facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

До чого готуватися українцям, які планують виїхати за кордон у 2023 році?

Різні країни змінюють правила перебування українських біженців. Здебільшого програми частково скорочуються. Тим часом в Україні прогнозують нову хвилю тих, хто поїде за кордон, рятуючись від наслідків війни.

До чого готуватися українцям, які планують виїхати за кордон у 2023 році?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Що пам’ятати та знати і тим українцям, які вже зараз перебувають за кордоном, і тим, хто тільки планує виїзд?

Про це нам розповіла експертка Управління кордонами і міграцією Ірина Сушко.

Про що варто знати українцям, які тільки планують виїхати за кордон?

Ірина Сушко: У першу чергу, варто підтвердити те, що країни ЄС наголосили на своїй готовності до прийому українських громадян, які будуть рятуватися від війни. І це було зафіксовано у відповідній директиві ще минулого року.

Водночас, перша хвиля наших біженців минулого року і друга хвиля біженців цього року  матимуть певні відмінності, коли ми говоримо про умови прийняття і надання всього пакету соціального захисту і допомоги для українців.

Так, українці можуть розраховувати на захист і цього року, але країни, які були більш популярними з точки зору напрямку руху українців, вже переглянули свої можливості, які вже потроху вичерпуються.

Наприклад, такі країни як Польща, Чехія або Німеччина говорять про те, що допомога надаватися буде, але, наприклад, допомога буде надаватися уже тільки на певний період. Тобто надається безкоштовне житло, грошова допомога, але далі українці повинні розраховувати на те, що вони повинні будуть самостійно сплачувати від 30% до 50% за житло, а грошова допомога буде суттєво скорочуватися.

Ці кроки зроблені свідомо не тільки від того, які є ресурси країн для прийняття українців, але це такий спонукальний інструмент, який країни будуть використовувати для того, щоб українці швидше знаходили собі можливості для самозахисту і працевлаштування.

Споживчий кошик

Ірина Сушко: Ми проаналізували ціну на набір класичних продуктів, які споживають українці. Наприклад, у Польщі чи Румунії вартість споживчого кошику коливається від 4 до 5 тисячі гривень. Середньодоступними виявилися супермаркети Болгарії, Португалії та Угорщини, де на споживчий кошик можна витратити орієнтовно до 6 тисяч гривень. Найдорожчими виявилися такі країни як Німеччина, Франція і Нідерланди, де вартість продуктового набору сягала від 6 до 7 тисяч гривень.

Соціальне житло

Ірина Сушко: Наприклад, вже зараз Польща говорить про те, що у найбільших містах, таких як Варшава, житловий фонд вже перенасичений. Водночас є можливість знайти житло, але треба бути готовим, що доведеться жити разом із польською родиною. Тому що є певні грошові програми, які виділяються саме польським громадянам.

Чи буде нова масова хвиля біженців за кордон?

Ірина Сушко: На мій погляд, ця хвиля, про яку всі говорять, що вона має відбутися, дещо перебільшена. За моїми спостереженнями, ця хвиля повинна була відбутися ще до Нового Року, коли були певні прогнози загострення ситуації і з теплом, і з ракетними ударами. Проте цієї хвилі не відбулося.


Читайте також: Українцям нагадали про правила ввезення через «зелений» і «червоний» митні коридори


Кому будуть допомагати найбільше?

Ірина Сушко: У перші місяці повномасштабного вторгнення багато людей могли виїжджати без документів та без закордонного паспорту. Але зараз треба пам’ятати, що такі винятки можуть бути щодо людей, які рятуються саме з зони бойових дій. Тобто якщо сьогодні людина хоче виїхати з Києва чи зі Львова, вона це може зробити, але у неї повинен бути закордонний паспорт і всі ідентифікаційні документи.

Треба розуміти, що більше пільг буде надаватися саме тим українцям, які потребують цієї допомоги, тому що приймаюча сторона вже встановлює додаткові фільтри перевірок для того, щоб з’ясувати, кому ця допомога є потрібнішою. Тобто вже відбуватиметься певний відбір. Будуть звертати увагу на те, звідки людина прямує до інших країн.


Читайте також: «Латвія відчуває цю війну як свою» — ведуча Латвійського суспільного радіо Людмила Пилип


Що робити тим, хто лишається закордоном станом на зараз?

Ірина Сушко: Наші громадяни можуть залишатися за кордоном, це їх вибір. Треба зважати на реєстрацію. Якщо людина зареєстрована у певних органах влади тієї країни, де вона перебуває, це означає, що вона матиме більше можливостей для отримання всього пакету соціальних послуг, які передбачені. Але не всі хочуть реєструватися, і у перші місяці повномасштабного вторгнення це було складно. Зараз, наскільки я знаю, активно працює робоча група при Кабінеті Міністрів України, яка складається з різних профільних органів влади, які потурбувалися про те, щоб забезпечити можливість доступу українців до реєстрації.

Треба зазначити, що громадяни можуть повернутися в Україну, навіть тимчасово, на деякий час, бажано до місяця. За ними в деяких країнах ця реєстрація буде зберігатися, але треба потурбуватися про те, щоб її не було втрачено.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

 


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Навіщо люди переводять годинники і як це впливає на наше здоровʼя?

Навіщо люди переводять годинники і як це впливає на наше здоровʼя?

2 год тому
Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо