Якою знають Україну в 7 країнах світу і навіщо нам знати про це?

Розмова з Володимиром Шейком, генеральним директором Українського інституту про серію публічних презентацій і дискусій дослідження «Що знають про Україну?».

Ведучі

Андрій Куликов

Гостi

Володимир Шейко

Якою знають Україну в 7 країнах світу і навіщо нам знати про це?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/03/hr-hh-21-03-24_sheyko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/03/hr-hh-21-03-24_sheyko.mp3
Якою знають Україну в 7 країнах світу і навіщо нам знати про це?
0:00
/
0:00

Володимир Шейко: У перші роки існування Українського інституту ми вдались до такого проєкту, як дослідження сприйняття України за кордоном. Ми — державна установа, покликана популяризувати Україну за кордоном через нашу культуру, освіту та науку, робити так, щоб про Україну знали більше, краще і ставились до нас за кордоном прихильніше.

На наше замовлення це дослідження було проведене в 7 країнах двома організаціями – аналітичним центром Foreign Policy Council «Ukrainian Prism» та дослідницькою компанією InMind. Результати розкривають ставлення та рівень обізнаності про Україну та українську культуру у кожній з країн. Дослідження охопили сім країн — Франція, Німеччина, Польща, США, Японія, Туреччина, Угорщина. Дослідження було здійснене методами експертних глибинних інтерв’ю з фахівцями різних сфер, які так чи інакше долучені до міжнародної промоції й культурної дипломатії України за кордоном.

У дослідженні було кілька дуже цікавих сюрпризів. Результати по кожній країні суттєво відрізняються, але їх об’єднує певна кількість узагальнень. Наприклад, українці переконані що наші відомі постаті культури, мистецтва чи історичні події відомі за кордоном, бо відомі кожному школяреві, кожному українцю, але виявилось що це не так.

Навіть про Тараса Шевченка чи Лесю Українку за кордоном знають вкрай мало людей.

Цей результат – розрив сприйняття, був дуже показовим. Це насправді виклик для культурної дипломатії – нам доводиться працювати подекуди з якимись іменами, постатями, явищами української культури та історії, які не є дуже очевидними навіть тут, в Україні. Виникає питання – чому ви комунікуєте Україну через це, а не через інше. Такі дослідження дозволяють обґрунтувати, чому так.

У мене викликало подив те, що у більшості країн опитані досі дивляться на Україну через радянську і російську оптику.

Мені здавалось, що ця історична відстань від розпаду Радянського Союзу начебто вже достатньо велика, щоб цього не траплялось, але цей сантимент ще досі сильний. Не в останню чергу він пояснюється тим, що наука в Японії чи країнах Західної Європи мала дуже мало російського впливу. Дуже багато історичних подій подавалось в цих країнах, наукових середовищах, підручниках, медіа, пресі через російську оптику.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису