Офшори, помічники та бізнес-родичі: конфлікт інтересів як джерело корупції у комітетах ВР
Чи можна його здолати і як? Про це, а ще про депутатську дисципліну йшлося на прес-сніданку за участю самих депутатів, чиновників Агентства щодо попередження корупції та експертів
Двоє з них – Оксана Ставнійчук, парламентській аналітик руху «Чесно» і Андрій Савчук, аналітик громадянської мережі «Опора» – прямо з цього заходу прийшли до нас в студію. Вони роблять аналітику по комітетах і оприлюднили для громадськості деякі проміжні результати.
Михайло Кукін: Які проміжні результати ви оприлюднювали? Чи є якісь конкретні приклади?
Оксана Ставнійчук: Так, почну з теми передачі компаній в управління. Це тема, яка не дуже піднімається медіа. Ми надіслали запит в НАЗК, і вони нам відповіли, що 68 нардепів передали фірми в управління іншим компаніям і фізичним особам. Та серед цих 68 депутатів є нардепи, які передали фірми близьким родичам. Це Тетяна Донець з «Народного фронту», яка передала свої фірми матері, донецький мажоритарник Омельянович передав свої фірми в управління своїй дружині, і ця дружина ще й є в його декларації.
Михайло Кукін: На цьому прес-сніданку, наскільки я знаю, були і представники НАЗК. Що вони говорять? Чи є механізми, які дозволяють запобігти такій ситуації?
Оксана Ставнійчук: Ми трохи змінили формат сніданку і НАЗК там не було, але вони постійно кажуть, що не можуть знайти ніяких порушень. Але нам вистачило одного погляду на відповідь на запит з НАЗК, щоб зрозуміти, що порушення є, зокрема в цій передачі управління фірм. В рекомендаціях НАЗК написано, що це може спричинити потенційний конфлікт інтересів. А ти бачиш, що є нардепи, які передали свої фірми людям з однаковим прізвищем.
Михайло Кукін: Чому, на ваш погляд, НАЗК не бачить порушень?
Оксана Ставнійчук: Це хороше питання, мені цікаво, щоб сказала пані Корчак або люди з департаменту, які опікуються конфліктом інтересів. Можливо, в них якась своя методологія.
68 нардепів передали фірми в управління іншим компаніям і фізичним особам. Та серед цих 68 депутатів є нардепи, які передали фірми близьким родичам
Михайло Кукін: Серед розповсюджених порушень є також практики офшорів і помічників. Це коли депутати беруть у помічники людей, які пов’язані з ними у бізнесі?
Оксана Ставнійчук: Частково можна і так інтерпретувати. Ми проаналізували декларації. Є помічники за контрактом, які зобов’язані подавати декларації, так само, як і нардепи, а є помічники на громадських засадах, і вони подавати декларації не зобов’язані. Серед тих помічників, які зобов’язані подавати декларації, ми знайшли поки що 47, по чиїм деклараціям ми зрозуміли, що вони виграють тендери. Але ця цифра поки що сира. Наприклад, вони можуть мати якусь маленьку кількість акцій якогось Обленерго, але ми продивилися декларації всіх, і зрозуміли, що серед них є ті, які є 100% власниками ТОВок якихось, які виграють тендери. Тобто очевидно, що вони отримують якийсь прибуток.
Михайло Кукін: Навіть якщо в людини є маленькій відсоток в тій чи іншій фірмі, то це вже конфлікт інтересів, і вона зацікавлена в тому, щоб ця фірма була прибутковою.
Оксана Ставнійчук: Зараз не зможу сказати про Акціонерне товариство, але якщо говорити про Товариство з обмеженою відповідальністю, то так, це викликає якусь підозру. А особливо, якщо хтось почав вигравати тендери після того, як нардеп обрався на посаду, то варто замислитися про цей зв’язок.
Михайло Кукін: Що про офшори?
Оксана Ставнійчук: Є проблема з офшорами. Ми почали досліджувати фірми, і спочатку намагалися вияснити, чим же ці офшорні компанії займаються. Ми зрозуміли, що часто в них немає ніякого виду діяльності, це фірми-тримачі акцій інших компаній. І важливо, чи є в них банківський рахунок, чи вони ведуть якусь оперативну діяльність. В нас ще немає цих даних, але в подальшому ми оприлюднимо якісь підсумкові результати по офшорам.
Михайло Кукін: Що можна законодавчо зробити, щоб всього цього не було? Якщо в нас історія і з офшорами, і з передачею своїх активів в управління, започаткована президентом?
Оксана Ставнійчук: Ми як раз говорили про це на прес-сніданку, і представники Transparency International, і Інституту законодавчих ініціатив пропонували перейняти досвід реєстру конфлікту інтересів. Щоб це був якийсь онлайн веб-сайт під управлінням НАЗК, де б могли нардепи сповіщуватаи про потенційний конфлікт інтересів. Зараз, наскільки я розумію, передбачені якісь штрафи за порушення конфлікту інтересів, або, якщо це повторюється, відсторонення від посади. Нам не вистачає такого реєстру.
Дисципліна в комітетах є кращою, але з іншого боку за три роки діяльності Верховної Ради лише 8 народних депутатів відвідали всі засідання своїх профільних комітетів
Михайло Кукін: Але ж суми штрафів не співставні з прибутком від якогось лобістського закону.
Оксана Ставнійчук: Якихось зібраних статистичних даних про це у нас зараз немає, але там штрафи дійсно не значні, набагато страшніше відсторонення від посади.
Але було б класно, якби в нас був цей реєстр конфлікту інтересів про цю передачу фірм в управління. Тому що ця інформація є лише в деяких нардепів в деклараціях.
Михайло Кукін: Чому комітети не дуже переймаються відвідуваністю депутатами засідань?
Андрій Савчук: Так, тут варто розуміти, що наше суспільство більше цікавиться натисканням на кнопку в сесійній залі, ніж дисципліною в комітетах. Але що можна сказати: в комітети народні депутати ходять краще, ніж безпосередньо натискають на кнопку. Відсоток відвідуваності комітетів становить 70%, безпосереднє натискання на кнопку – це майже 50%. Тобто дисципліна в комітетах є кращою, але з іншого боку за три роки діяльності Верховної Ради лише 8 народних депутатів відвідали всі засідання своїх профільних комітетів. Це, наприклад, Олена Бойко. Найкраще ходить керівний склад комітетів – голови, секретарі, заступники, а просто члени комітетів ходять значно гірше. Є навіть 16 осіб, які за три роки роботи цієї Ради, відвідали менше 10% засідань профільних комітетів. Частина з них вже за кордоном, як пан Онищенко чи Клюєв, частина з них говорить, що знаходиться на фронті, як Ярош і Білецький. Але є, наприклад, пан Богуслаєв, який загалом не відвідав жодного з 86-ти засідань свого профільного комітету.
Серед фракцій найкраще ходить «Народний фронт» і «Самопоміч» – 83% відвідуваність, потім – Блок Петра Порошенка, «Батьківщина» і Радикальна партія Олега Ляшка. Вже в Опозиційного блоку та депутатських груп відсоток відвідуваності становить менше, десь 40%.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.