facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Слід боротися тільки за дітей, а бабусі з Маріуполя треба просто допомагати — Фоззі

У подкасті «Опір» Фагот з ТНМК розповідає, як йому «прилетіло» за військові штани. Фоззі ж ділиться досвідом медитації за допомогою медичних пластирів. А ще музиканти міркують, чому дехто продовжує симпатизувати Росії навіть після прильотів у власний будинок.

Слід боротися тільки за дітей, а бабусі з Маріуполя треба просто допомагати — Фоззі
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

ТНМК долучаються до нашої перемоги справді на усіх фронтах. Фагот одразу після вторгнення записався до столичної тероборони, Фоззі — волонтерить, особливо опікується тактичними аптечками. Бас-гітарист Костянтин Жуйков нині у Нацгвардії, а гітарист Ярослав Вірьовкін — у ЗСУ. Час від часу вони разом їдуть за кордон, влаштовують концерти, розповідають про війну та збирають гроші. Хоча, з останніми двома пунктами усе  не так просто.

Фагот: Міністерство культури робить листа. Ми говоримо, що нам потрібне таке-то вікно, міністерство готує листа. І коли ми повертаємося — обов’язково треба відмітитися, що ми повернулися.

Лєна Чиченіна: І все ок? Проблем не було ніколи?

Фоззі: Ні, там щоразу проблеми. В останню годину перед перетином кордону багато чого вирішувалося. Але дуже багато людей в Нацгвардії нам допомагали з бас-гітаристом. Вперше це вирішилося просто в останні хвилини перед тим, як ми встигли на літак з Будапешта до Парижа.

Ми приїхали в ніч з Києва до Івано-Франківська, там, де його військова частина, у ній чекали. І о шостій ранку нам його дали й ми поскакали вперед. І так було щоразу. З Нацгвардією було завжди непросто, але вони йшли нам назустріч щоразу і це просто.

Фагот: Дяка.

Фоззі: Дяка-дяка.

Лєна Чиченіна: А що треба? Якісь папери?

Фоззі: Лист звичайний, дозвіл на перетин кордону.

Лєна Чиченіна: Що Мінкульт ще хорошого робить? Крім того, що дає дозволи.

Фоззі: Взагалі, з державою краще. Ми не заважаємо і головне, щоб держава не заважала нам.

Фагот: А коли держава допомагає, так взагалі краса. Ми ж не слідкуємо, які проєкти робить Мінкульт, щоб сказати. Щось, напевне, роблять.

На що найчастіше ТНМК збирає на концертах?

Фагот: Які замовлення є. У Фоззі — аптечки тактичні, є фонд. Вони постійно треба. І це ж витратний матеріал. Так само пікапи, машини. Кому треба, в яку частину треба. На Харків тягач треба було, до Фоззі звернулися з Харкова з ДСНС.

В інфраструктуру фігачать, а людям вода треба. Купили тягач, котрий воду возить, на Харків теж віддали. Великий, такий красивий трансформер.

 


Читайте також: У цьому наша сила: можемо сміятися у найтяжчі моменти, підтримувати один одного — Віктор Бронюк


Фоззі: Ще не все закінчили з того туру. Ми купили мікроавтобуси в частину гітариста, в частину бас-гітариста, джипи купили. Зараз ще один закінчується автомобільний цікавий проєкт, ми поки не будемо про це говорити. І ще закинули грошей на фонд «Згуртовані», в якому я є, ми збираємо на тактичні аптечки.

Лєна Чиченіна: Ви не раз казали, що ви там рахуєте пластирі.

Фоззі: Не рахую, а сортую. Складаю набори пластирів, оскільки у військових бувають проблеми — мозолі й так далі. Мені просто це подобається тим, що я цілий день щось роблю корисне і не встигаю читати новини та втратити здоровий глузд. Я сиджу і нікому не дозволяю це робити. Це така медитація: розлиття бетадину, перекису і складання і сортування пластирів.

Уже ввечері башка не варить. Бо ти рахуєш-рахуєш, сортуєш-сортуєш весь день. Ти щось і зробив корисне, і якоїсь інформаційної отрути не отримав. Хіба не щастя за наших часів?

Як вирішили ставитися до дій влади зараз?

Лєна Чиченіна: Зараз є частими розмови на те, як реагувати на владу, як критикувати зараз владу. Тому що не сильно і можна, бо ми допомагаємо ворогу. І придумали, що ми просто ставимо галочки на всі промахи влади й потім, після перемоги, це все пригадуємо. Як ви вирішили для себе ставитися до дій влади?

Фоззі: Ну, точно не на часі. Якщо якісь кричущі помилки, то їх слід висвітлювати.

Фагот: Кричати про них.

Фоззі: Так. Але не бити. Кричати, але не бити. А потім? Політика — це збіг інтересів. Зараз, мені, здається, наші інтереси з владою збігаються на 99%.

Фагот: Та навіть з інтересами Добкіна почало збігатися.

Лєна Чиченіна: А ви знаєте таких, які справді передумали? Бо я знаю людей, який все життя вважала ватними та проросійськими. І вони після 24 лютого, після кількох трагічних подій, які у них сталися, дійсно щиро перейшли на інший бік і я навіть не сумніваюся, що це щиро. У вас є такі знайомі?

Фоззі: Я навіть назву для цього придумав. Є ефект Доплера, а є ефект Добкіна. Патентуємо.

Лєна Чиченіна: Ефект Добкіна — він усе-таки тимчасовий?

Фоззі: Ефект Добкіна загрожує тим, з ким міг статися ефект Кернеса.

Фагот: Подивимося. Все ж тільки час може відповідь дати на ці питання. Але, звісно, я теж періодично дивуюся, як у нас зараз в парламентській більшості Шуфрич і Бойко. Котрі притягнули сюди цю війну. Причому, так тягнули завзято, з піною з рота, а тепер вони в парламентській більшості. Я розумію, як Фоззі правильно говорить, це інтереси. Зараз так. Дивно: люди, котрі мають сидіти вже давно, вони ок. Не знаю, може так треба зараз.

«Якщо віддасися ненависті, вона тебе з’їсть»

Лєна Чиченіна: Ну ми це теж, напевне, пригадаємо після перемоги.

А як ви ставитеся взагалі до цієї проблеми ненависті. Тому що вона обговорюється дуже часто. Хтось каже, що вона необхідна нам і це абсолютно природна історія і не можна у собі блокувати ненависть до росіян. А в когось зовсім інша точка зору, про те, що не можна допускати це почуття до себе ніколи й треба з ним щось робити. Як ви думаєте?

Фагот: Я колись вивів сентенцію, Фоззі навіть схвалив. Ти ж не можеш, коли ти прибираєш хату, ненавидіти сміття, яке накопичилося. Ти просто розумієш, що це треба зробити, ти чистиш свою хату. Так само і до москалів треба відноситися. Це ж сміття. Якщо подивитися, що вони роблять, це що, люди?

Лєна Чиченіна: Але ж сміття не вбиває вас.

Фагот: Так я ж і говорю: біосміття…

Фоззі: Велика кількість сміття вас вб’є. Зараз нас закидають цим багном. Як у Дудаєва. Я дуже люблю цю цитату: «Русский человек, сидячи сам в багні не хоче з нього вилізти, а туди всіх затягнути». Мені здається, це дуже правильне формулювання. І тому, коли на тебе навалюється купа того біосміття, котре вбиває, руйнує, то треба так до того і ставитися. Правда, тут тема така: якщо ти сам віддасися ненависті, само собою, що вона тебе з’їсть. Ти сам себе будеш руйнувати. Хоча я розумію, що іноді це як психологічний захист. Ти бажаєш смерті ворогу і взагалі всім їм. То це психологічний захист. Але піддаватися, щоб тобою це керувало, буде помилкою.

Лєна Чиченіна: Ви також говорили про Харків. Я дуже люблю Харків, але не знаю контекст так, як ви. Ви називали якісь неймовірні відсотки ватних людей, які лишилися, ледь не 60 відсотків.

Фоззі: З латентною ватою так.

Фагот: Там на всю Харківську область дві українські церкви було.

Лєна Чиченіна: Ну зараз, я думаю, це почне змінюватися

Фагот: Звісно, але тоді було так.

Фоззі: Подивіться результати місцевих голосувань, це найкраща соціологія. Якщо припустити, що є похибка, адміністративний ресурс і так далі, це ж яскраво. Якщо нема вати, то хто ж Кернеса обрав мером?

Лєна Чиченіна: Й усі ці фотографії на похоронах Кернеса ми бачили

Фоззі: Звичайно, можна вірити, що Харків — це Жадан плюс. Ну ж мо.

«Деякі не перевзуються, навіть якщо у вікно прилетить»

Лєна Чиченіна: Я говорю вже після повномасштабного вторгнення, тому що ми знаємо і про Маріуполь, який теж був завжди ватним, ми не можемо цього заперечувати. Але потім люди дуже змінили свою точку зору. І тому мої знайомі харків’яни дуже напружуються, коли їм починаєш говорити про ватний Харків. Вони стають у позу і кажуть, що це вже не так.

Фоззі: Ситуація змінилася. Докорінно. Не всі перевзулися, все одно є люди, які вже не здатні змінитися.


Читайте та слухайте також: Сміх — це моя реакція на війну — Настя Зухвала


Фагот: Таких багато. У мене братан. У нього на район прилітає, а він мені розказує: «Нашо Зеленский Путіна дразніл?» Мозок є в голові?

Лєна Чиченіна: У мене таких знайомих людей не лишилося уже. Страх смерті, який зараз прийшов, раніше ж його не було. Але зараз люди бояться померти й це переважає усі ці промиті мізки. Що можна сказати про людей, які лишаються на цих позиціях, зараз уже, у Харкові?

Фагот: Невиліковні

Фоззі: А як ви їх позбавите права голосувати? Кожна дія викликає протидію. Якщо їм 70 років спочатку готували базис, потім 20 років вони дивилися російське телебачення, яскраве російське телебачення. Яке їм розповідало і так далі, і так далі. І ви хочете, щоб вони після 10 ракет перевзулися? Ні.

Лєна Чиченіна: Тобто, їм треба більше ракет? Чи вже все?

Фагот: Деякі не перевзуються, навіть якщо у вікно прилетить. За них вже немає сенсу боротися Уже наступне покоління змінить точку зору, воно вже буде іншим.

Фоззі: А діти точно не забудуть.

Фагот: Як вони сиділи в укриттях.

Фоззі: Слід боротися тільки за дітей. Бабуся з Маріуполя, вона вже…

Фагот: За неї вже не треба. Їй треба допомагати просто. А от боротися за голос уже пізно.

«Українська музика — це поєднання якогось фолку з сучасним звучанням і меджик»

Лєна Чиченіна: Якщо говорити про українську культуру, то зараз усе частіше культурні дипломати, люди, які займаються переконанням іноземців у нашій позиції, говорять, що нам потрібно перестати перейматися російською культурою, забороною російської культури, а розвивати свою. Тому що це конструктивніше. Як думаєте, чим наша культура, може бути цікавою Європі. Дуже часто кажуть, що це фольклор, музика, яка написана разом із фольклором, коли все це перемішується. Інші кажуть, що не треба того фольклору, він усіх дістав. Як ви думаєте, які українські елементи в музиці можуть бути цікавими?

Фоззі: Якщо порівняти українську сучасну музику, наприклад, з польською, з румунською, то наша буде попереду. Притому, що там набагато більше грошей. На тих ринках набагато більші ставки. І взагалі, там уже це схоже на ринок. А те, що в нас — ще не дуже схоже. Рівень української музики вищий, він випереджає рівень української держави.

Лєна Чиченіна: Українська музика — це яка? Наприклад, ми хочемо йти на іноземні ринки. Яка буде наша ніша? Що ми можемо їм принести таке, чого у них немає?

Фагот: Якщо дивитись на статистику і на те, що українське зараз популярне у світі, то все ж таки, мені здається, це поєднання якогось фолку з сучасним звучанням і меджик. Ну от Даха Браха — це ж шамани, стовідсоткові. Грають по всьому світу і дуже популярні. Можна сказати, що це за стиль музики? Ні. Це ж ніби й театр, з одного боку. Вони ж вийшли з театру. Фолк — 100 відсотковий фолк. Але просто фолк — ні. У нас же немає віолончелей в українській фолкмузиці. Ну це ж поєднання. Чистота жанру всюди вже відмерла. І якщо хтось знову знайде якесь поєднання фолку з чимось сучасним, або просто вигадати якусь форму, тоді воно вистрілить знову.

Щодо совка. Бо ми дуже часто вживаємо це слово, коли характеризуємо себе або взагалі наше суспільство. Що ми ще совкове суспільство, ми ще з цього виходимо. Як думаєте, що це за характеристика? Що це? Бо це не завжди якісь очевидні речі. Можливо, совок — це люди, які не хочуть евакуюватися, тому що вони кажуть, що вони нікому не будуть потрібні, там їм ніхто не допоможе, бо самостійно вони діяти не можуть. Що для вас цей совок, який повинен відійти?

Совок — це мріяти про бутерброд за 10 копійок. Не пригадуючи того, що ти міг просто поїхати куди завгодно. У Польщу просто поїхати, покататися на лижах. Ну просто не міг — і все. Але бутерброд за 10 копійок. І то недовго.Тому що економіка планова, як показав досвід, не працює. Працює тільки ринкова. І от, напевне, це і є совок, який не розуміючи насправді що відбувається, мріє про якусь утопію.

Фоззі: Це така сама імперія, тільки імперії спочатку були якісь монархічні, якщо нещодавні історії брати. А ця — лівацька така імперія.

Рожеві поні і Ґрета Тунберг

Лєна Чиченіна: Я часто чую, що ліві погляди, які зараз існують в Європі, для них це ок, бо там цивілізоване суспільство і вони можуть собі це дозволити. І саме через ці дуже ліві погляди вони зараз нас не розуміють. Наприклад, коли ми кажемо, що усі росіяни винні у цій війні, вони це сприймають як расизм. Як таке, що не вимовляється в голос. Вам траплялося таке?

Фагот: Там теж тьма людей, які нічого не розуміють. Я дуже люблю цей приклад наводити: ми у Дрездені грали і якийсь чувак (а я у військових штанах) підходив до дівчини, котра допомагала з організацією, і питав чого я у військових штанах?

Вона пояснила, що війна у країні, я у добробаті, ми вирвались сюди, їздимо, донати збираємо, щоб допомогти своїй країні перемогти рашку.

А він питає: «Так він шо, за війну?» Ненавиджу таких людей. Як він можна бути за війну? Вони поганці.

Це ж рак мозку у людей. Це за їхньою схемою, якщо у їхній дім ввалюється п’яний ванька, типу б’є його, гвалтує дружину, то він підійме лапки й скаже: «Так, давай»? Я заберу сім’ю і поїду кудись, з дому свого. Тобто у них така тема. А якщо він туди прийде? То я знову поїду. То ти будеш весь час бігати?

Фоззі: Це я так само є жарт класичний американський, коли їм показують фільм про Другу світову і люди в залі кажуть між собою: а чому ви не могли подзвонити шерифу? Люди звикли, що шериф все вирішує.

Лєна Чиченіна: А наскільки це масово? На вашому прикладі, я не говорю про соціологію.

Фоззі: Рожеві поні, Ґрета Тунберг.

Фагот: Східний Берлін, Східна Німеччина — це дуже жорсткі люди. У Франції теж таких багато.

2014 рік. Ти катаєшся на моцику, вивчаєш світ. У Берліні поселився до чувака, вагончик такий, навколо такі прикольні ділянки, будиночки. А в нього на ділянці стоїть вагончик на цеглинках, і всередині все в серпах і молотах, в тільняшці такий і каже: «Путін за добро!». Рак мозку невиліковний.


Слухайте, дивіться і читайте також: Ми називаємо росіян «орками», але розуміння, що треба працювати з культурою, у них було — Олег Скрипка


Фоззі: Дитяча хвороба лівизни. Людство інфантильне, чим далі, тим більше розслабилось.

Людина може бути не дуже розумною, може бути ненавченою. Коли набуваєш такого досвіду, розумієш, що не може бути єдиного шляху. Не можна врятувати всіх. Усі помруть — так, урятувати — ні. А людству зараз ментально 17 років, напевне. Рожеві поні. Ми там виступаємо, а на протилежному боці площі у них за глобальне потепління акція. Ти дивишся на нього: господи, діти-діти.


Ось такі прагматичні правила життя від Фоззі та Фагота з гурту ТНМК.


Розширену версію ексклюзивного інтерв’ю з музикантами: про російську мову, «хороших росіян» і 20 років легендарному альбому «Нєформат», — дивіться на нашому YouTube-каналі.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

20 років ув’язнення за українську мову в соцмережах: історія викраденої волонтерки з Мелітополя

20 років ув’язнення за українську мову в соцмережах: історія викраденої волонтерки з Мелітополя

Усі зрозуміли, що шлях України до Європейського союзу безальтернативний — політолог

Усі зрозуміли, що шлях України до Європейського союзу безальтернативний — політолог