Ілюстративне фото
Тарас Кремінь: Ми підсумували роботу нашого Секретаріату упродовж перших 5 місяців. Виявили такі порушення мовного законодавства в різних сферах:
Тобто фактично третина звернень стосуються порушення у сфері користувацьких інтерфейсів, комп’ютерних програм та вебсайтів. Це порушення 27 статті, яка набула чинності 16 липня 2022 року.
Ми продовжуємо працювати. Ситуація кардинально позитивно відрізняється від тієї, що була торік. Однак, на жаль, не всі це змогли реалізувати вповні. Нагадаю, закон працює з 2019 року. У кожного власника інтернет-ресурсів було 3 роки на те, щоб забезпечити право громадян України на доступ до стартової сторінки українською мовою.
В умовах повномасштабного вторгнення в окремих куточках України цю роботу припинили, але ситуація поступово відновлюється, і хочу повідомити, що переважна більшість тих звернень, які надходять, вирішується позитивно. Власники або самі виправляють ситуацію, або ж у відповідь на наше реагування. Йдеться також про накладення санкцій або штрафів.
Тарас Кремінь: З усієї кількості звернень громадян, 287 скарг стосується порушень під час обслуговування. Це 30 стаття, яка запрацювала 16 січня 2021 року. На жаль, у закладах громадського харчування досі трапляються випадки відсутності забезпечення обслуговування українською мовою. Зауважу, що ця стаття працює за згодою сторін. Порушенням є такі ситуації, коли людина звертається українською, а їй послугу українською не надають.
Два місяці тому, наприклад, така ситуація трапилася в Одесі. Зараз ми судимося з тим закладом громадського харчування. Сподіваюся, що саме цей випадок вплине на додаткові можливості захисту української мови в місті. Цікаво, що цей заклад не визнав свою провину. Натомість вони подали на нас до суду, щоб ми скасували протокол, яким зафіксували ознаки порушення.
Тарас Кремінь: На противагу випадкові, про який я говорив раніше, хочу відзначити, що мовна стійкість росіян Одеси сьогодні є кардинально відмінною від тієї, яка була раніше. Одесити все більше і більше спілкуються українською мовою, створено асоціацію мовних курсів, є обласна мовна програма, затверджена головою Одеської ОВА. Сподіваюся, в Одесі буде і відповідна міська програма.
Через відсутність таких програм або недостатню їхню ефективність в імплементації регіональної мовної політики, ми маємо багато звернень саме з регіонів.
З 1650 звернень:
Тарас Кремінь: На жаль, відповідно до 9 статті Закону про забезпечення функціонування української мови, депутати ВР не зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків.
Але така поведінка неприпустима. Випадок, який трапився з паном Бужанським, отримав незадовільну оцінку з боку переважної більшості українців. Були й політичні оцінки, звичайно. Одна з таких належить секретарю Ради національної безпеки і оборони України Олексію Данілову. Я думаю, це найголовніший вердикт, який отримав пан Бужанський.
Разом із тим є питання є і до медіа, в якому стався цей інцидент, де Бужанський відмовився говорити українською. Коли комусь хочеться порушувати мовний закон у прямому ефірі, не давайте такої можливості та припиняйте таку трансляцію.
Більше про інцидент за участю нардепа «Слуги народу» Максима Бужанського.
Під час ефіру на телеканалі Київ 31 травня скандальний народний депутат відмовився переходити на українську мову в ефірі новин.
Телеканал Київ запросив його дати коментар щодо голосування про запровадження 8 травня Днем перемоги над нацизмом. Він єдиний проголосував проти.
Депутат Бужанський в ефірі телеканалу Київ вів свою промову російською.
На зауваження журналіста заявив, що говоритиме, як хоче, та доводив, що у законі про державну мову не згадується про зобов’язання депутатів говорити виключно українською.
«Відповідно до 10 статті Конституції, державна мова – українська, а держава гарантує свободу й розвиток інших мов», – сказав Бужанський.
Нагадаємо: У 2020 році Максим Бужанський подав на розгляд ВР законопроєкт № 2362 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо навчання державною мовою в закладах освіти». Документ, серед іншого, передбачав скасування частину закону про мову, яка вимагає перехід учнів 5-11 класів російськомовних шкіл на українську мову навчання з 1 вересня 2020 року. Профільний комітет парламенту рекомендував відхилити законопроєкт. Однак документ внесли до порядку денного роботи парламенту. Законопроєкт не ухвалили.
Повідомити про порушення мовного законодавства можна на сайті уповноваженого із захисту державної мови.
Читайте також: Як не дозволити росіянам провадити далі лінгвоцид української мови?
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS