Ми запитали у заступника голови Держводагентства Павла Гвозденка — у чому справа.
Павло Гвозденко: Із кінця минулого року ситуація складається вкрай несприятлива – ми вперше за 140 років спостережень не мали весняного водопілля. Усі звикли, що навесні річки розливаються в тій чи іншій мірі – колись більше, колись — менше, але в цьому році такого в принципі не відбулося. І це дуже тривожний сигнал.
Зараз приблизно на метр рівень води нижчий, ніж мав би бути. Звичайно, це буде мати відповідні наслідки, і на жаль, ми вже сьогодні можемо спостерігати падіння рівня води у багатьох річках, де це викликає ризики в частині оголення водозаборів міст. І буквально в березні вже була доволі критична ситуація із водозабором міста Житомира, і ми трішки змінили режим роботи водосховищ, з яких забирається вода для подачі населенню. Якщо ми такі кроки зазвичай робили влітку, то в цьому році ми навесні вже змушені були спустити воду з верхніх водосховищ і подати її до Житомира.
Якщо не буде достатньої кількості дощів, то ми можемо прогнозувати виникнення маловоддя. В лютому, передбачаючи таку ситуацію, ми наповнили основні водосховища на близько 90% необхідного.
Вперше за 20 років ми змушені були підкачувати воду насосами у Придунайські водосховища. З цих водосховищ береться вода не тільки для потреб населення, але й для зрошення. Тобто вперше цього року Дунай не зміг самостійно наповнити ці водосховища.
Також проблематична ситуація із водозабезпеченням і Хмельницького, і міста Полонного. Поки що критичного показника не досягнуто, але ми вже бачимо, що необхідно обмежувати водокористування.
Ми закликаємо всіх водокористувачів ставитися із розумінням, максимально економно використовувати воду, не допускати її перевитрат, якщо в тому немає нагальної потреби.
Цей рік має бути роком економії води, роком відповідального ставлення до цього ресурсу.
Мабуть, вже пора задуматися і зрозуміти цінність води для нашої країни.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.