Називати паску «куличем» некоректно, це як говорити «малороси» замість «українці» — засновниця проєкту «Їжакультура»

Олена Брайченко: Випіканням пасок займалися жінки. Сьогодні, коли на випікання паски нема часу, бажання, але є можливість її придбати — це не соромно, це не руйнування традицій.

У минулому випікали не менше 7-12 пасок, а то й більше. Тому що піч велика. Паска була більше схожа на паляницю або хліб кругло-овальної форми, випечений з білого пшеничного борошна, а не така, як зараз ми звикли купувати. У нас на Великдень купують панетоне, який є різдвяним хлібом. Ресторатори випікають авторські паски та продають їх: абсолютний бум трапився цьогоріч.

Читайте також: Ціна на Великодній кошик зросла на третину — експертка

Про назву паски

Олена Брайченко: Паска у минулому — це білий пшеничний хліб, не солодкий, без поливки. Паралельно з пасками існували баби. Вони схожі на нашу сучасну паску. До тіста баб додавали родзинки, шафран, імбир, і вони теж не були обов’язково солодкими. Але — з великою кількістю яєць, жиру, присмаків: гвоздика, кориця, імбир, інші прянощі.

Кексами звали паску у радянський час через антирелігійну політику.

Тригерне слово «кулич». Якщо ми покопаємося і пошукаємо етнографічні джерела, знайдемо, що на Слобожанщині, Чернігівщині, сучасній Сумщині побутувало слово «кулич», яке не стосувалося Великодня. Однак є речі, які лежать не в площині етнографії, культури чи історії, а є речі, які лежать у площині національної ідентичності. Тому сьогодні називати паску «куличем» вже є некоректно. Ми не говоримо «малороси», ми говоримо українці.

Читайте також: Як святкували Великдень українські повстанці?

Традиції приготування пасок

Олена Брайченко: Потріскана паска в окремих регіонах була провісницею смерті та хвороби когось у родині. Тому треба було відразу цю тріщину присолити. А, наприклад, на Харківщині, дехто вважав, що потріскана, репнута паска сміється. На Бойківщині потрісканий буханець вважали знаком майбутньої заможності та багатства. Традиції існують і змінюються.

Є ще сирна паска і плесканка. Центральна Україна, Південна, готують сирну солодку паску. Частина Західної України — плесканку. Це такий сир, запечений з кмином, сіллю, він більш солоний. Наприклад, Косівська паска — це великі білі буханці хліба з дуже красивим виробленим верхом. І зозульки, і пташечки, і дубове листя, і драбинки, і чого там тільки немає. Вони взагалі без поливки.

Паски печуть у четвер та суботу, а не у п’ятницю чи неділю.

Читайте також: Як не переїсти на Великдень? Рекомендації МОЗ

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS