фото agoda.com
Гостя — координаторка з адвокації благодійного фонду «Право на захист» Еліна Шишкіна.
Еліна Шишкіна: Наша правозахисна організація побачила в пресі повідомлення про те, що порожні квартири заселяють ким завгодно, і спробували розробити алгоритм дій, за яким можна спробувати повернути собі це житло. У нас приблизно, за оцінками Мінсоцполітики, майже півтора мільйона переселенців, можна уявити, скільки житла залишилось.
Ми говоримо тільки про тих, хто приїхав на підконтрольну територію і зареєструвався як переселенець. А є ті, хто виїхали в Росію або інші країни, не реєструючись переселенцями. Або родичі тих, хто помер на початку бойових дій, і це право власності ніким не фіксоване.
Щоб уникнути паніки або непорозуміння з боку людей, які залишились, ми розробили певний алгоритм — що робити людям, якщо у них відібрали певне майно. Згідно з інструкціями так званих окупаційних адміністрацій, воно вважається безхазяйним і для того, щоб це змінити, власнику треба приїхати і показатися, щоб адміністрація зрозуміла, що це житло не безхазяйне.
Є випадки, коли поїздка на окуповану територію може вартувати життя, тому варто оцінити ризики: чи варто туди взагалі їхати?
Будь-які дії окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях є незаконними з точки зору міжнародного права. Це житло за українським законодавством залишається на праві власності тих людей, які зареєстровані як його власники згідно з українським законом. Вони є в державному реєстрі речових прав, або, якщо житло було придбане ними або набуте до 2013 року, будь-які документи, які підтверджують право власності на це житло. Таким чином вони все одно в очах українського закону залишаються правомірними власниками цього житла. Цим людям краще зберігати документи, які підтверджують право власності на житло, і, по можливості, робити нотаріальні копії. Вони мають таку ж силу, як і оригінал.
Документами, які підтверджують право власності, може бути все, що завгодно. Договір купівлі-продажу, договір дарування, заповіт… . Все, що завгодно, де зазначено, хто є власником цього житла.
Треба звертатися у правоохоронні органи з заявою про злочин і повідомляти про випадки експропріації такого майна, житла, в правоохоронні органи України. Донецька обласна прокуратура збирає відповідні заяви, тому це важливо зробити в контексті майбутньої деокупації та деінтеграції територій.
На жаль, про реальний захист власності від експропріації наразі говорити неможливо.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS