«Зволікання видачі перепусток у зону АТО можна оскаржити в суді», — юристи

Про те, як і хто може отримати вторинну безоплатну допомогу в цивільних та адміністративних справах у Донецькій області. Куди та з чим звертатися. У який спосіб оформляти документи громадянам України, котрі перебувають на тимчасово окупованій території. Про нагальну потребу вдосконалення процедури видачі перепусток і про можливість оскарження до суду зволікань видачі перепусток.

«Зволікання видачі перепусток у зону АТО можна оскаржити в суді», — юристи
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr-donbas_l-15-06-25-pisarev_kurilchuk.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr-donbas_l-15-06-25-pisarev_kurilchuk.mp3
«Зволікання видачі перепусток у зону АТО можна оскаржити в суді», — юристи
0:00
/
0:00

DSC05322Про те, як і хто може отримати вторинну безоплатну допомогу в цивільних та адміністративних справах у Донецькій області. Куди та з чим звертатися. У який спосіб оформляти документи громадянам України, котрі перебувають на тимчасово окупованій території. Про нагальну потребу вдосконалення процедури видачі перепусток і про можливість оскарження до суду зволікань видачі перепусток.

Власним досвідом внутрішньо переміщених осіб діляться адвокати, директор Донецького регіонального центру надання безоплатної правової допомоги Ігор Курільчук, директор Краматорського місцевого центру надання безоплатної правової допомоги Ярослав Пісарев.

З якими проблемами і хто має право звернутися до Краматорського центру з надання безоплатної вторинної допомоги у цивільних адміністративних справах з липня 2015 року?

Ярослав: До Краматорського центру по вторинну правову допомогу може звернутися будь-який громадянин України, який проживає на території від Красноармійська до кордонів з Харківською областю. Тобто вся південна частина Донецької області, яка звільнена. Можуть звертатися пенсіонери у випадку, якщо вони хочуть, щоб їм перерахували пенсію, збільшили її або вирішили певні проблеми з управлінням праці соціального захисту населення. Ми можемо надати лише вторинну правову допомогу. Це коли людина вже чітко знає яка проблема і каже: «Дайте мені адвоката, щоб її вирішити», або «У мене немає коштів». У нашому законодавстві щодо відсутності коштів йдеться – це якщо середньомісячний сукупний дохід усієї сім’ї нижчий за суму прожиткового мінімуму. Також діти, сироти, діти позбавлені батьківського піклування. Можливо, до них порушені певні права або знову ж таки виникають проблеми з управлінням праці соціального захисту населення та органами місцевого самоврядування. Також можуть звертатися ветерани війни, особи, на яких поширюється дія закону про біженців, тобто вимушені переселенці. Вони звертаються до нас дуже активно. Для того, щоб ми змогли вам допомогти, беріть з собою пакет документів. Підтвердження, що ви соціально захищена людина, громадянин України.

Де вас знайти?

Ярослав: Ми знаходимося у місці Краматорськ, вулиця Леніна 9.

Уявимо ситуацію: дитина закінчила інтернат, припустимо, у Донецьку. У певний спосіб вона перемістилася, подолала невідомо ким встановлені кордони, опиналася у Краматорську і звернулася до вас, адже дуже багато речей потрібно вирішувати і в рамках первинної юридичної допомоги, і за допомогою суддів. У який спосіб і як ви можете допомогти такій категорії громадян? Вони, імовірно, взагалі залишилися без документів.

Ярослав: Навіть якщо у людини немає визначеної проблематики, то у нас є адвокати, є налагоджені стосунки з волонтерами, громадськими організаціями, які допоможуть не тільки в тому, щоб поновити втрачені документи. У нас був такий випадок, коли ми направляли заяви до різних органів для того, щоб поновити такі документи. Попередньо на потрібно перевірити. Ми державна установа, ми не можемо витрачати державні кошти на будь-кого, які не передбачені законом про безоплатну правову допомогу. Ми нікого не залишимо без уваги і без допомоги. Разом з нами працює юридична консультація міста Артемівська. Ці адвокати надають і первинну безоплатну допомогу. Тобто вони знаходяться у цій же будівлі. Нехай люди приходять – будемо допомагати усім, чим зможемо.

Пане Ігоре, запитання до вас. У нас не щодня, але трапляються юридичні факти, які варто зафіксовувати. Це може бути і весілля, і народження дитини. Що відбувається і як чинити людям, які зараз перебувають на окупованій терористами території, щоб ці юридичні факти в якийсь спосіб зафіксувати, не втратити і потім поновити?

Ігор: Я хочу обратить внимания, что на подконтрольной территории Украины работают все органы: управления юстиции, миграционные все службы работают. Интернет также работает на оккупированной территории. Наше граждане – они все унас граждане Украины, которые там находятся – могут открыть страничку интернета и посмотреть управления миграционной службы в Донецкой области, график приема, какие надо документы. В управления юстиции новый сайт, он хорошо работает, там есть полная информации по отделам.Люди могут в телефонном режиме созвонится, могут отправить запрос в режиме интернет. Многие лица, которые проживают на оккупированной территории, имеют друзей на территории подконтрольной Украины. Достаточно позвонить, спросить какая проблема. Если нет услуги интернета, просто попросить помочь, посмотреть график приема, что надо для того, чтобы получить какой-то документ и зафиксировать какой-то юридический факт. Поэтому тут особых проблем нет. Украина помогает всем и в том числе гражданину, который находиться на той территории. Она не отказывает, оформляются все документы, выдаются свидетельства о рождении, о смерти, исполнительные листы, восстанавливаются документы. Юстиция начала работу, все остальные службы работают: милиция, прокуратура, суд. То есть граждане могут защитить свои права без особых на то проблем.

Якщо уявити собі ситуацію, що хтось з позиції куражу вирішив одружитися на території «ДНР», отримати свідоцтво про шлюб. І не тому, що є прихильником або прихильницею цього явища, а просто захотілося людям покуражитися. Те саме із народженням дитини. Люди банально не мають часу або в декого не вистачає усвідомлення і розуміння того, як користуватися інтернетом і вирішили, що свідоцтво про народження можна отримати не в української влади, а у влади, що представляє «ДНР» і потім оформити якісь місцеві пільги. Що потім можна робити з такими документами?

Ігор: Вы прекрасно понимаете, что юридических последствий эти документы никаких не имеют, поэтому это люди просто живут ментально там и мыслят республикой, которой не существует. Все более-менее трезвомыслящие люди выезжают на территорию и палучают свидетельство о рождении ребенка, образования. Они все делают, чтобы получить наше, установленного образца, свидетельство. Рекомендация одна: обращаться на подконтрольную территорию, получать документы, с которыми дальше можно жить, оформлятьюридические документы и иметь юридические последствия. Те документы, которые они получили там, это просто лист бумаги.

Запитання до Ярослава і до Ігора. Ви обидва є вимушеними переселенцями. З якими проблемами, в тому числі і документальними, особисто ви стикалися і як вдалося їх вирішити?

Ігор: Была одна проблема – это побороть себя, покинуть ту территорию, место жительства, где было все обустроено, где дом и уют. Это первое – побороть себя. Устроились мы в Мариуполе, нам помогли коллеги. Особая благодарность меру Мариуполя Хатлубею Юрию Юрьевичу, потому что мои сотрудники обеспечены жильем, живут в достаточно комфортных условиях, имеют рабочие места. Надо просто проявлять инициативу и самим стучаться в двери, чтобы их открыли. Если оценить жизнь там и здесь, то здесь, на территории Украины, жизнь есть и есть будущее, там я этого будущего не видел. Там сейчас такие условия, можно их сравнить с 1937 годом.Прав нет, роботы нет, идея войны и так далее. Тут надо быть активным самим людям. Второе – бесплатная вторичная правовая помощь именно по гражданским и административным делам – это возможность реализовать свои права. А бесплатная правовая помощь по вторичным делам – это возможность консолидировать и контролировать работу со всеми службами: волонтерами, пенсионными фондами, соцстрахами, органами местного самоуправления – для того, что бы решать права лиц. Наша задача – максмально помочь решить людям проблему: направить туда, куда надо, заставлять ходить.

Ярослав: Я розділяю думку, що важко себе переламати. Ще у червні 2014 року я покинув місто Горлівка. Потім поїхали у Вінницю. Дякую спільноті адвокатів на Вінниччині. Підтримали. Потім 3 місяці працював у Києві і зареєструвався як переселенець. З цим ніяких проблем не було. Потім час я був волонтером. Були проблеми в місті Артемівськ, а саме в управлінні праці та соціального захисту. Вони хотіли надумані документи від переселенців. Заяву від того, чия це квартира, що він не проти, договір укладіть і так далі. Був дуже великий перелік документів, який до постанови ніякого відношення не мав. Я з ними боровся, писав. Мені здається, що трохи таки там зрушилося. Почала працювати соціальна служба.

А ви поверталися за той час на окуповану територію? 

Ярослав: Я двічі повертався, у грудні і січні.

Наскільки легка була процедура вїзду і повернення на звільнену територію?

Ярослав: У січні ще не було ніяких пропусків, нічого такого. Я міг перетнути за довідкою переселенц. Я довго мешкав в Артемівську, бачив ці черги до координаційного центру – сектора С – для того, щоб отримати пропуск. Там жах, що творилося. Варто вдосконалити цю систему видачі, оскільки вона займає багато часу. Якщо пакет документів мінімальний, то немає питань. Але бувають випадки, коли пропуск отримують за місяць-два. А де людина у такому разі має бути протягом того часу?

Ви допускаєте, що люди, які матимуть проблеми з перепустками, можуть звертатися до вашого місцевого центру по допомогу?

Ярослав: Спробуємо це вирішувати. Будь-які інтереси і права, що будуть порушуватися, спробуємо вирішити. Навіть наші колеги-адвокати зможуть первино роз’яснити, які документи потрібно для того, щоб надали пропуск. А якщо буде офіційна відмова, будемо її оскаржувати.

Лариса Денисенко, програма «Люди Донбасу» для Громадського радіо

Kiew_deut_o_c(1)Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація не обов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини.

 

теги: