facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Люди з Кадіївки мені пишуть, що чекають на ЗСУ — Артем «Східний»

Інтерв'ю

Доброволець Артем з позивним «Східний» вісім років допомагав українським військовим з тимчасово окупованої Кадіївки, що на Луганщині. Він передавав інформацію розвідці про дислокацію російських військових та склади, ризикуючи власним життям. Але по його цілях ніхто не працював. Зараз Артем сам вступив у ЗСУ і воює з окупантами. «Східний» розповідає про свій досвід партизанства, зневіру та про що йому пишуть земляки.

Люди з Кадіївки мені пишуть, що чекають на ЗСУ — Артем «Східний»
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Як жителі Луганщини зустрічатимуть ЗСУ?

Артем «Східний»: Мені байдуже, скільки людей вийде зустрічати нас там, бо я знаю, скільки переселенців і військових з місцевою пропискою повернуться туди. У мене є постійна комунікація з людьми, які наразі мешкають на тимчасово окупованій Луганщині. З рідної Кадіївки пишуть, що чекають на ЗСУ, готові зустрічати нас і приготували вже прапори України.

Можливо, кількість тих, хто чекає на українську деокупацію, менша, ніж на Херсонщині чи Харківщині. Але деякі жителі Луганщини вже 9 років чинять спротив, допомагають та передають інформацію про дислокацію російських військ. Ці люди на вагу золота.


Слухайте також: Слід боротися тільки за дітей, а бабусі з Маріуполя треба просто допомагати — Фоззі


Про зневіру 

Артем «Східний»: Коли у 2022 році вже з нашої території я звертався до людей в окупації й просив передати якісь координати, то вони спершу досить скептично до цього ставилися. Люди писали про те, що навіщо їм давати таку інформацію, якщо по координатах ніхто не працюватиме.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений користувачем @samotniyskhid

Досить складно було їх мотивувати, адже вони памʼятають ті роки, коли нічого не відбувалось після наданої ними інформації. У мене теж виникала апатія у період певного затишшя. Складалось враження, що про Луганщину не памʼятають. А все, що ми робили, було даремно.

Останній місяць земляки пишуть, що про них забули, бо наступальні дії відбуваються на інших ділянках фронту. Обстрілів стало менше, але люди не раді цьому. Бо для них це означає, що Луганщину поки не планують деокуповувати. Я намагаюсь пояснювати їм, що війна триває і поки нам треба працювати на інших напрямках, але ми памʼятаємо про всі окуповані території.

Про деокупацію Луганщини

Артем «Східний»: Поки що нам важливо обрізати сухопутний коридор в Крим. Але якщо на Луганщині не відбуваються контрнаступальні дії, то це не означає, що там ніхто не воює. Треба не забувати, що Білогорівку тримають наші десантники. Вони щодня віддають життя за шматок луганської землі, й тримають це невелике село величезними зусиллями. Я бував нещодавно на тій ділянці й знаю, що там відбувається. Наразі ж командування прийняло рішення, що інші напрямки фронту більш пріоритетні.


Читайте також: Скоро можна очікувати гарних новин щодо Луганської області — журналіст


Як змінилась війна на Луганщині після 24 лютого 2022 року?

Артем «Східний»: Люди, які 8 років слухали ворожу пропаганду, думали, що коли Росія офіційно розпочне війну, то все зміниться. Вони вірили, що все закінчиться за декілька днів.

  • Останній рік показав, що повномасштабне вторгнення нічого не змінило. Хіба що бойових дій, обстрілів, військової техніки стало більше. Луганщина перетворилась на руїни з одного боку, а з іншого – на військові склади та бази. Ситуація стала ще гіршою. Знаю таких людей, які все усвідомили та виїхали з окупованої області.

Про повернення додому

Артем «Східний»: Росіяни розміщують свої військові обʼєкти впритул до житлових зон та цивільних споруд. Вони можуть дислокуватись у школах, тому коли прилетіло в один навчальний заклад з окупантами, місцеві почали звинувачувати у цьому мене. Мовляв, я руйную навчальний процес. Хоча винні в цьому росіяни, а не ми.

Мої побратими жартують, що під час деокупації Кадіївки мені знадобиться особиста охорона та прикриття з усіх сторін. Заходити треба в масці, щоб ніхто не впізнав. А краще перші місяці взагалі не йти у свою квартиру, аби не прилетіла якась граната через вікно.

Я б хотів повернутись на рідну землю, відвідати могили батьків. Та жити там вже не зможу, бо будуть люди, котрі ненавидітимуть мене. Вони й зараз щодня пишуть в особисті та залишають коментарі в соціальних мережах про те, що мріють про мою страту на центральній площі Кадіївки.


Читайте та слухайте також: Дуже важко здійснювати контрнаступальні дії, не маючи переваги у повітрі — Павло Лакійчук


У грудні 2022 року в окупованій Кадіївці у готель з «вагнерівцями» влучив HIMARS.

Нагадаємо, що місто Кадіївка повернуло свою історичну назву у 2016 році після декомунізації. Раніше воно називалось Стаханов. 

Підконтрольні Росії бойовики окупували місто у 2014 році.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Немає незалежної Польщі без незалежної України — Балюк про безпековий договір між Польщею і Україною

Немає незалежної Польщі без незалежної України — Балюк про безпековий договір між Польщею і Україною

Страх перед Путіним іноді проявляється в діях союзників і декларативних речах — Вдовиченко про саміт НАТО

Страх перед Путіним іноді проявляється в діях союзників і декларативних речах — Вдовиченко про саміт НАТО

«Офіс президента живе у світі лайків»: Рейтерович про скандал з інстаблогерами

«Офіс президента живе у світі лайків»: Рейтерович про скандал з інстаблогерами