Хто такий Петро Болбочан? У чому полягала і чим завершилась Кримська операція? За що його арештували та винесли смертний вирок?
Говоримо з кримським істориком та публіцистом, кандидатом історичних наук, автором книжки «Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана 1918 року» Сергієм Громенком.
Сергій Громенко: Я б сказав, що Петро Болбочан є найбільш важливим з незнаних і найменш знаним з найважливіших учасників української революції. Річ у тому, що лідерів першого ешелону, а саме Грушевського, Винниченка, Скоропадського, Петлюру, Петрушевича і Махна, хочеш не хочеш, а мусиш знати. І неважливо, чи вони виступали за вільну Україну, чи за радянську владу – з лідерами ти будеш ознайомлений. Неможливо написати історію навіть боротьби за радянську владу, не згадуючи Петлюру.
Натомість є і категорія таких людей, чиї заслуги перед українською революцією аж ніяк не менші, але так склалося, що радянські переможці зуміли їх обійти мовчанням. У результаті ті українці, які вчилися за радянськими підручниками, лише зараз відкривають для себе цих постатей.
Очевидно, що Петро Болбочан – це ключова фігура з цих «повертанців» в нашу історичну пам’ять і сьогоднішню культуру.
Петро Болбочан був один з тих, кого цілком можна назвати державником у тому вигляді, в якому це слово має позитивні конотації. Значно «правіший» за тодішніх соціалістів, і навіть такий собі напівмонархіст, але при тому український, без щонайменших сентиментів до «білої» справи, до єдиної та «неделимой» Росії, до «братських народів». Я думаю, що у сьогоднішній Україні це була б одна з найкращих атестацій, яку тільки можна придумати. Петлюрі можна закидати, що він був соціалістом. Про Винниченка і говорити немає чого. А Болбочану такого не пред’явиш.
4 жовтня у Києві відкрили пам’ятник полковнику УНР Петрові Болбочану. Це приватна ініціатива кількох небайдужих людей, навколо яких об’єдналося ширше коло громадських діячів, політиків, музикантів науковців тощо. І ця різношерста група людей створила такий пам’ятник, який могла створити, у подарунок місту. Тому всім, хто критикує цей пам’ятник і вимагає, аби були дотримані умови конкурсу чи створення якогось постмодерністського контексту, я б хотів сказати: зробіть краще. Так, це невеличке погруддя, бо пам’ятники — це дуже дорого. Певно, що ніхто з критиків не долучився і гривнею. Є такі українці, яким навіть червоно-чорний, не те що жовто-блакитний прапор, якщо буде повішаний над Кремлем, буде здаватися таким, що висить криво.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
Книжка Сергія Громенка «Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана 1918 року» доступна для безкоштовного завантаження.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS