Фото: Pexels
Олександр Краєв: Добре, що законопроєкт заблокували на стадії дебатів. Це означає, що є претензія не до того, що в ньому присутня допомога Україні, а до нестачі деяких пунктів. Там не вистачає додаткового фінансування на захист південного кордону США.
Ми зараз перебуваємо в тому ж стані, в якому були на початку жовтня цього року. Тоді Джозеф Байден запропонував вперше цей великий пакет, а республіканці сказали, що їм не вистачає пункту щодо кордону. Буквально на самому початку позицію зарубали у Палаті представників, яка тоді зайшла в затяжну бюджетну кризу. Тому прийняли новий проміжний бюджет. Тоді криза не дозволила дійти до компромісу щодо цього великого пакета. Зараз її вже немає, тому цілком ймовірно, що настане момент, коли демократи й республіканці зможуть прийти до певного консенсусу.
Владислав Бундаш: На цю подію вже відреагував Джо Байден. Він сказав, що провал процедурного голосування у Сенаті щодо допомоги Україні, Тайваню та Ізраїлю є політичним шантажем. Президент США, коментуючи відмову Республіканської партії підтримати це в Конгресі, зауважив, що ставки занадто високі. Прикордонна політика відповідає лише інтересам республіканців?
Олександр Краєв: От в цьому якраз полягає для Байдена найбільша проблема. Декілька місяців тому він заявив, що змушений продовжувати прикордонну політику, бо всі законопроєкти та бюджети вже розписані на неї ще за каденції Дональда Трампа. Тому за Байдена не зупинились затримання дітей та утримування їх в тих клітках, будівництво стіни. Це все вдарило по його популярності й дуже сильно просадило рейтинги. Коли республіканці зараз вимагають додаткового фінансування для прикордоння, то знають, що це значно збільшить їхню популярність серед виборців, а водночас і знизить прихильність до Байдена.
Олександр Краєв: Можуть. Це може зробити сам лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер і той, хто виносив законопроєкт на голосування. Річ у тім, що вчора за нього проголосували 49 сенаторів, хоча всі очікували, що проголосує демократична більшість (51). Старий соціаліст Берні Сандерс не проголосував позитивно, бо був проти грошей для Ізраїлю. Чак Шумер був тим другим демократом, який проголосував негативно. Це сталось із банальної причини, якби Шумер проголосував «за», то не зміг би повторно виставити один і той самий законопроєкт на голосування. Тепер в нього є можливість внести правки.
Зараз ми знову переходимо до етапу політичного торгу та домовленостей. Протягом цього тижня республіканці й демократи мають прийти до якогось взаєморозуміння. Мені здається, що наступного тижня можемо очікувати на нове голосування, бо їм треба закрити в тій чи іншій формі це питання до різдвяних канікул.
Читайте також: Олександр Краєв: Україна не лише реципієнт допомоги, але й сама готова допомагати нашим союзникам, коли у нас є спільний ворог
Олександр Краєв: Скасування виступу можна сприймати як максимальну політичну обережність. Брифінг та дебати були дуже контроверсійний, «зарядженими» в негативному сенсі. Ми просто побачили взаємний обмін неприємностями, повну неприязнь демократів і республіканців. Виступ Зеленського під час таких процесів призвів би до того, щоб замість сварок між собою, демократи та республіканці сперечались би щодо України. Тому така обережність нашого президента зіграла нам на руку, бо ми не притягнули до себе занадто багато негативу.
Руслана Кравченко: Речник Пентагону Пет Райдер сказав, що в США залишилося близько 6 мільярдів доларів на військову допомогу Україні. Мовляв, без додаткового фінансування Пентагон може незабаром досягти межі, коли не матиме можливості підтримувати нинішній рівень допомоги України у сфері безпеки. Як це може вплинути на допомогу США Україні?
Олександр Краєв: Допомога закінчиться. Все дуже просто. Як працює бюджетний процес США? Якщо Пентагон чи президент хочуть отримати гроші для тієї чи іншої активності, то кошти мають закласти в бюджет. Якщо бюджет не приймають, то треба ухвалювати додаткові пакети. Коли немає грошей з бюджету та додаткових пакетів, то у Пентагону немає фінансування на ці потреби. Тому дуже добре, що Пет Райдер нагадує конгресменам, що час не гумовий і є певні обмеження. Це той момент, коли треба думати геополітичними матеріями, а не просто бажанням завалити на голосуванні ту чи іншу партію.
Владислав Бундаш: Українська делегація, яка зараз перебуває в США, просить продовжити дію ленд-лізу на 2024 рік. Навіщо це нам потрібно? Чому ми досі його не використали?
Олександр Краєв: Ленд-ліз не можна використати, бо він є юридичним запобіжником, інструментом. Його задача полягає в тому, що якщо Конгрес з якихось причин не зможе виписувати Україні нові пакети допомоги, то це зможе робити указом президент із того бюджету, який в нього є. Це фактично право президента виписувати нові проєкти допомоги.
Як ми бачили, у 2022 році Конгрес достатньо стабільно давав Україні всю необхідну підтримку та співпрацював з нами. Тому не виникало потреби в ленд-лізі. Однак федеральний законодавчий орган дуже болюче сприймає зменшення своїх повноважень, тому ленд-ліз був прийнятий всього на один рік. Його дія закінчилася 30 вересня 2023 року. Прогнозували, що фінансування для України приймуть достатньо оперативно, як і федеральний бюджет на 2024 рік. Те ж саме мало статись із продовженням ленд-лізу. Однак весь процес затягнувся.
Читайте також: Деякі республіканці, голосуючи проти допомоги Україні, виступають проти своїх виборців — політолог
Нагадаємо, законопроєкт про надання допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню 6 грудня не пройшов процедурне голосування у Сенаті Конгресу США.
У перебігу голосування, яке мало б прокласти шлях до початку обговорення законопроєкту, голоси розділилися таким чином – 45 «за» і 48 – «проти». Це означає, що виділення пакету у 110,5 мільярдів доларів не змогло отримати 60 необхідних голосів для проходження документа. Саме з цього пакету допомоги понад 60 млрд доларів мали б бути виділені для України.
У вівторок, 5 грудня, лідер демократичної більшості в Сенаті США Чак Шумер заявив, що президент України Володимир Зеленський скасував онлайн-брифінг для американських сенаторів, під час якого мав розповісти про ситуацію на фронті та потреби Києва у зброї.
Цей виступ був важливий, адже Конгрес США досі не підтримав виділення додаткової допомоги Україні, тоді як виділені раніше кошти закінчуються цього року.
У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу запит на додаткову допомогу у розмірі 106 мільярдів доларів. З них — 61,4 мільярда доларів для підтримки України. Ці гроші мали б скерувати на програми Міноборони США з озброєння для України та поповнення власних запасів — 30 мільярдів доларів. Ще 14,4 мільярда доларів призначені на військову, розвідувальну та іншу безпекову допомогу. На програми з економічної, безпекової та операційної підтримки — 16,3 мільярда доларів.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі