Таких коливань валютного курсу, як у 2016-му, цієї осені не буде, — Голова Ради НБУ

Громадське радіо записало інтерв’ю з Головою Ради Національного банку України Богданом Данилишиним. Говоримо про осінню інфляцію та перспективи української економіки. 

Богдан Данилишин: Зараз Національний банк працює чітко, працює як національна інстанція, яка виконує взяті на себе зобов’язання, яка чітко виконує прийняті основні засади кредитної політики, яка, до речі, приймається Радою НБУ, своєрідною дорожньою картою, тобто програмою дій для правління НБУ. Довгий час Ради не було – майже два роки управління саме визначало грошово-кредитну політику і її основні напрямки. Зараз є Рада Національного банку, яка є запорукою стабільності, яка чітко контролює і оцінює діяльність правління НБУ. Ми бачимо, що останнім часом стабілізована робота і по реформуванню банківської системи. Пройшло очищення банківської системи, відбулися ключові реформи, стабілізовано національно-грошову одиницю, ми не бачимо таких скачків, які були в період 2015, навіть 2016 років. Тобто, незважаючи на те, чи є очільник Національного банку України чи немає, і хто б це не був, є Рада Національного банку, є чітко працююче правління НБУ, тобто ми бачимо систему, яка працює, і здатна виконувати взяті на себе функції. Я думаю, що відповідно до Конституції України Президент України внесе до Верховної Ради кандидатуру, яку він, як Президент України буде вважати доцільною, яка на його погляд буде відповідати тим викликам сьогодення, які складаються в нашій державі, Парламент розгляне дану кандидатуру, заслухавши звіт попереднього керівника НБУ, як це визначено в Законі про НБУ, і прийме відповідні рішення.

Тетяна Трощинська: Переговори тривають? Вам про це щось відомо?

Богдан Данилишин: У нас відкритими залишаються питання не тільки Голови НБУ, є ще ряд інших вакансій, в тому числі і керівників досить значних структур, включаючи Фонд державного майна, питання по комітетах Верховної Ради, є ряд міністерств, де міністри, як ми знаємо, подали у відставку. Це є, на мій погляд, досить нелегкий процес, і я думаю, що слід прийняти зважені рішення, і знайти ті кандидатури, які будуть врешті-решт відповідати сучасним вимогам до керівників найвищого рівня.

Тетяна Трощинська: В проекті бюджету на 2018 рік Кабінет Міністрів закладає на кінець наступного року 30 гривень за долар. Наскільки, з вашої оцінки, це є адекватна сума, і чи означає це, що долар може похитнутися в бік нестабільності?

Богдан Данилишин: Ми всі привикли, що Уряд, відповідно до чинного законодавства, до 15 вересня повинен подати проект Державного бюджету до Верховної Ради на наступний рік. Але чомусь всі забували про те, що є ще й Рада Національного банку, яка, до речі, визначає основи грошово-кредитної політики, і в тому числі визначає курсову політику, де чітко записано, що Національний банк України на період до 2018 року у середньостроковій перспективі визначає основним монетарним режимом інфляційне таргетування, і переходить до плаваючого валютного курсу. Тобто потрібно відзначити, що НБУ на середньострокову перспективу не фіксує чіткі межі валютного курсу. Тобто курс буде визначати ринок, пропозиція, яка буде формувати ринок. В України все-таки є досить відкрита економіка, і пропозиція валюти є такою, яка буде формуватися на певний відрізок часу. Що ми маємо у бюджеті на 2018 рік? Досить позитивним є те, що він розраховується з дефіцитом 2,4%, тобто дефіцит розрахований в межах Маастрихтського критерію, який визначає рамки до 3%. Проте, якщо б мене запитали: як я ставлюся до цього дефіциту – я б не боявся і 5%, але якщо всі інші кошти будуть зараховані на спеціальний фонд, який, до речі, буде фінансувати розвиток, а не виконання якихось соціальних функцій, тобто не проїдання. Якщо ці кошти будуть відправлені на розвиток, то звичайно ми можемо і не боятися дефіциту. Що стосується курсу, який запланований  у бюджеті – зараз також ідуть багато інсинуацій, в тому числі політичних всяких спекуляцій. Також хочу сказати, що курс, який закладений в бюджеті, не є цільовим показником Національного банку України, тобто це є технічний показник, який використовується для відображення в бюджеті показників в іноземній валюті. Курс визначається під дією ринкових сил, і, зокрема, він залежить від ситуації на зовнішніх сировинних ринках, успішності реалізації внутрішніх структурних реформ, яких, до речі, від нас вимагають і міжнародні фінансові організації, включаючи і Міжнародний валютний фонд, державної макроекономічної політики, а також геополітичної ситуації, яка буде складатися в Україні. Ми бачимо наступну ситуацію: прогноз, який закладений в бюджеті є прогнозом Уряду, тобто це  прогноз припущень, і те, як будуть реалізувати ці припущення і буде визначатися який буде, фактично, курс. На початку цього року у нас точилися баталії навколо курсу 27,2, який був закладений в Державний бюджет на 2017 рік. Деякі скептики говорити про те, що ви є надто ліберальні, ми досягнемо по 30, і по 35. Ну, коливання курсу відбувалися таким чином, що навіть за підсумками 2017 року ми можемо і не досягти показника, який визначено у бюджеті на 2017 рік. Якщо запитувати про поточні курсові тенденції, то на початку вересня ми бачимо, якщо дивитися по графічних матеріалах, обмінний курс гривні дещо послабився під дією тимчасових чинників, відбулося нашарування цілого ряду факторів: по-перше, бізнес у нас отримав, якщо подивитися по надходженнях, значний обсяг відшкодування податку на додану вартість, що забезпечило його гривневу ліквідність, по-друге, разом зі зменшенням пропозиції посилився і попит на валюту, в тому числі і на виплату дивідендів, які у нас є досить значні, і по-третє, наклався все-таки психологічний чинник, тобто поведінка економічних агентів – негативний досвід попередніх років, які чомусь знали, що з приходом осені у нас повинне щось відбуватися з курсом. Ви бачите, що Національний банк уже протягом трьох останніх років виходить на ринок з великою пропозицією валюти – майже 100 млн. доларів, з яких ті, хто хоче купити валюту не купляють і половину. Тобто НБУ сформував значні резерви, які говорять нам про те, що курсових коливань, які були у 2015, 2014, навіть і в 2016 році – більше не буде. Тобто ми очікуємо на помірну волативність обмінного курсу гривні, і я ще раз хочу підкреслити, що фундаментальні зовнішні фактори – цінова кон’юнктура для товарів вітчизняного експорту продовжує залишатися сприятливою. Останні дані, які є, говорять, що українська сталь на світових ринках сьогодні коштує на 57%, залізна руда на 29%, пшениця на 10% більше ніж торік. Тобто для України є такі сприятливі тенденції для торгівлі. 

Тетяна Трощинська: Тема, яка в Україні трохи пов’язана з міфами – біткойни. Як ви можете прокоментувати їхній статус?

Богдан Данилишин: Зараз біткойн не має правового визначення, тобто не має правового статусу в Україні. Визначення такого статусу ускладняється відсутністю консолідованого підходу до класифікації біткойн та регулювання операцій з ним у світі, тобто в світі ще також немає єдиної точки зору щодо біткойна, але в низці країн вже дозволені операції з біткойном. Зазвичай вони розглядаються як товар або інвестиційний актив, і для цілей оподаткування підпорядковуються відповідному законодавству. Зараз законодавство ЄС класифікує біткойн як цифрове приставлення вартості, не підтверджене центральним банком або державним органом, і не прив’язане до юридично встановлених валютних курсів, яке може використовуватися як засіб обміну на покупки товарів і послуг, і передачі їх на зберігання. При цьому обмін традиційними валютами на одиницю біткойн звільняється від сплати податку, тобто вже якась робота в цьому напрямку ведеться. В Ізраїлі біткойн не підпадає під юридичне визначення валюти. Наприклад, Народний банк Китаю вважає біткойн віртуальним товаром, а не валютою, його продаж обкладається ПДВ. В Японії, наприклад, біткойн визначається цінністю подібною до активів, його продаж обкладається японським аналогом ПДВ. Як бачите, в різних країнах це йде по-різному. Я боюся, що ми трішки запізнюємся з правовим визначенням цього явища. Рада Національного банку буде розглядати це питання як наглядовий орган Національного банку у листопаді, але перед тим ми будемо робити цілий ряд слухань, у тому числі засідання вищої експертної ради. Національний банк, наскільки мені відомо, на разі не підтримує жодне з наведених визначень. Для вироблення спільної позиції щодо правового статусу біткойн, НБУ започаткував діалог з Міністерством фінансів, Державною фіскальною службою, службою фінансового моніторингу. Знаю, що питання розглядалося на засіданні Ради з фінансової стабільності, але для цього потрібен аналіз, в тому числі з позиції національної, фінансової безпеки. Для нас це важливо, і я вважаю, що основи для подальших напрацювань повинні бути покладені в нормативно-правову площину. І звичайно, ці новітні технології, які пов’язані з криптовалютою, можуть мати значення для подальшого інноваційного розвитку нашої країни. Криптовалюта є криптовалюта, а технології, які пов’язані з модернізаційними процесами є досить важливі для України.  

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.