День вишиванки — це не про святкові заходи, а про внутрішнє розуміння — Леся Воронюк

Леся Воронюк: Свято виникло як студентська ініціатива. Ми навіть не могли собі уявити, що невелику акцію вдасться розбудувати до свята світового масштабу. Втім коли кожного наступного року, працюючи, бачили, що ідея масштабується, зрозуміли, що можна збудувати дещо справді особливе. Навколо центрової теми вишиванки ми почали розповідати про інші культурні та історичні аспекти. Щороку ми обираємо ще одну додаткову тему. Наприклад, у 2019 році наш слоган був — «Вишиванка — одяг вільних». Тоді ми говорили про політв’язнів. Торік ми говорили про те, що вишиванка є духовною бронею українців, яка перетворюється на фізичну.

• День вишиванки — це не про свято у класичному розумінні. Це про внутрішнє розуміння.

Проєкт «Нетлінні»

Леся Воронюк: Книга «Нетлінні» — це велике експедиційне дослідження, яке ми проводили в різних регіонах України впродовж осені. Збирали старовинні вишиті сорочки, рушники, скатертини, ткацтво, на яких зображено тризуб або жовто-блакитні орнаменти. Опрацювали 25 державних і приватних колекцій.

Результатом дослідження став артбук — етнографічний фотоальбом на 400 сторінок української та англійською мовами. Назвали ми його «Нетлінні».

Назва має два значення:

— полотно, яке не зітліло та збереглося;

— нетлінна ідея, яка була закладена в це вишиття, а саме — Україна була, є, та буде.

• Вартість книги 1500 грн. З кожної книги 500 грн перераховуватимуться на потреби задля української перемоги.

У цьому дослідженні мене особисто найбільше вразило те, як українці намагалися ці речі вберегти. Певні вишиті сорочки з тризубами й рушники закопували в дубових скринях у землю, щоб сховати від ворога. Їх замуровували у віконну раму, наприклад. Нам демонстрували фрагменти чоловічої вишитої сорочки з тризубами, яку знайшли в дуплі дерева в садку. Українці будь-якими методами намагалися зберегти свою культурну спадщину аби передати її нащадкам. Навіть під час тоталітарного режиму вони робили це як політичний спротив системі. Не збиралися забувати свою культуру та боролися за неї.

Читайте також: Називати паску «куличем» некоректно, це як говорити «малороси» замість «українці» — засновниця проєкту «Їжакультура»

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS