facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Свобода слова — справа, щодо якої не можна заспокоюватися ні на хвилину — Верстюк

18 березня о 19 год у межах Дискусійного ПЕН-клубу відбудеться розмова «Одіозна дискусія: Про захист репутації та обмеження свободи слова». Яка інформація є публічною, як журналістові захиститись від закидів, що він розкриває персональні дані та особисту інформацію?

Свобода слова — справа, щодо якої не можна заспокоюватися ні на хвилину — Верстюк
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Поговорили з учасниками цієї дискусії – юристкою Фундації DEJURE, експерткою з доступу до публічної інформації Христиною Буртник та оглядачем журналу «НВ» Іваном Верстюком.

Христина Буртник: Відкритою є та інформація, яка офіційно оприлюднена органами влади. Це інформація з офіційних вебсайтів, відкритих джерел, реєстрів, декларацій публічних осіб. Навіть якщо в таких реєстрах буде якась помилка і неправдива інформація, журналісти не будуть нести відповідальність за те, що поширили інформацію саме з цих джерел. Закон про захист персональних даних містить норми, які вказують, що відомості з декларацій публічних осіб є відкритими.

Є відповідальність за відмову надати доступ до публічної інформації. Для звичайних осіб це адміністративна відповідальність у вигляді штрафу. Якщо ж відмовляють журналістам, то за це встановлена кримінальна відповідальність.

Іван Верстюк: Серед таких відомих судових справ, які порушувались стосовно мене та моєї журналістської роботи, були позови колишніх народних депутатів Сергія Пашинського та Георгія Логвинського. Я писав статті про їхні дії, які викликали підозри щодо корупційного елементу. Коли в журналі «НВ» виходили статті, ці депутати зверталися до суду та звинувачували мене в розповсюджені неправдивої інформації. З мого досвіду можу сказати, що складається враження, ніби український суд виходить з тези про презумпцію винуватості журналіста. Саме журналіст повинен у суді доводити, що він не збрехав. А депутат чи політик ніби не повинні обґрунтувати, чому вони вважають, що журналіст подав щось некоректно.

За законодавством я маю право не розкривати джерела інформації. Але Генеральна прокуратура намагалась звинуватити мене в тому, що я нібито розголосив таємницю слідства. Ця справа стосувалась «діамантового прокурора» Олександра Корнійця, чия дочка навчалась у Британії. Вартість такого навчання не відповідала майну та активам Корнійця, які він зазначив у своїй декларації. Генеральна прокуратура хотіла дізнатися, звідки в мене ця інформація про доньку прокурора. Стаття про розголошення таємниці слідства може бути застосована лише до правоохоронців, а я журналіст, який робив свою роботу. Тому я маю право не розголошувати свої джерела інформації.

Про свободу слову та роботу журналістів в Україні

Христина Буртник: Мені здається, зараз розвивається судова практика. Все більше судів звертають увагу на практику європейського суду, який зобов’язує нас збалансувати право на приватність і право на свободу слова. Мені здається, що судові справи стають якіснішими, суди якісніше захищають право на свободу слова. Хоча трапляються такі випадки, які повністю вибивають напрацьовану практику судів. Про них ми й будемо говорити на «Одіозній дискусії».

Іван Верстюк: Мені здається, що свобода слова — справа, щодо якої не можна заспокоюватися ні на хвилину. Добре, що в Україні є свобода слова. Але це не означає, що ми маємо сприймати це як даність, заспокоїтись і не відстоювати це. Потрібна і журналістська солідарність, і юридична грамотність журналістів. Потрібно, аби було більше фахівців з медіаправа. Важливо, щоб українські університети готували юристів у сфері захисту прав журналістів і медійних організацій. Свободу слова можна дуже легко втратити. Тому тут точно не можна бути байдужим і спокійним, думати, що нібито все буде добре і надалі.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Розмова відбулась у партнерстві з Дискусійним ПЕН-клубом

Шоста дискусія «Одіозна дискусія: Про захист репутації та обмеження свободи слова» відбудеться 18 березня о 19 год на сторінці Українського ПЕН-клубу. Серед спікерок та спікерів Христина Буртник, Іван Верстюк, Павло Пушкар та Оксана Романюк. Модеруватиме розмову Лариса Денисенко.

Дискусійний ПЕН-клуб – спроба вийти за межі соцмереж, де обговорення часто перетворюються на сварки, а також за межі псевдодебатів на телебаченні, де сценарій розмови визначається інтересами власників медіа. Мета Дискусійного ПЕН-клубу – сприяти розвитку громадянського суспільства, формувати культуру поваги до співрозмовника.

Попередні розмови:

  1. Травми минулого і виклики майбутнього: Маринович і Лубківський про взаємини України та Польщі
  2. Світ зараз занурений у радикальну непередбачуваність, але в Україні це почалося задовго до COVID-19 — Козловський
  3. Сьогодні ми можемо собі дозволити не просити, а вимагати української мови — Макаров
  4. Популісти атакують інституції — Зоя Казанжи
  5. Треба говорити правду: війна — жорстока штука, де одна сторона стріляє в іншу — Білозерська

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Справа про привласнення землі на Сумщині: що буде з міністерською кар'єрою Сольського

Справа про привласнення землі на Сумщині: що буде з міністерською кар'єрою Сольського

11 год тому
Чоловіки шукатимуть як легітимізуватися за кордоном — Павліченко

Чоловіки шукатимуть як легітимізуватися за кордоном — Павліченко

У Франції розуміють, що Росія і Китай хочуть формувати новий світопорядок — Гопко

У Франції розуміють, що Росія і Китай хочуть формувати новий світопорядок — Гопко