Крим на мапі/Ілюстративне фото
Гість — Ескендер Барієв, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру і голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу
Ескендер Барієв: Коли ми говоримо про топоніми, можна сказати, що тут велика історія. Відновлення історичних або автентичних назв намагався робити ще Кримськотатарський національний рух. Ми теж проводили різні заходи. Ми говорили про те, що якщо ми хочемо повернути справедливість, ми маємо повернути історичні назви.
Коли почалася окупація Криму у 2014 році ми почали ініціювати це дуже активно. Крим — це Україна. Коли ми говоримо про відновлення історичних назв, ми говоримо про відновлення українських назв, хоча вони мають і тюркське або грецьке, або інше походження. Чому українське? Тому що це робить Україна. Вся світова картографія буде використовувати ті назви, які буде використовувати Україна. Тому протягом всіх цих років ми намагалися, щоб це було закріплене законодавчо. Ми маємо робити все це в рамках закону.
Зараз у нас є декілька законів, які надають нам таку можливість.
Слухайте також: Нав’язаний Московією стереотип, що «кримські татари прийшли на півострів у 13 ст», ширився роками — історикиня
Ескендер Барієв: Більшість назв у Криму було змінено у кілька етапів. Перший — коли Крим було захоплено у 1783 році. Тоді почали перейменовувати населені пункти, географічні назви. Наступною спробою було, коли у 1921-1944 роках був комуністичний вплив. Наприклад, Ялту хотіли перейменувати у «Красноармейськ». Третім етапом був з 1944 року — коли депортували кримських татар, вірмен, греків та інших. Тоді було змінено дуже багато населених пунктів.
Зараз Україна демонструє, хто є хазяїном у Криму. Тому що всі мапи світу будуть використовувати українські назви. Тут є правова основа. Україна показує, що вона не колонізатор. Українізація — це не шовінізм, не нацизм, не асиміляція, не намагання робити щось штучно. Українізація — це справедливість, повернення історичних назв, права корінних народів тощо.
Ескендер Барієв: Якщо говорити про Керч або Керич. Керич — це кримськотатарською, Керч — українською. Цей населений пункт ми не чіпаємо поки що взагалі. Тому що тут є фонетичні процеси. Тут ми не бачимо жодних проблем.
Інше питання — коли ми говоримо про Сімферополь, наприклад, ми називаємо колоніальну назву. Вона є псевдогрецькою. Катерина ІІ цілеспрямовано надала таку назву. Якщо ми візьмемо Євпаторію, то її назва Кезлев. Євпаторією її назвала Катерина. Це також псевдогрецька назва.
Нам треба працювати над всім цим. Всі ці назви, які відновлюються Україною, вони українські, тому що це правова процедура з боку України. І це дуже вірно. За кожною назвою стоїть історія, легенда чи міф. Для нашого майбутнього дуже важливо це робити.
Андрій Куликов: Чи залишилося щось готське у топонімах Криму?
Ескендер Барієв: Наприклад, Ускут. Це кримськотатарська назва. Але є й інша версія: Осьгот. Діалект у кримських татар, які є вихідцями з Ускута, досі має готські слова. У Криму кожний населений пункт мав свій діалект. Були свої райони: німецькі, єврейські. Тому ми й говоримо про відновлення. Краще відновлювати історичну назву: єврейську, німецьку, болгарську. Я вважаю це справедливим.
Читайте також: «Qırım, а не якась там Таврида»: про три корінні народи України з батьківщиною у Криму
Як зазначив в етері ГР у грудні 2022 року Ескендер Барієв, з депортацією кримськотатарського народу та ліквідацією Кримської АРСР на півострові змінили 1444 назви сіл, селищ та міст. Кримськотатарський ресурсний центр працює над тим, щоб у деокупованому Криму не залишилися радянські назви населених пунктів. За словами Ескендера Барієва, це важливий крок для деокупації Криму. Якщо повернути історичні назви, вважає він, то уся світова картографія зважатиме на ухвалене Україною рішення. Важливо демонструвати й мешканцям Криму, й окупантам, хто є господарем на півострові.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі