фото зі сторінки facebook
Гість — співзасновник ініціативи «Києве, мий» Єлисей Ходоловський.
Про те, як чистили Дніпро
Єлисей Ходоловський: Це було наше перше прибирання із залученням фахівців, зокрема водолазів. Це були приватні особи, меценати, які не пов’язані з комунальними чи аварійними службами. Ми дістали з дна силу-силенну різноманітних скляних пляшок від яких завгодно напоїв, дістали різноманітне сміття, таке як шини, дорожній знак, шматок відбійника довжиною метрів дев’ять, інший мотлох, який складно ідентифікувати. Прибрали насправді невелику територію, ділянку берега та дна Дніпра між Поштовою площею та пішохідним мостом, метрів 200 узбережжя. Там ще багато треба прибирати, дуже багато там сміття.
Пляшки і дрібне сміття ми забрали самостійно і здали на переробку. Великогабаритне сміття вивезли співробітники КП «Плесо», які утримують гідротехнічні споруди та річку Дніпро. Вони прийшли в наш паблік і запостили фотографії, що вони все забрали.
Про кита
Ми співпрацюємо з ГО «Київський кит», вони зараз займаються створенням скульптури кита з пластикових пляшок, які валяються як сміття по Києву. Частину пластикових пляшок, які можна переплавляти, ми віддаємо їм.
Про соціальний експеримент
Минулого року я поставив соціальний експеримент: треба було помити постамент пам’ятника Княгині Ольги, він знаходиться на Михайлівській площі, посередині. Там води немає. Найближчий кран — дипломатична академія МЗС, далі там є кафешка поруч і великий фешенебельний готель. Я спитав про воду в дипломатичній академії, вони сказали, що «…нема, складно, там кран не такий… Зверніться будь ласка в кафе поруч». Я спитав в кафе — «Ой, це дуже дорого, ми не можемо на це піти, ми не знаємо, зверніться краще в дипломатичну академію». Я кажу, що вони якраз до цього кафе і направили. «Ой, ну, ми не знаємо, це так дорого…» Я кажу: «Куб води коштує 8 гривень. Ми витратимо 3-4 куби, я розумію, для вас це велика сума, для ресторану в історичному центрі Києва, який займає весь поверх. Для вас це дорого, 70 гривень, давайте я покладу їх десь тут?» «Ой, та не треба, не треба…». Я пішов в готель, готель також відморозився. Вони щось там мурчали, мурчали… Я сильно не наполягав, але припинив цей соціальний експеримент і просто подзвонив у КП «Київавтодор». Нам надали цілу автоцистерну з водою і ми успішно помили цей постамент влітку минулого року. Зараз або використовуємо автоцистерни, — для таких складних об’єктів, які знаходяться подалі від водогону, від труб, або використовуємо внутрішні комунікації якогось будинку.
Про комунальників
Чистоти багато не буває. Київ — це велике місто, з мільйонами населення, із тонами пилу. Ми не найбрудніше місто в світі, але у нас є багато чинників, які спричиняють бруд. І його вистачить усім — і комунальникам, і волонтерам. Це не конкуренція, є багато об’єктів, де треба прибирати. І чим більше людей їх прибирає, тим краще.
Про критику
Ми розділили відповідальності — хтось займається технічною частиною, хтось соцмережами, хтось комунікацією. Є різні об’єкти. Вся робота коштує грошей — привезти транспорт, купити бензин, воду, миючі засоби, інструменти, обладнання. Це все коштує грошей. Ми збираємо донати, також оплачуємо з особистих коштів. Є такі організації, які готові заплатити — для нас це розумний підхід. Були випадки, коли на вулиці підходили люди і донатили просто на місці. Ми їм вдячні.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS