Ірина Сампан
«Коханка Залужного»: як і для чого російські ЗМІ перетворили українську журналістку на «ескортницю»?
Про історію Ірини Сампан, журналістки, воєнної кореспондентки, радіоведучої, яку дискредитували та хейтили через позицію.
Гості1
З чого все почалося?
Ірина Сампан: Почалося все з моменту, коли я почала їздити на війну, у 2015-2016 роках. Тоді росіяни мене звинувачували у вбивстві Михайла Толстих, командира «Сомалі». Прям кримінальну справу завели щодо цього. Потім почали публікувати мої особисті дані: де живуть мої батьки тощо. Звинувачували у тероризмі. А от гендерна сексуалізована дискримінація почалася з грудня минулого року, коли наш український «5 канал» вирішив випустити календар з оголеними тілами журналісток, прикритими зброєю, її елементами, сітками. Вони це позиціювали як допомога на ЗСУ. Планували зібрати гроші для рацій. Подалося це в жахливому ключі — «Зробімо такий календар, тому що хлопці на передовій таке люблять».
- Я та представниці й представники громадських, жіночих, правозахисних і медійних організацій, серед яких ініціатива Жінки в медіа, виступили проти цього.
Ми знаємо, як до жінок ставляться у Збройних силах. У нас ще досі є кейси гендерної дискримінації, харасменту, домагань. Тому, випускати такий календар, це було безвідповідально. З точки зору того, наскільки важко жінкам заслужити авторитет, довести, що вони «на своєму місці» тощо. Тут ми випускаємо цей календар з оголеними жіночими тілами. І знову повертаємось до печерного періоду — «жінка — це окраса», «жінка повинна тішити око» тощо. В цей момент наше медійне фейсбучне суспільство поділилося на 2 табори.
Почався жах. Погрози в мій бік. Приєдналися українські радикальні рухи, які дуже люблять нападати на прайди, жіночі рухи. Вони організували цілу інформаційну кампанію дискредитації мене. Не знаю, чому саме мене. Може, тому що я перша публічно про це написала у Facebook. Варто зазначити, що ми з ветеранками та медійницями у жодному разі не принижували гідність тих дівчат, які взяли участь в ініціативі з календарем. Ми не ображали їх. Ми просто звернулися до гендерної уповноваженої, висловилися, що це неприпустимо, бо це є сексуалізація жіночого тіла. І попросили її оцінити ці дії та відповідно відреагувати.
Після того радикали почали шукати контакти моїх колишніх, щоб купити у них мої нюдси. Для того, щоб можна було мене дискредитувати та сказати, що «у неї самої «рильце в пушку». Яке вона має право виступати проти цієї ініціативи?». Почали писати моїй сім’ї, чоловікові про моє сексуальне життя. Мені писали з погрозами. Писали, що «феміністок треба ґвалтувати та вбивати, бо це найбільший бруд у світі». Я важко це переживала. Чесно.
Ми консультувалися з Кіберполіцією. Бо були вже прямі погрози. Нам сказали писати заяву. Але підмітили, що буде дуже важко щось довести. Тому що такі правопорушення довести складно. Вони не чіткі, розмиті. Якби було так «йдемо завтра вбивати Ірину Сампан за її позицію про календар», тоді було б простіше. Але так, звісно, ніхто не казав. Зазвичай такі справи не доводять до кінця.
Ми вийшли на Євгена Карася та його організацію, яка це влаштувала. Ми його притиснули, і він розповів, що його попросили це зробити з «5 каналу». Він видалив деякі коментарі та пости, які стосувалися саме мене. Але вся інша кампанія не була видалена. Після того, як він видалив, стало ще складніше з цією справою. Бо коли видаляють інформацію, довести ти це не можеш. Хіба що швидко робити скрини дописів.
Читайте також: Наш комітет не буде голосувати проти: Ярослав Юрчишин про законопроєкт щодо декриміналізації порнографії
Вікторія Єрмолаєва: Виходить, що немає інструменту, який би захистив людей в Україні від подібних історій: правопорушень, погроз?
Ірина Сампан: Юридично він є, але на практиці він працює дуже погано. Можна сказати, не працює. Якщо брати гендерну дискримінацію, це роблять для того, щоб людину зламати, принизити, залякати, і щоб вона замовкла та відмовилася від своєї позиції. У нашому суспільстві все ще існує стереотип про те, що найсильніша позиція у гетеросексуальних білих чоловіків із бездоганною репутацією. Коли копаються в «брудній білизні», це все ще має значення. Відбілитися дуже важко. Тому думаєш: «А, може, наступного разу краще помовчати?».
- Такі історії підривають психічне та ментальне здоров’я. Сексуальний акцент ламає, бо це дуже інтимне.
Мене багато хто підтримував. Писали в особисті повідомлення. Були навіть такі, які публічно підтримали календар, але в особисті писали, що підтримують приватно, бо не можуть це зробити публічно. Якийсь військовослужбовець прислав мені відеоповідомлення з Бахмута. Я не знала його. У відео він казав, щоб я не переживала, що я права та що вони мене підтримують. Він казав:
«Якщо вони думають, що нам тут на передку не вистачає тільки оголених календарів, то вони помиляються».
Мені було дуже приємно це почути. Було багато підтримки від військовослужбовців і військовослужбовиць.
Читайте також: Фемінітиви роблять жінок видимими в суспільстві — Катерина Левченко
Російські ЗМІ
Ірина Сампан: Російські ЗМІ дуже швидко це підхопили. Почали публікувати на своїх сайтах подібні матеріали про ескорт, онлайн-проституцію. Все це було дуже неприємно. Я розуміла, що дискусія, яка почалася через сексизм і сексуальну об’єктивацію, в здоровому суспільстві закінчилася б дискусією. Але наше суспільство не зріле для такого, нетерпиме до інших думок і до фемінізму. Навіть частина інтелектуальної спільноти висловлювалася у дуже грубій і агресивній формі. Мені здається, що все це звідти й пішло, від агресії. Її підхопили та дуже добре розвинули.
Потім почалося про «коханку Залужного», «ескорт» і все інше. Це вже пішло з російських медіа. Статті на кшталт «Головна пропагандистка України насправді виявилася онлайн-проституткою». Приписували мені, що я коханка окремої бригади. Дуже різноманітне писали.
Російська пропаганда часто використовує подібні історії для того, щоб виправдати свою ідею на вбивство та знищення. Тому що легше вбити людину, спершу відділивши її особистість від чогось людського. Це, наприклад, використовували нацисти, щоб вбивати євреїв. Вони їх називали «тарганами», «нечистю». Для того, щоб виправдити свою ідею на вбивства. Кремль це транслює на всіх українців, знаходячи різні причини: «недонація», «недолюди».
Що робити в таких випадках?
Ірина Сампан: По-перше, заручитися підтримкою. Завжди є люди, які знають правду. Це важливо для стабільного морального стану. По-друге, не виправдовуватися. Ніколи. Цього вони й домагаються. Ви вступаєте в цей бій. Ви його все одно програєте. Хіба що маєте азарт. По-третє, не відповідати в приватних повідомленнях на звинувачення. Не реагувати взагалі. По-четверте, звернутися до Кіберполіції або до медіаюристів.
- Якщо вас хочуть знищити, значить ви все робите правильно. Продовжуйте боротьбу.
Читайте також: Чи можна притягнути до відповідальності за небажані дікпіки у листуванні?
З початку повномасштабної агресії РФ, станом на червень 2023 року, в Україні зафіксовано 208 випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Зокрема, це зґвалтування, каліцтво або насильство над статевими органами, примусове оголення, погрози та спроби зґвалтування, примус дивитися на сексуальну наругу над близькими тощо. Більшість постраждалих — жінки (140 осіб), а також 68 чоловіків. З них 13 є неповнолітніми (12 дівчат і 1 хлопець). Розкрито 61 злочин.
Системні зґвалтування цивільних і військовополонених серед іншого переслідують й таку мету: придушити сексуальність, прищепити відразу до сексу, щоб постраждалі не могли й не хотіли створювати сім’ї й народжувати дітей. Однак, як зазначала для ГР голова правозахисної організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук, довести у міжнародних судах, що зґвалтування спрямовані на геноцид українців, буде важко.
У травні 2023 року асоціація жінок-юристок Українок «ЮрФем» проводила опитування щодо ефективності реагування на сексуальне насильство в Україні. З результатами опитування можна ознайомитись за посиланням.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
