Як більшовики та СРСР привласнили 8 березня?

Тамара Злобіна У законопроєкті, в якому депутати та депутатки пропонували скасувати вихідний день 8 березня, — відверті дурниці. Наприклад, що «8 березня ввела Клара Цеткін у 1921 році». Депутати не захотіли дізнатися елементарні факти. Цеткін зробила це у 1910 році. 8 березня, як Міжнародний день боротьби за жіночі права, відзначали у кількох країнах світу вже десятиріччями до цього. Тобто ця дата вже була важливою для соціалістичних рухів в Америки та Західної Європи.

У США була дуже складна ситуація на фабриках: дитяча праця, 12-14-годинні робочі дні, відсутність вихідних. Робітники та робітниці об’єднувалися для того, щоб боротися за вихідні, за заборону дитячої праці, за 8-годинний робочий день. Вони виходили на демонстрації, у них були конфлікти з поліцією, з власниками фабрик.

  • Одна з таких демонстрацій працівниць текстильної промисловості була ще усередині 19 ст. у березні в США. І звідти коріння цього свята. А в Радянському Союзі цю всю історію вже просто використовували зі своїми цілями.

У цьому святі нема нічого поганого. Чому маємо остерігатися та уникати дати, яка пов’язана з такими хорошими речами, як обмеження робочого дня і трудові права? Це абсолютно позитивні речі, і нам потрібно їх підтримувати в Україні зараз також.

Революція у Росії, яка скинула царизм, була спровокована масовою демонстрацією жінок. Жінки отримали виборче право на весні не тому, що їм їх хтось дав, подарував, а тому, що вони самі його вибороли.

  • Історію про Лютневу революцію, про боротьбу жінок за свої права повністю замовчували, тому що вважали, що це були буржуазні активістки, буржуазні націоналістки. Жінки вибороли собі права за пів року до більшовицького перевороту, а більшовики тільки продовжували цю політичну традицію.

Читайте та слухайте також: Декомунізувати треба не 8 березня, а ритуал його відзначення — голова Громадського Альянсу «Політична дія жінок»


«У нас була величезна кількість гендерних проблем і дискримінації, але про це не можна було говорити»

Тамара Злобіна: Гендерна політика Сталіна була абсолютно консервативною. Короткий період лібералізації у 20-30 роках закінчився і почалася консервативна гендерна, тоталітарна історія.

Ми маємо досвід життя у лицемірному суспільстві. У нас була величезна кількість гендерних проблем і дискримінації, але про це не можна було говорити, а з кожної праски нам казали, що «радянська жінка — найбільш рівноправна жінка у світі».

  • Радянська ідеологія хотіла нав’язати людям такі погляди для того, щоб придушити якусь вільну суспільну дискусію.

«Потрібно досліджувати власну історію та історію фемінізму в Україні»

Тамара Злобіна: Нам потрібно досліджувати власну історію та історію фемінізму в Україні, яка дуже багата, починаючи з середини 19 століття.

  • Варто розуміти те, чим займаються феміністки сьогодні й чому 8 березня — це про захист прав жінок і боротьбу за міжнародний мир.

І чому українські феміністки уже багато років його святкують і проводять акції в містах, і селах, і селищах — усюди, де тільки можуть в Україні.


Читайте також: «Свято весни і краси» та що не так із повсякденним сексизмом?


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

Теги: