Які бізнеси найчастіше відкривають українки в Польщі?

Василь Воскобойник: У Польщі зараз українці найчастіше відкривають будівельні, перукарські та косметологічні бізнеси. Це цікава тенденція. Перукарські та косметологічні послуги, наприклад, зрозуміло чому. За статистикою, це майже 85% всього бізнесу, який відкритий в Польщі. З чим це пов’язано? З тим, що майже 85% тих, хто вимушено виїхав з України, жінки. Жінки, які мали свій фах і бізнес в Україні. У Польщі вони зрозуміли, що, на жаль, війна затягується, і прийняли рішення працювати на себе. Відкрили ФОПи й почали заробляти.

Теж саме приблизно стосується й галузі будівництва. Це не про створення невеликих підприємств, які будуть займатися величезними будівельними проєктами. Ні. Це надання послуг по ремонту, наприклад. Сантехнічні послуги. Тощо. Цей ринок має не дуже коштовний вхід. Це демонструє, що українці, які виїздять за кордон, намагаються не чекати допомоги, а заробляти кошти та допомагати рідним, які залишилися в Україні.

• 23% українських підприємців у Польщі займаються будівництвом і 85% – надають перукарські та косметологічні послуги.

Умови для бізнесу в Польщі

Василь Воскобойник: Для українців окремих преференцій ніде у світі ніхто не робить. Як і для інших іноземців.

• Бо влада будь-якої країни в першу чергу піклується про своїх громадян.

Найголовніша перевага Польщі для тих, хто хоче там займатися бізнесом — це чітке, прогнозоване майбутнє. Там не змінюється постійно законодавство. До вас не прийде якийсь чиновник, аби вимагати хабар. Якщо ви сплачуєте податки, можете бути впевнені — не буде жодних проблем. Для бізнесу створені прогнозовані чіткі правила гри. Це те, що підштовхує людей займатися бізнесом там. І те, що буде мати дуже серйозний вплив на наше післявоєнне відновлення.

• Українці будуть замислюватися, де краще відкривати бізнес: в Україні чи в Європі. Це серйозний виклик для нашого майбутнього економічного розвитку.

Загальна теорія податкового права полягає в тому, що податки сплачуються там, де отримується дохід. Польща створює таке правове та податкове поле, щоб там було цікаво займатися бізнесом. Податкове навантаження України та Польщі приблизно однакове. Єдина перевага України — сірі схеми — коли можна ухилятися від сплати податків. Подібне можна намагатися робити й в Польщі. Але там все досить серйозно регулюється.

•  У Польщі невигідно не сплачувати податки. Штрафи за це величезні. А також це, фактично, хрест на майбутньому бізнесу.

---

Слухайте також: Чому декларування закордонних доходів біженців не є обов’язковим?

---

Якщо українці після війни не побачать швидких змін і економічного розвитку, вони навряд чи будуть повертатися на Батьківщину. Це, до речі, ще й підштовхне трудову міграцію з України. Нашому уряду вже зараз потрібно думати про створення умов, аби українці поверталися та не хотіли виїжджати.

Треба зауважити 3 складові:

• створення умов для того, щоб українці поверталися;
• шукати як скоротити післявоєнну трудову міграцію з України;
• ставити питання: «Де ми візьмемо робочі руки?».

Війна в Югославії на початку 1990-х років продемонструвала, що може статися, якщо не зважати на ці важливі аспекти. Назад в Югославію після завершення війни повернулася лише третина тих, хто виїхав. Бо не було сприятливих економічних умов.

• Працювати над цим треба вже зараз, бо після закінчення війни буде запізно.

Чи важко українцям знайти роботу в Польщі?

Василь Воскобойник: Головна проблема для будь-якого трудового мігранта полягає в тому, що він не володіє на належному рівні місцевою мовою. Яким би не був високоосвіченим і фаховим бухгалтером, наприклад, спеціаліст із В’єтнаму, який захоче приїхати до України… без знання української він зможе працювати лише різноробом. Те саме відбувається й з українцями в інших країнах, які не знають мови. Тому їм доводиться працювати не за своєю кваліфікацією.

Працювати за фахом можна, але треба вивчати мову. За даними статистичних агенцій, у Польщі не вистачає працівників. Кількість людей, які перебувають на ринку праці, постійно скорочується. Через демографічну кризу. Так не тільки в Польщі. Тому майже кожна друга компанія в країнах Європи має проблеми з набором працівників.

Міністерство економіки України говорить, що у найближче десятиріччя для сталого економічного розвитку нам потрібно буде додатково залучити 4,5 млн людей. Це говорить про те, що після закінчення війни наші західні сусіди стануть нашими головними конкурентами за боротьбу за наші українські робочі руки.

---

Про працевлаштування в Україні

Ще до початку повномасштабного вторгнення Україна стикалася з нестачею робочої сили. Але зараз, коли понад 6 млн українців були вимушені виїхати за кордон, економічна ситуація в країні стала ще більш критичною.

За оцінкою Міністерства економіки, протягом наступних 10 років Україні доведеться додатково залучити 4,5 мільйона співробітників на ринок праці. Оскільки країна наближається до повоєнної епохи відбудови суспільства, потреби в робочій силі лише зростатимуть, щоб відповідати вимогам економічного відновлення.

В ефірі Громадського радіо Олександр Бондаренко, керуючий партнер Бюро інвестиційних програм, розповів, що різні органи державної влади по-різному оцінюють рівень безробіття в Україні:

— НБУ станом на грудень 2022 року — приблизно 4,5 мільйони осіб знаходяться у стані безробіття;

— Мінекономіки дає цифру 2,6 мільйона осіб.

— Держстат говорить про 2,2— 2,4 мільйона.

За даними соцопитування групи «Рейтинг», третина українців заявляє про втрату роботи після 24 лютого. Про ситуацію зі влаштуванням на роботу на ГР говорили з експерткою з ринку праці Тетяною Пашкіною.

Пікові дані безробітних були навесні та влітку 2022 року — це 4,5-5 мільйонів. Наразі що динаміка покращується. Вакансій стало у два рази більше. Найбільш активні сфери: торгівля, IT, сфера послуг, сектор HoReCa (готелі, ресторани, кафе).

---

Читайте також: Люди — не валізи, їх не можна возити, не пояснивши куди — Віола Бурда про українських біженців у Болгарії

---

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS