Чорнобильська катастрофа як вирок командно-адміністративній системі СРСР: інтерв'ю з істориком Олегом Бажаном

Розмовляли з учасником цієї дискусії Олегом Бажаном, істориком, дослідником, співавтором книги «Чорнобильське досьє КҐБ: Від будівництва до аварії».

Василь Шандро: Тема пам’яті про Чорнобиль уже цікавить істориків? Чи є вона цінним матеріалом? Маю на увазі те, що ми називаємо живою історією. Коли через історії очевидців та очевидиць розповідаємо про подію. 

Олег Бажан: На перший погляд, складається враження, що ми вже про цю техногенну катастрофу нібито знаємо все. Але пласти архівних документів, що зберігаються у центральних державних архівах, свідчать про те, що ми можемо досі вивчати цю тему. Мені здається, що станом на сьогодні ми ще не до кінця вивчили діяльність ліквідаційних структур. Так само як потрібно ще вивчати й участь військових.

Василь Шандро: Аналогія з Голодомором/геноцидом є тією темою, де легко перейти межу і вдатися до маніпуляцій. Але, наприклад, як ми про це пам’ятаємо: кількадесят років тому у першу чергу йшлося про те, що це величезна трагедія, лише згодом почали говорити про те, що це не трапилось просто так, що були конкретні механізми, конкретні виконавці. Отже, хтось у цьому, мабуть, і винен. Якщо у такому ж руслі говорити про Чорнобильську катастрофу, то чи одразу йшлося про те, хто винен? 

Олег Бажан: Коли сталася Чорнобильська катастрофа, то органи КДБ зафіксували й потім проводили відповідну профілактичну роботу із доцентом Української сільськогосподарської академії Києва Григорієм Калиновським. Він Чорнобильську трагедію характеризував, як геноцид українського народу. Говорив: «Кацапи у 33-му році не заморили голодом Україну, хочуть нині це зробити атомом». Тобто уже тоді були такі порівняння. Також був випадок, коли жителя Троєщини за по суті хуліганство посадили у буцегарню, бо він напідпитку говорив про те, що у катастрофі винні партійна влада і вище парткерівництво.

Василь Шандро: Ви пригадували, що є записи й нотатки того, що люди тоді говорили про аварію. Йдеться про випадкові записи чи ні? 

Олег Бажан: Йшлося про системну роботу. Її виконувало 5 управління Комітету держбезпеки України. Співробітники цього ідеологічного відділу моніторили найперше думки дисидентів, опозиційного середовища.

Коли сталась аварія, то посилились еміграційні настрої серед людей єврейської національності. Рух на виїзд до Ізраїлю почався ще з 70-х років, але після Чорнобиля ця проблема знову актуалізувалась. КДБ відстежував, що аварія вплинула і на релігійну свідомість. Багато людей почали ходити до церкви. Люди не знали, що відбувається, що трапилось. Вони шукали порятунку у вірі, у тому, що може Бог допоможе відвести це лихо від їхніх родин.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі. 

Розмова відбулась у партнерстві з Дискусійним ПЕН-клубом

Сьома дискусія «Чорнобильська історія: Як ми говоримо і що думаємо про катастрофу 35 років потому» відбудеться 22 квітня о 18 год на сторінці Українського ПЕН-клубу. Серед спікерок та спікерів Тамара Гундорова, Олег Бажан, Мирослав Слабошпицький та Маркіян Камиш. Модеруватиме розмову Марія Гурська.

Дискусійний ПЕН-клуб – спроба вийти за межі соцмереж, де обговорення часто перетворюються на сварки, а також за межі псевдодебатів на телебаченні, де сценарій розмови визначається інтересами власників медіа. Мета Дискусійного ПЕН-клубу – сприяти розвитку громадянського суспільства, формувати культуру поваги до співрозмовника.

Попередні розмови:

1. Травми минулого і виклики майбутнього: Маринович і Лубківський про взаємини України та Польщі
2. Світ зараз занурений у радикальну непередбачуваність, але в Україні це почалося задовго до COVID-19 — Козловський
3. Сьогодні ми можемо собі дозволити не просити, а вимагати української мови — Макаров
4. Популісти атакують інституції — Зоя Казанжи
5. Треба говорити правду: війна — жорстока штука, де одна сторона стріляє в іншу — Білозерська
6. Свобода слова — справа, щодо якої не можна заспокоюватися ні на хвилину — Верстюк

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS