіяни затримали при спробі виїхати із Маріуполя на вільну територію України, Оксаною Іванчук.

Я не бачу допомоги МКЧХ у звільненні полонених — сестра цивільного полоненого Владислава Кравченка
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Владислав Кравченко — цивільний заручник росіян з Маріуполя. Владислав — колишній військовий, але на момент початку повномасштабного російського вторгнення військовим вже не був, працював на будівництві. Владислав з дружиною залишилися в заблокованому Маріуполі, бо не змогли виїхати. На початку липня 2022 року вони спробували виїхати. Під час процедури фільтрації його затримали та вже не відпустили.

 «Не пройшов фільтрацію…»

Оксана Іванчук: 12 липня зателефонувала мені його дружина, яка зараз перебуває у Маріуполі, і сказала: «Оксано, заспокойся, все добре, але Владика забрали». У мене спочатку був дуже сильно шок. Куди, як, хто забрав? Вона почала мені розповідати, що 5 липня його забрали, коли вони поїхали на фільтрацію для того, щоб виїхати з Маріуполя. Його дружина пройшла цю фільтрацію, а він, на жаль, ні.

Коли вони приїхали на «фільтрацію», у Владислава запитали: «Військовий?», — він сказав: «Так, колишній військовий». Його забрали. Дружина Владика мені нічого не говорила, і тільки за тиждень повідомила.

З того часу я телефонувала скрізь, інформацію подавала скрізь — все робила для того, щоб знайти хоча б його місцеперебування. Дружина Владика теж їздила по різних місцях, куди його могли переводити, але безрезультатно.

Він мені зателефонував через 92 дні з українського номера і повідомив про те, що перебуває в Оленівці. Запитав, чи він є в списку на обмін. Я йому пояснила, що з української сторони він є, а російська сторона в списки його не подавала. На що він сказав, що це не є вже проблемою.

Потім зв’язок обірвався. І аж у грудні прийшов від нього лист, але вже з Горлівки — виправна колонія №27. З того часу почали приходити від нього листи дружині у Маріуполь, навіть була можливість передавати передачі.

За цей час я майже через кожних 3-4 дні телефонувала на гарячі лінії — скрізь телефонувала.

  • Потім його дружина прислала мені відео, яке виклала РФ, де Владислав каже, що він такий-то, перебуває у полоні та чекає на обмін. Але Міжнародний Комітет Червоного Хреста сказав, що це не є доказом перебування у полоні. І його навіть ще досі не підтвердили.

Я їм пояснюю, що він — цивільний. У 2020 році у нього закінчився контракт і він просто залишився у Маріуполі. Чому його ще досі не підтвердили, я не знаю. Хоча ми надали всі документи, які доводять місцеперебування Владислава. Дружині прислали документи, де зазначено, що він перебуває у Волноваському СІЗО та чекає на суд.

Але, на щастя, ніякого суду не було, адже були такі випадки, що наших людей засуджували там за «тероризм» на вісім років.


Читайте також: Частина з тих, хто виходив з «Азовсталі» не облікована за списками МКЧХ — Кравцова


У чому окупанти звинувачували Владислава?

Оксана Іванчук: За документами, його звинувачували у «тероризмі». Наразі він перебуває у Горлівці. До речі, з Горлівки чимало хлопців відпустили й вони перебувають зараз у Маріуполі. Проте один з тих, кого відпустили, сказав нам, що з такою біографією, як у Владика, його можуть обміняти останнім.

  • Окупанти його утримують як військовослужбовця. Хоча насправді він – цивільний.

У нас є фото того періоду, коли він був у Оленівці. Коли я вперше побачила те фото, то не впізнала брата. Його впізнав колишній командир. Настільки він був побитий. Можливо, після того він поводився добре і тому його не судили. Я не знаю, це тільки мої здогадки. Але слава Богу, цього «суду» не було.


Читайте також: У мене склалося враження, що наша держава вже не дуже хоче міняти «азовців» — наречена військовополоненого


Що можна дізнатися з листів?

Оксана Іванчук: Він пише, щоб я скрізь дзвонила і добивалася обміну для нього. Окрім цього він пише, що сумує, описує, як проходять його дні. Пише, що у нього кожен день, як День бабака. Встає о 6 ранку, зарядка, потім сніданок, після сніданку — пере речі, далі – обід, читання, малювання, і в решті – вечеря і сон.

«МКЧХ не докладає зусиль для звільнення Владислава…»

Оксана Іванчук: Як на мене, Червоний Хрест не докладає зусиль для звільнення Владислава. Я давала їм адресу СІЗО у Горлівці. Червоний Хрест був там. Але ж як вони працюють? Наші хлопці повністю дезінформовані там, а до них приходять якісь люди й питають, чи дають вони згоду розповсюдження інформації про себе. Людина з переляку скаже «ні». А вони ж не пояснюють, що рідні та близькі таким чином дізнаються, що ти живий, що ти перебуваєш у полоні, що будеш йти на обмін. Вони не кажуть цього. Тому дуже багато хлопців непідтверджених.

Я запитую представників Червоного Хреста, чому мій брат і досі непідтверджений, якщо вони були у Горлівці? На що вони відповідають, що подають списки до Росії, до самопроголошених «ДНР», але Владислава там не підтвердили. Та й запит вони подали тільки у квітні цього року, хоч інформацію я надавала ще торік. Я не розумію, як у них так виходить. Я не бачу від них якоїсь допомоги.


Україні терміново потрібен робочий механізм звільнення цивільних українців з російського полону. Про це Громадському радіо розповів член експертої ради Центру громадянських свобод Михайло Савва. Згода визнати злочини, які приписує російське слідство — не гарантія обміну,  наголошував він. Під час повномасштабного вторгнення ЦГС опікується правами жертв воєнних злочинів Росії та людей, які потрапили у полон. Минулого року Центр Громадянських свобод отримав Нобелівську премію миру за свою роботу.

Нагадаємо, Палата досудового провадження II Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт президента РФ Путіна, а також Марії Львової-Бєлової, яка є уповноваженою президента РФ у справах дитини. Ордери видані у зв’язку із ситуацією в Україні.

Путіна та Львову-Бєлову підозрюють у скоєнні воєнного злочину — незаконній депортації та переміщенні дітей з окупованих районів України до Російської Федерації, що відбувалось щонайменше з 24 лютого 2022 року.

Викрадення і депортація дітей — це системна політика Росії, розповів в ефірі Громадського радіо колишній уповноважений Президента України з прав дитини (2014-2021 роки) Микола Кулеба.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Як велосипед під час війни допомагає громадам долати виклики

Як велосипед під час війни допомагає громадам долати виклики

11 год тому
Ми ставимо дорівнює між «випадок сказу» і «смерть» — лікар розповів про важливість вакцинації

Ми ставимо дорівнює між «випадок сказу» і «смерть» — лікар розповів про важливість вакцинації

Кожен новий президент США намагається «перезавантажити» відносини з Росією, — Валерій Пекар

Кожен новий президент США намагається «перезавантажити» відносини з Росією, — Валерій Пекар