Для вшанування мільйонів жертв, до створення Музею Голодомору мають долучитися мільйони благодійників — менеджерка про запуск краудфандингової платформи «Зерна правди»

Юлія Новобранець, менеджерка з розвитку Фонду Музею Голодомору, розповіла про запуск краудфандингової платформи «Зерна правди».

Ведучі

Анастасія Багаліка

Гостi

Юлія Новобранець

Для вшанування мільйонів жертв, до створення Музею Голодомору мають долучитися мільйони благодійників — менеджерка про запуск краудфандингової платформи «Зерна правди»
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/11/hr-hh-20-11-19_novobranets.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/11/hr-hh-20-11-19_novobranets.mp3
Для вшанування мільйонів жертв, до створення Музею Голодомору мають долучитися мільйони благодійників — менеджерка про запуск краудфандингової платформи «Зерна правди»
0:00
/
0:00

Що це за платформа і як вона працюватиме?

Юлія Новобранець: Ця платформа — інструмент для збору благодійних внесків на створення Музею Голодомору. Ми впродовж 6 місяців працювали над розробкою цієї платформи і нарешті вона стартувала. Платформа — можливість будь-кому долучитися до створення Музею Голодомору, зробивши благодійний внесок онлайн. На сьогодні, за годину після старту платформи, ми маємо близько сотні благодійних внесків.

Також у платформі закладена глибока ідея відродження пам’яті і вшанування жертв Голодомору. Кожен внесок, не залежно від суми, пророщує одну зернину правди з іменем жертви Голодомору. Платформа вже доступна онлайн.

Зайшовши на платформу, можна долучитись до однієї з кампаній амбасадорів, якщо вам відгукується їх заклик. Звісно ж, внесок можна зробити індивідуальний від власного імені або від імені своєї родини. Після донейту, повернувшись на сайт, вам відкриється одна унікальна зернина з іменем, яку проростили саме ви. Фонд продовжує свою тривалу роботу над оцифровуванням всіх імен жертв Голодомору, це великий і тривалий процес. Ми плануємо зробити функцію пошуку в електронній базі по іменах, прізвищах, населених пунктах.

Загалом у Національній книзі пам’яті є близько 1 мільйона відомих імен. У Радянському Союзі інформація про жертв ретельно приховувалася, архіви знищувалися і ми не знаємо на сьогодні імен усіх жертв Голодомору. Робота науковців — їх віднайти і верифікувати ці дані. На платформі ми маємо близько 100 тисяч імен, які вже оцифровані. Наша місія — зробити цю інформацію загальнодоступною, щоб будь-хто онлайн у будь-який час, з будь-якого куточку світу міг знайти потрібне ім’я, прізвище, дізнатися правду про свою родину.

Платформа — це інструмент для того, щоб можна було долучитися до процесу створення музею. Майбутній музей, кошти на який ми зараз збираємо, стане науковим центром і дасть змогу науковій спільноті, історикам продовжувати свою роботу і дізнаватися більше імен жертв Голодомору.

Також на платформі є кнопка, яка дає змогу розповісти свою історію, поділитися власним свідченням, заповнивши невелику форму. Далі ці дані обробляються і після процесу перевірки і верифікації доповнюють Книгу пам’яті.
Ми маємо 6 активних кампаній амбасадорів платформи «Зерна правди». Це кампанії члена наглядової ради Фонду Музею Голодомору та Голови УГКЦ Блаженнійшого Святослава, ветерана АТО Володимира Шевченка, акторки Ірми Вітовської. Список кампаній і амбасадорів на платформі постійно будуть поповнюватися.

Прикро, що Книга пам’яті не була оцифрована до цього часу, але ми робимо те, що в наших силах. Робота з оцифрування вже ведеться, її координує фонд. Вартість цього проєкту, створення Музею Голодомору, складає близько 120 мільйонів доларів. Це унікальний приклад співпраці між державою та суспільством, громадськістю. Держава зобов’язалася фінансувати зведення будівлі музею. Громадськість же в особі фонду взяла на себе функцію залучення коштів і внесків від благодійників, від бізнесу – ці кошти забезпечать внутрішнє облаштування музею. Для вшанування мільйонів жертв до створення Музею Голодомору мають долучитися мільйони благодійників.

Довідка

Історія Проекту розпочалася у 2006 році, коли Верховна Рада 28 листопада 2006 року ухвалила Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», яким на офіційному рівні було визнано Голодомор 1932-1933 років актом геноциду українського народу та передбачено спорудження Меморіалу пам’яті жертв голодоморів в Україні

У 2008 році споруджено та відкрито для відвідувачів І чергу Меморіалу.  У 2010  внаслідок зміни Україною політичного курсу будівництво було зупинене.

Відновити роботи вдалося лише у 2016 році, після звернень Громадського комітету з вшанування пам’яті жертв Голодомору – геноциду 1932-1933 рр. та Світового конгресу українців до президента України та уряду.

3 квітня 2018 року прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заклав капсулу будівництва, а 24 листопада 2018 року, в день вшанування 85-х роковин Голодомору, відбулась публічна презентація архітектурного проекту музею.

За рішенням Організаційного комітету з питань підготовки будівництва ІІ черги, реалізація проекту відбувається на умовах партнерства між урядом України, який фінансує спорудження самої будівлі музею, та благодійниками, чиї внески призначені для створення та втілення експозиції, внутрішнього облаштування музею.

Із метою створення Музею, станом на жовтень 2020 року, надійшла благодійна допомога від 23 юридичних та фізичних осіб на загальну суму 13 948 428 грн.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS