Чому люди вірять популістам?

Гість ефіру — економіст Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський.

Ірина Славінська: Чому українці вірять популістам?

Дмитро Яблоновський: Згідно з нобелівським лауреатом Канеманом у людей існують дві системи у мозку. Перша – більш інтуїтивна, емоційна, яка швидко приймає рішення, дозволяє нам не задумуючись переходити на зелене світло, а не на червоне, не задумуючись їсти. Друга – це раціональна, але вона підключається тільки тоді, коли ми розуміємо, що якоїсь інформації не вистачає, і ця раціональна система, зокрема, споживає більше енергії. У нормальному стані людина намагається знайти звичне, інтуїтивне, просте рішення, але у цьому дуже часто є зворотній бік.

І цими вадами, що називається когнітивне спотворення, популісти і користуються. Приклад: якщо нам подобається якась людина, просто вона має приємну зовнішність, ми схильні приписувати їй якісь позитивні речі. Якщо нам подобається якийсь політик, ми намагаємося сприймати на віру будь-які його твердження, навіть якщо він каже щось, що є відвертою неправдою, наприклад, про 92% господарських земель у Канаді. Звично, ми не підемо в Google перевіряти, чи це сільськогосподарські землі, чи це всі землі. Ми просто приймаємо на віру, бо довіряємо цьому політику.

Інший ефект, коли ми хочемо прив’язатися до статусу-кво, бо так нашому мозку комфортніше. Також наш мозок схильний зводити все або до чорного, або до білого, і цим також користуються популісти, вони намагаються переконати нас, що щось «зрада», хоча, в певній реформі може бути більше позитивних речей. Можливо, це і є підводні камені, і тут важливо не мислити в категоріях «зради» чи «перемоги».

Ірина Славінська: Розкажіть про саме дослідження.

Дмитро Яблоновський: Спершу були фокус-групи, бо ми хотіли дізнатися, що позитивного, а також негативного бачать люди у реформах, потім ми сформували опитувальник для кількісної анкети, оцінювали по п’яти реформах – освіта, здоров’я, пенсійна, приватизація, і земельна реформа. Ми питали, чи люди щось знають про реформи, тих хто знають питали: підтримують чи не підтримують, а потім показували певний перелік тверджень, що стосується потенційних переваг реформ, питали, чи ви погоджуєтесь з тим, що це перевага, а потім питали і стосовно ризиків реформ.

У результаті, замість такої емоційної картинки, яку нам намагаються нав’язати критики реформ, ми сформулювати ті повідомлення, ті тези, які українці підтримують. І мені здається, що це ті тези, які політики мають доносити до людей. Частково це порадник з комунікації, частково порадник з доробки реформи також, бо ми питали людей, які ризики люди бачать, і вже за допомогою експертів розділили це на стереотипи, і реальні ризики. Тому наша рекомендація уряду була не тільки комунікаційна – що треба говорити, і які контраргументи надавати на стереотипні ризики, а також, що реально люди бачать як ризики, з чим треба працювати, що треба ще доопрацьовувати в рамках кожної з реформ. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.