Діти сиротіють через війну, втрачають зв’язок із батьками, тут важливе швидке реагування судів — директор СОС Дитячі Містечка

Сергій Лукашов: Захист прав дітей у наш час — дуже важлива тема. Усі ми розуміємо що є найважливішим — виживання, евакуація в безпечні умови. Але є довготривалі проблеми, наприклад, адаптація дітей у нових громадах. Якщо не докласти зусиль до їх інтеграції, є небезпека ізольованості. Це важко для дитини.

Із 2014 року українці показали, що здатні гостинно прийняти всіх, хто мав виїхати з небезпечних територій на сході України та Криму. Зараз навантаження на приймаючі громади набагато більше. Тут велика задача перед місцевим самоврядування та перед суспільством витримати та допомогти. Якщо зараз ми допоможемо тим, кому довелося переселятися, вони стануть нашими добрими сусідами. Якщо ми зараз їх не підтримаємо, це буде проблема всього покоління.

Ми маємо зосереджуватися на швидкому будівництві, створенні чи оренді житла для внутрішньопереміщених осіб, тому що вони не можуть жити 9 місяців в колективному місці поселення. Залучити кошти на швидке соціальне будівництво можливо. Політична воля в соціальному аспекті є. Міжнародні донори є.

Про окремі спеціальні сімейні суди

Сергій Лукашов: Дуже важлива зараз судова реформа по статті дітей. Діти сиротіють через війну, втрачають зв’язок із батьками, які опинилися на окупованій території, в полоні чи втратили один одного під час евакуації. Тут важливе швидке реагування судів. Але вони чомусь зазвичай ставлять питання дітей в далекий кут і не займаються ним. Європейський досвід каже, що треба створити окремі спеціальні сімейні суди. Має бути окремий суддя, який тільки цими питаннями займався б. Швидко, оперативно та зі співчуттям.

Ми не можемо в судовому процесі змішувати дітей зі злочинцями, крадіями, корупціонерами. Діти — це окрема, тонка тема. Ними треба займатися окремо. Крім того, справи дітей треба розглядати першочергово ще й тому, що час цих розглядів травмує дуже сильно. Потім організаціям, як наша, доводиться роками займатися реабілітацією та терапією цієї дитини.

Я не знаю універсальних рішень, але впевнений, що яке ми зараз зернятко посадимо, таке і матимемо майбутнє.

• Нагадаю, що Конвенція ООН про права дитини в Україні має статус закону прямої дії. Ми зобов’язані, як держава та суспільство, її виконувати.

Зараз ми маємо масу підтримки політичної та фінансової з боку світової спільноти. Ми маємо можливість вдосконалити нашу систему або створити нову. Таку, яка буде сімейно орієнтована та інтегрована в громаду. Діти — наше майбутнє. Ми маємо піклуватися про них.

Читайте також: Якщо батьки знервовані, то і дитина, яка навіть не чула вибухів, буде знервованою — психологиня про допомогу дітям під час війни

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS