Розповіли прокурорка Департаменту щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора, секретарка групи Офісу із взаємодії з Міжнародним кримінальним судом Валерія Мельник та адвокат, юрист Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський.
Валентина Троян: Як Російська Федерація відбирає землю у кримчан? Чим вона аргументує свої дії?
Валерія Мельник: За нормами міжнародного гуманітарного права, знищення та привласнення чужого майна окупаційною владою забороняється, крім випадків воєнної необхідності. Такі дії є грубим порушенням Женевських конвенцій і кваліфікуються як воєнний злочин.
Є два способи, якими РФ відбирає землю. Це рішення окупаційних судів і адміністративні рішення незаконно створених місцевих органів виконавчої влади, органів державної адміністрації. Основними аргументами, якими керується суд при винесенні таких рішень, вони вбачають те, що видані українськими органами державної влади документи є незаконними, а це всі державні акти на землю і майно. На окупованій території на підставі цього виносять рішення про привласнення, знесення власності кримчан, що залишились там.
Є різні підстави, за якими у громадян відбирають землю і руйнують приміщення. Зокрема, віднесення певних територій до заповідної зони або до зони забудови. Таке рішення виносять через суди або незаконно створені місцеві органи.
Не пропонують жодних компенсацій. Окрім того, коли люди намагаються оскаржити ці рішення в окупаційних судах, їм або взагалі відмовляють у відкритті провадження за відсутності підстав, або відмовляють у задоволенні таких скарг. Люди залишаються без майна і належних компенсацій.
Це явище розпочалося з початку окупації. Є велике кримінальне провадження ще з 2014 року, що стосується привласнення державної власності. Досліджено більше, як 100 епізодів такого привласнення або знищення. Постійно звертаються громадяни, юридичні особи. Ми реєструємо нові кримінальні провадження. Ми проаналізували понад 9 тисяч рішень окупаційних судів Криму про позбавлення людей права власності на майно та ідентифікували 3 тисячі 962 особи, які стали жертвами злочинів.
Роман Мартиновський: Це робиться у кілька різних способів. Якщо говорити про Севастополь, то мова йде про дуже багато судових рішень, які стосуються визнання незаконними рішень Севастопольської міської державної адміністрації або Севастопольської міської ради, якими надавались земельні ділянки у власність громадянам України. Підставами для визнання незаконності вони вказують те, що у Севастопольської міської державної адміністрації не було повноважень розпорядження землею і вони оцінюють законність таких дій з точки зору українського законодавства. Вони вважають, що в них є всі підстави для того. аби оцінювати дії української влади до моменту окупації.
Як другу підставу використовують звернення до архіву міста Севастополя й відповіді звідти про те, що в архіві немає оригіналів відповідного рішення. І тому людина нібито незаконно отримала цю земельну ділянку у власність, її потрібно забрати. Вони не звертають увагу на те, що у багатьох випадках земля забиралась у людей, які були вже другими або третіми власниками, й отримували право власності на підставі засвідчених належним чином нотаріальних договорів купівлі-продажу до моменту окупації.
Валентина Троян: Як бути людям, які потрапили у таку ситуацію? Чи можуть вони звернутись до українських правоохоронних органів ?
Роман Мартиновський: Ми рекомендуємо всім, хто став жертвою такого порушення проходити всі відповідні інстанції в окупаційних судах, потім в касаційних судах Російської Федерації, аж до Верховного суду. Лише в цьому випадку можна сподіватись на те, що можна буде звернутись до Європейського суду з прав людини й отримати відповідний захист там.
Також в України є підстави для звернення до Європейського суду з прав людини з міждержавною скаргою. Ті люди, які бажають, щоб в їхніх інтересах було подано міждержавну скаргу вже зараз повинні звертатись до уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини або в міністерство юстиції України. Можна звертатись на адресу нашої організації, ми допоможемо з комунікацією у цьому питанні.
Звичайно, можна звернутись до правоохоронних органів, до прокуратури Автономної республіки Крим. Ці дані потім кладуться в основу повідомлень до міжнародного кримінального суду. Також це індивідуальні скарги до Європейського суду з прав людини. На сьогодні це найбільш ефективні засоби захисту в цій ситуації.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS