Олена Новікова
Ми переходимо до єдиного валютного курсу, що є нормою поведінки для будь-якої країни — Устенко
Золото-валютний фонд України, курс валют і зустріч з представниками місії МВФ щодо перегляду програми розширеного фінансування. Обговорювали це усе з радником президента України з економічних питань Олегом Устенко.
Ведучі1
Гості1
Фото: Українське радіо
Що таке режим керованої гнучкості валютного курсу?
Олег Устенко: Від початку російського вторгнення у нас були невеликі золото-валютні резерви, але Національний Банк продовжував нормально функціонувати. Буквально в перший тиждень війни мали підтвердження, що будемо користуватися допомогою і підтримкою з боку наших союзників. На другий тиждень війни про це заявила G-7, і потім це вже підтверджували багато разів різні сторони. Це все означало, що та фінансова підтримка, яку ми отримаємо, піде на покриття дефіциту державного бюджету. Для того, щоб це зробити, ми отримували валютні кошти, вони зараховувалися на рахунки або Міністерства фінансів, або Національного Банку.
- Зрештою з’явилася така ситуація, що у нас є зараз золото-валютних резервів близько 40 мільярдів доларів.
Вважається, що золото-валютні резерви мають бути стабільними та перекривати 3 місяці нашого імпорту. Наш імпорт зараз перекритий майже на 7 місяців тими золото-валютними резервами, які ми маємо.
Читайте також: Нацбанк оголосив про скасування фіксованого курсу
Курс
Олег Устенко: У воєнні часи у нас існує 2 види курсу. Один курс, який використовують наші стратегічні імпортери. Якщо є така множинність курсу, то це означає, що насамперед — це не ефективна множинність курсу. В економіці прийнято, що краще мати єдиний курс, і він має бути єдиним для всіх. І цей єдиний курс означає, що не ми побачимо зміну, а це побачать ті, хто міг зараз купувати за тим курсом, який не є на нашому табло.
- Ми переходимо до єдиного курсу, що взагалі вважається нормою поведінки для будь-якої країни.
Я нагадав би, що коли йдеться про Нацбанк України, то в них в мандаті не записано взагалі будь-яке впливання на курс або управління ним. Це не є таргетованою змінною для них. Те, на що вони мають впливати, — це їхні повноваження. В їхніх повноваженнях має бути все, що стосується інфляційної політики. Інфляція — це головне, за чим вони повинні слідкувати.
А все, що стосується курсу, то це буде ринкова ситуація, але це не означає, що ти не можеш на неї впливати. Якщо є сплески попиту на валюту, то ці 40 мільярдів доларів, які є в наших золото-валютних резервах, можуть бути використані для того, щоб згладжувати курсове коливання. Якщо є падіння попиту на валюту і курс йде в відмітку умовно до 30, то вони можуть скуповувати цю валюту, яка є на ринку, щоб поповнювати свої золото-валютні резерви.
Якщо ви поговорите з будь-якою компанією, будь-яким підприємством, яке працює в Україні, більшість вам скаже, що курс — це для них важливо, але це важливо з точки зору його прогнозованості. Ми будемо орієнтуватися на цей курс, будуть орієнтуватися й всі компанії. У такому плані — це правильна поведінка для Національного Банку.
Читайте також: Нацбанк оголосив про скасування фіксованого курсу
Про зустріч з представниками місії МВФ і перегляд програми розширеного фінансування
Олег Устенко: В перший рік, який зараз йде, ми маємо отримати близько 5 мільярдів доларів. Якщо вважати, що досі ми отримали трошки більше, ніж 4 мільярди, то можна очікувати, що ми маємо отримати близько 1 мільярда доларів до кінця цього року. Коли мова йде про перегляд.
Є декілька важливих структурних маяків:
- перший і найважливіший — це все, що стосується нашого бюджету. Зараз йде бюджетний процес, складається бюджет, і все, що стосується бюджету, там є дві великі групи питань. З одного боку група питань, пов’язана з економічною ситуацією в країні, бо в часи війни достатньо важко взагалі робити макроекономічне прогнозування. Багато чинників можуть бути змінені, починаючи від економічного зростання й закінчуючи доходами державного бюджету. А якщо в тебе нема достатньо доходів, то тоді виникає питання з приводу видаткової частини нашого бюджету. Оскільки ми зараз знаходимося в цьому бюджетному процесі, на це буде головна увага.
- З іншого боку, коли мова йде про структурну частину співпраці з Міжнародним валютним фондом, то це стосується так званого більш тривалого бюджетування або бюджетного прогнозування. Дуже добре, що ми це робимо на цей рік. У цій частині дуже важливо все те, що стосується бюджетних доходів, бо якщо в тебе є достатньо доходів, то ти можеш прогнозувати та свої видатки. У нашому випадку це дуже важко зробити з тієї точки зору, що у 2022 році наша економіка впала на чверть. Це падіння відбилося на тому, що було падіння доходів нашого державного бюджету. У 2023 році ми бачимо, що все, що ми збираємо в нашій країні у вигляді податків з нашого бізнесу, з наших громадян, йде на безпеку й оборону країни.
Я оптимістично налаштований щодо роботи місії МВФ в Україні. Думаю, що це дуже важливо з точки зору того, що ми самі потребуємо тих реформ. Ми в цьому зацікавлені. Також не треба забувати, що більшість цієї програми синхронізована з програмою нашого вступу в Європейський Союз, і якщо цієї осені вже починаються ці перемовини щодо нашого вступу, то це раціонально і логічно.
Читайте також: Ціни на бензин, курс валют і стосунки з Польщею: прогнози економіста Олега Пендзина
Нагадаємо, виконавча рада Міжнародного валютного фонду у березні 2023 року схвалила чотирирічний пакет фінансування для України на 15,6 мільярда доларів. Таку суму вирішили надати Україні для того, щоб задовольнити її невідкладні економічні потреби на тлі захисту від повномасштабного вторгнення Росії. До цього представники МВФ і української влади досягли згоди на робочому рівні щодо 48-місячної програми розширеного фінансування для України у розмірі $ 15,6 млрд.
У травні 2023 року Україна та Міжнародний валютний фонд уклали угоду на рівні персоналу щодо перегляду 4-річної програми співпраці. Після затвердження Радою виконавчих директорів відкриється шлях до отримання наступного траншу обсягом близько $ 900 млн.
Міжнародний валютний фонд оновив свій прогноз щодо розвитку економіки України на період з 2023 до 2027 року. Вони кажуть, що попри війну українській владі вдалося зберегти загальну макроекономічну та фінансову стабільність завдяки раціональній політиці та значній зовнішній підтримці.
У 2022 році ВВП України зменшився на 30,3%, а на 2023 рік прогнозують від падіння на 3% до зростання на 1%. У наступних роках, згідно з прогнозами, економіка зростатиме: у 2024 році — на 3,2%, у 2025 році — на 6,5%, у 2026 році — на 5% та у 2027 році — на 4%. За даними МВФ, реальна зарплата (з урахуванням інфляції) у 2022 році впала на 21,1%. 2023 року вона скоротиться ще 2%. У 2024 році зростання становитиме 2,5%, у 2025 році — 5%, у 2026 році — 5%, у 2027 році — 4%.
У МВФ додали, що ключовим пріоритетом є підтримка стійкої дезінфляції та стабільності обмінного курсу, зокрема завдяки підтримці адекватного рівня валютних резервів за розумного управління надлишком ліквідності воєнного часу.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
