«Одна з найгарніших, найдраматичніших історичних манхв останніх років»: про що «Китова зірка» На Юнхі

«Він не такий, як я. Він живе на суші. Чи зможу я знов в цьому світі зустріти його — мешканця берега»: «Китова зірка» На Юнхі

«Ми вже багато знаємо про японські комікси — манґу, а і сьогодні пропоную поговорити про манхву — комікси і графічні романи Південної Кореї.

Слово «манхва» буквально перекладається з корейської мови як «довільні малюнки» або «веселі/кумедні картинки». Основні відмінності від манґи: звичайний нам напрямок читання (зліва направо), манхва майже завжди повністю кольорова, крім того, манхва в сучасному вигляді оптимізована під цифрові платформи: картинки-кадри розташовані один під одним із великими пробілами, що зручно гортати на екрані телефону. І часто спочатку видають вебтун — формат коміксів, оптимізований для читання на смартфонах та планшетах (безкінечний такий скролінг), а вже потім найбільш популярні тайтли отримують життя у вигляді друку», — розповідає Тетяна Курманова, філологиня й авторка проєкту «Книжкова полиця».

«Є у манхви і свій впізнаваний стиль: «глянцевий» вигляд, витончені пропорції персонажів та яскраве освітлення. Головним джерелом натхнення для манхви була японська манґа та традиційний корейський живопис. Західний вплив був лише опосередкованим.

У 1909 році у газеті з’явилася перша друкована манхва — політична карикатура художника Лі До Ена. Це був протест проти японського колоніального тиску та просвітництво населення. Під час окупації Кореї Японією корейські автори перейняли стилістику та прийоми класичної японської манґи, адаптувавши їх під власну мову та контекст. Після Корейської війни комікси стали найдоступнішою розвагою. З’явилися манхвабани — приватні бібліотеки-кав’ярні, де за невелику плату можна було читати комікси годинами. У цей період влада ввела жорстку цензуру, що уповільнило розвиток складних сюжетів.

У 80-х зняття суворих обмежень і демократизація дали поштовх виходу спеціалізованих журналів манхви. З’являються власні оригінальні стилі романтики та бойових мистецтв. У 2000-х роках паперові версії почали втрачати популярність. Саме тоді корейські автори й видавці перейшли до цифрового формату.

Це стало переломним моментом, бо цей формат згодом підкорив мобільні екрани світу. І додам ще, що у корейській манхви та вебтунах існує чітка система вікових категорій (комікси для молодих дівчат, хлопців-підлітків, твори для дорослої аудиторії і окремо категорія з цензом: еротика, твори з високим рівнем насилля і так далі). Є ще звична жанрова класифікація, або, скоріше, напрям, наприклад, «підземелля», «реінкарнація», «роментезі», «шкільний булінг», «бойові мистецтва».

Отже, сьогодні читаємо манхву «Китова зірка. Русалонька з Кьонсона» авторки На Юнхі. До речі, художники корейських коміксів — манхва́га. «Китову зірку» називають однією з найглибших, найгарніших і водночас найдраматичніших історичних манхв останніх років.

1926 рік, Корея під правлінням Японії. Головна героїня Суа — неписьменна, вона сирота, яку батько продав служницею у будинок багатого колаборанта, який працює на японців, на південному узбережжі Кореї, у Кунсані. Суа прислуговує своїй однолітці, суворій доньці хазяїна дому Рійо. Єдина розрада дівчини — плавання в морі:

«Я віддаюся течії й тихо прислухаюся. Це дає мені почути, як моє серце бʼється, немов зграя летючих риб, як піднімається піна та як хвилі плещуть, розбиваючись об скелі. Якщо вслухатися до цих звуків, можна почути приглушений шепіт моря «Ти вродилася рибою».

«Одного дня Суа знаходить на березі непритомного пораненого юнака — Ийхьона, який виявляється бійцем підпільного руху за незалежність Кореї. Суа потайки вихажує його. І закохується. «Ви схожі на Русалоньку з казки Андерсена», — каже хлопець своїй рятівниці. «Люди кажуть, що я вродилася рибою. Мій світ тут. Від народження і до смерті. Мабуть, якби мене розрізали і скуштували кров, вона смакувала, як сіль», — відповіла Суа.

Хлопець змушений тікати, бо його розшукують. А його соратники, через збіг обставин, аби приховати таємницю організації, труять Суа і вона втрачає голос. Згодом «німа русалонька» Суа вирушає до Кьонсона (тогочасна назва Сеула), де її доля переплітається з підпільниками та боротьбою за свободу своєї країни.

Вже з назви ми бачимо, що це — переказ казки Ганса Крістіана Андерсена «Русалонька», але перенесений у контекст окупації Кореї Японією 1920-х років. І тут метафора втраченого голосу працює на двох рівнях: це і особиста трагедія Суа, і символ усієї корейської нації, позбавленої власного голосу, мови та права на існування під час окупації. І попри відсутність голосу, внутрішнє прагнення до свободи та любові неможливо знищити.

Я прочитала лише перший том з 6, і мені дуже цікаво, чи закінчиться і манхва так само трагично, як і казка? Схоже на те, бо це ж «історія дівчини, яка, втратила голос та покинула море, щоб знайти парубка з берега».

Мені і візуально дуже сподобалась ця манхва: «Китова зірка» намальована в якійсь ніби витонченій акварельній стилістиці. Тут такі красиві розвороти з водою, світлом та тінями, на якісному папері: виглядає як повноцінний артбук.

Крім того, у цій манхві — не однобокі ідеальні чорно-білі герої. У них складні мотиви. Наприклад, підпільники руху за незалежність показані не просто як шляхетні лицарі, а як люди, здатні на жорстокі, неоднозначні вчинки заради нібито вищої мети. І межа між помстою, обов’язком та любов’ю тут дуже тонка. Або образ жінок. Рійо, якій служить головна героїня, теж стала жорсткою не просто так: на її прикладі ми бачимо ставлення до жінок у Кореї. (До речі, у попередніх сезонах Книжкової полиці я розповідала про книгу «Кім Джійон, 1982 року народження» корейської авторки Чо Намджу, яка показує, що і досі патріархальні традиції дуже сильні в цій країні, а «у жінок є одна велика вада: вони народилися дівчатками — у суспільстві, де жінка просить вибачення навіть у жінки — за те, що народила дівчинку». Раджу почитати).

Отже, манхву «Китова зірка. Русалонька з Кьонсона» авторки На Юнхі треба читати, щоб проникнутись меланхолійною, поетичною і дуже непростою атмосферою Кореї 20-х років: це історія про ціну свободи, любов до Батьківщини, вибір між особистим щастям і жертовністю.

Купуйте українські книжки — підтримуйте наших видавців, які кожного дня потерпають від російських обстрілів.

І нагадаю, що ви можете підтримати і Громадське радіо: долучайтеся до нашої спільноти на Base by Mono. Ваша підтримка допомагає нам розвивати незалежне медіа», — закликає авторка проєкту «Книжкова полиця» Тетяна Курманова.

Нові випуски та повтори програми «Книжкова полиця» з Тетяною Курмановою слухайте в етері Громадського радіо щодня о 9:25 та 16:45.

Партнер проєкту «Книжкова полиця» — видавництво VARVAR у складі корпорації Видавництва РАНОК. Комікси, манґа, манхва, книги та легендарні всесвіти Star Wars і Warhammer. Нехай буде з Вами сила!