Уряд створює протекцію нафтогазовій та енергетичній мафії, — В. Лановий

Володимир Лановий, професор, президент Центру ринкових реформ коментує підвищення тарифів в Україні.

Дмитро Тузов: В Києві і Дніпрі створено прецеденти, коли до 1 жовтня заблоковано підвищення тарифів. Як ви до цього ставитесь?

Володимир Лановий: Підвищення тарифів є необґрунтованим, економічно шкідливим і несправедливим з точки зору інтересів суспільства. Ще одна сторона справи: чому уряд призначає тарифи по продукції, яка йому не належить? Уряд може призначати ціни тільки на власну продукцію. А продукція, що лежить в основі тарифів, належить виробникам або постачальникам газо- та теплоенергії.

Дмитро Тузов: Але очевидно, що виробники тиснуть на уряд, і тому приймаються такі рішення. Чи я помиляюсь?

Володимир Лановий: Безумовно. Справа в тому, що уряд створює протекцію нафтогазовій та енергетичній мафії, яка є корупційною і пов’язаною з олігархатом. Виходячи з інтересів кланів, і проходять урядові рішення. Таким чином, уряд незаконно сприяє монополістичним зловживанням, що є порушенням певних законів і Конституції України.

Дмитро Тузов: За це критикували Яценюка, але очільник уряду змінився, чому ж, на вашу думку, продовжується така політика?

Володимир Лановий: Поясненню цьому у мене немає. Вони просто нахабно підвищують тарифи, щоб витиснути гроші з громадян. Урядовці готові забрати у суспільства весь бюджет і направити його на субсидії, тобто в кишені тих же постачальників енергії, тепла, води, газу і т. д., з якими вони у співдружності.

Дмитро Тузов: Чи можуть на цю систему впливати судові позови?

Володимир Лановий: Я думаю, що це єдиний спосіб у даній ситуації зупинити рішення уряду. Необхідно довести, що в процесі формування тарифів порушується законодавство ціноутворення.

Наталя Соколенко: Як пояснює уряд, тарифи були підвищені для того, щоб зрівняти ціну на енергоносії та газ, яку сплачують підприємства і з тією, що сплачують громадяни. Оскільки на цій різниці в ціні будувалися корупційні схеми. Якщо це дійсно правда,то як можна було їх не підвищувати?

Володимир Лановий: Це мішура аргументів, які використовуються урядом, але, фактично, не є дійсними. Оскільки зрозуміло, що вони підвищували тарифи, користуючись цінами на закупівлю газу, які були на рік чи на два раніше. Вони використовували перерахунок доларів у гривню, коли курс був 33 гривні за долар. Ця ставка була у січні 2015 року.

Дмитро Тузов: Останніми днями я спостерігаю, що значно підвищилась ціна для населення на газ, яким заправляють автомобілі. Це при тому, що вартість долару і євро дещо зменшується. Це якось з економічної точки зору можна пояснити?

Володимир Лановий: Це порушення ринкових норм і придушення вільних конкурентних ринків. Це призводить до порушення ринкової рівноваги. А подивіться на ціни на бензин. Вони за останній місяць зросли, як мінімум, на 13%. Але наше статистичне відомство не показує нам таких цифр.

Дмитро Тузов: А Антимонопольний комітет має на це якось реагувати?

Володимир Лановий: В наших умовах він абсолютно підконтрольний владі. 

Дмитро Тузов: Представники уряду постійно говорять, що підвищення тарифів — це одна з вимог Міжнародного валютного фонду задля того, щоб Україна отримала чергові кредитні гроші від цієї інституції.

Володимир Лановий: Міжнародний валютний фонд та інші міжнародні і національні організації розуміють, що таке економія енергії, і знають яким чином досягнути зниження споживання нафти, газу та інших органічних видів палива. Вони працюють над переходом на зелену енергетику.

Але, якщо в Україні 60% населення отримує субсидії за комунальні послуги, то чи будуть вони економити і скорочувати споживання, якщо більшу частину все одно оплачує держава. Цей механізм сигналізує про те, що в державі підтримується надлишкове споживання цих ресурсів. Міжнародний валютний фонд таку політику, в принципі, підтримувати не може.

Наталя Соколенко: А хто кінцевий отримувач вигоди? Кого саме викритикуєте?

Володимир Лановий: Відомо, що у нас три головних кита, які п’ють нашу воду і кров. Перше — це корупціонери при владі, кінцеві отримувачі хабарів і злочинних надприбутків. Друга категорія — це олігархи, які організовують всі фінансові схеми, у тому числі вивід грошей закордон. Третя частина — це керівники державних корпорацій, особливо у державному секторі.

От ви подивіться, не встигло “Укргазвидобування” отримати нові тарифи на видобутий газ, а це була ціна в 1500 грн. (а до цього в 500 грн.), як після підняття кінцевих тарифів, вони заявили, що уряд має поставити їм ціну на видобуток газу вже 3 тисячі грн. за тисячу кубометрів. Вони штовхатимуть тарифи вгору за будь-якої можливості. А отримані гроші по цих платежах направлятимуть на свої особисті потреби.

Дмитро Тузов: А взагалі хтось рахував справжні ринкові ціни?

Володимир Лановий: Ринкові тарифи і ціни утворюються в залежності від договорів з постачальником і споживачем. Це договірні ціни на ринку, а не ціни пов’язані з собівартістю.

Ви бачили, як цілі фракції від тієї чи іншої партії захищають свої розрахунки? Деякі заявляють, що вони включили в собівартість корупційну складову, і тому тарифи завищені. Але кого цікавить собівартість? Нас цікавить тариф, який ми можемо оплатити і жити нормально, мати прибутки і заощадження і фінансувати нашу економіку, а не лише нафтогазовий сектор.

Тарифи не розраховуються, вони узгоджуються. Якщо тарифи утворюються на ринку в результаті договору, тоді вони тиснуть і на собівартість.