Де подивитись уроки кримськотатарської онлайн?

Про уроки кримськотатарської мови

Андрій Куликов: Я знаю, що поважного чоловіка, якщо він молодий, можна називати «бей». Коли йому буде вже відповідна кількість років, то треба називати «ага». А як шановну жінку треба називати?

Мамуре Чабанова: Ханим.

Андрій Куликов: Ваше прізвище Чабанова. Я дізнався з другого уроку, що «Ч» після голосного звуку завжди має вимовлятися м’яко. А ось в українській мові вимовляється як тверда.

Мамуре Чабанова: Я відчуваю, наскільки складно цю літеру вимовляти моїм учням. Але я намагаюсь стояти на своєму і пояснювати, як правильно озвучувати. Для цього потрібно практика. Серед моїх студентів дуже багато українців. У моїй групі їх десь 15. Ми працюємо в невеличких групах. На курсах в УКУ, що у Львові, було до 90 студентів. Серед них, здається, навчалися лише два кримських татари. Усі решта — етнічні українці.

Муслім Умеров: Напевно, для кожного кримського татарина важливою є місія розповісти про те, хто ми, і яка в нас мова. Ми маємо можливість цим ділитись не тільки із собою, але з громадянами України. Ми бачимо великий запит від українців на вивчення кримськотатарської мови. Так склалось, що наші бажання з Мамуре збіглись в один і той же час, тому вирішили знімати відеоуроки. Багато коментарів на нашому YouTube-каналі українською мовою. Це дуже приємно.

Читайте також:Дуже важливо, щоб кримськотатарський прапор був поруч з українським національним — Ескендер Барієв 

Означення кримськотатарська чи кримська мова

Андрій Куликов: Я вважаю, що потрібно відмовитися від означення кримськотатарська мова, а залишити кримську. Це б підтвердило автентичність та автохтонність. Бо якщо є кримськотатарська, то може, теоретично, існувати й українсько-кримська, російсько-кримська і так далі. Я звернув увагу, що ви навчаєте у відеоуроках саме кримської мови.

Мамуре Чабанова: Ми хотіли підкреслити приналежність мови до території, що кримські татари саме з Криму. Ми не хотіли відкинути татар. Я прихильниця означення кримськотатарської мови. Нам хотілось показати, що Крим – наша Батьківщина, мова наша звідти й закцентувати на всю приналежність саме до ось цієї території.

Про англомовні запозичення: «за» та «проти»

Андрій Куликов: Колись ми з Муслімом говорили про те, що в українській і кримськотатарській мовах з’являється чимало спільних слів-запозичень з англійської.

Мамуре Чабанова: Половину слів ми використовуємо з інших мов.

Андрій Куликов: За останні 20 років в українську проникло багато англійських слів. Наприклад, кажуть пушити, а не штовхати. Так витісняється і розмивається субстрат мови. Свого часу турки багато запозичили з французької. Ліфт вони називають асансьор. Одного разу мій знайомий турок застряг у ліфті в Україні. Коли він дзвонив по допомогу, то його ніхто не міг зрозуміти.

Муслім Умеров: Я нормально ставлюся до запозичень. Якби в кримськотатарську мову приходило більше англомовних слів, то це надихало б мову на наступні етапи. Мені здається, що ми застрягли в російських запозиченнях.

Мамуре Чабанова: І навіть англомовні запозичення заходять в кримськотатарську через російську мову. Наприклад, слово «группа» ми пишемо і говоримо з подвоєнням.

Про пісню Lugat

Андрій Куликов: Мій улюблений кримськотатарський панк-рок гурт «Шатур-Ґудур». З назви пісні «Лугат» я дізнався, що буква «г» існує не лише в українській мові, а й в кримськотатарській. Я завжди казав «аґа», а треба «ага». Пісня «Лугат» перекладається як словник. У ній цікаво поєднуються кримськотатарські та українські частинки.

Читайте також: Ми не знайшли кримськотатарських маршів, тож створили свій — Таня Ша про композицію «Нескорені» 

Нагадаємо, у вересні 2021 року уряд України затвердив латинську абетку для кримськотатарської мови. На латинку планували перейти до 2025 року. Як зазначив тоді Осман Пашаєв, журналіст та колишній викладач кримськотатарської мови, цей процес почався майже 30 років тому. У 1991-1992 році Курултай, а потім і Верховна Рада Криму ухвалювали рішення про перехід кримськотатарської мови на латинську абетку. 

Торік у лютому з нагоди Міжнародного дня рідної мови громадська ініціатива «Nefes» провела четвертий щорічний онлайн-диктант з кримськотатарської мови. 

Тоді його присвятили усім політичним ув’язненим і незаконно переслідуваним РФ у тимчасово окупованому Криму: Наріману Джелялу, Асану Ахтему та Азізу Ахтему, які з вересня 2021 року незаконно ув’язнені окупаційною владою Криму.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі