Вікторія Єрмолаєва
Ми точно не побачимо курсу 40 грн за 1 долар — макроекономіст
Інтерв'ю
Макроекономіст Олександр Печерицин розповідає про керовану гнучкість обмінного курсу, який вплив вона матиме на населення.
Ведучі1
Гості1
Фото: Нацбанк
Що передувало впровадженню керованої гнучкості?
Олександр Печерицин: Ще з літа минулого року Національний банк повернувся до монетарної політики. Це означає, що він контролює рівень інфляції, таргетує її та намагається знизити. Політики поступово доходять до того, що фіксований курс вже заважає ефективно робити правильну монетарну політику, щоб слідувати тому рівню інфляції, який таргетує Національний банк. Тому, таке рішення є більш-менш своєчасним.
Читайте також: Ми переходимо до єдиного валютного курсу, що є нормою поведінки для будь-якої країни — Устенко
Що далі буде з курсом валют в Україні?
Олександр Печерицин: Будуть певні коливання курсу як в одну, так і в іншу сторону. Якщо в нас є велика різниця між імпортом і експортом, то, певно, будуть вживатись обережні кроки для того, щоб знизити її. Поступове, кероване збільшення курсу є позитивним для економіки. Сильних стрибків не буде. Саме для цього Нацбанк запровадив режим керованої гнучкості. Тобто гнучкість є, але вона буде під контролем.
Ми точно не побачимо курсу 40 грн за 1 долар. Для Нацбанку пріоритет – це не знизити привабливість гривневих фінансових інструментів, тобто депозитів і вкладень в ОВДП. Зараз середній відсоток по депозитах приватних осіб – десь 12-13%. Отже, девальвація за рік не повинна перевищувати приблизно 10%, щоб зберегти привабливість саме гривневих фінансових інструментів. Тоді в Нацбанку скажуть, мовляв, навіщо вкладати у валюту, девальвація вам принесе менше доходу, ніж вкладення у гривнях. Виходячи з цієї логіки, можливе збільшення курсу до 10%, але я сподіваюся, що і менше.
Вікторія Єрмолаєва: У бюджет на 2024 рік заклали долар на рівні 41 грн. Це максимальний рівень, який закладається?
Олександр Печерицин: Ні, це середній курс. Він може бути трошки менший, трошки більший впродовж року. Але курс буде коливатись у межах тих відсотків, про які ми говорили раніше, щоб не було більше, ніж дохідність в гривневих інструментах.
Читайте також: Нацбанк оголосив про скасування фіксованого курсу
Як це вплине на ціни у магазинах та на ринках?
Олександр Печерицин: У вересні минулого року курс долара на готівковому ринку доходив до 41-42 грн, тому тоді вже була гнучкість. А зараз Національний банк зробив це для міжбанківського, тобто безготівкового ринку, на якому працює бізнес. Так ми рухаємось до режиму, котрий в нас був до війни. Це нормальний процес.
Якщо ми побачимо різке зростання курсу, то воно на ціни вплине. Імпортери будуть змушені збільшити вартість своєї продукції. Якщо все відбуватиметься поступово, то великого впливу на ціни не буде, як це було після девальвації в липні минулого року. У випадку, коли валюта буде укріплюватись, імпортні ціни зменшаться.
Чи очікувати на девальвацію?
Олександр Печерицин: Ми не бачимо причин для того, щоб в Україні відбулась різка девальвація. Хіба що, поступова та невеличка. Про це свідчить історичний максимум обсягів резервів Національного банку, його риторика та потенційна політика.
Читайте також: Ціни на бензин, курс валют і стосунки з Польщею: прогнози економіста Олега Пендзина
Нагадаємо, виконавча рада Міжнародного валютного фонду у березні 2023 року схвалила чотирирічний пакет фінансування для України на 15,6 мільярда доларів. Таку суму вирішили надати Україні для того, щоб задовольнити її невідкладні економічні потреби на тлі захисту від повномасштабного вторгнення Росії. До цього представники МВФ і української влади досягли згоди на робочому рівні щодо 48-місячної програми розширеного фінансування для України у розмірі $ 15,6 млрд.
У травні 2023 року Україна та Міжнародний валютний фонд уклали угоду на рівні персоналу щодо перегляду 4-річної програми співпраці. Після затвердження Радою виконавчих директорів відкриється шлях до отримання наступного траншу обсягом близько $ 900 млн.
Міжнародний валютний фонд оновив свій прогноз щодо розвитку економіки України на період з 2023 до 2027 року. Вони кажуть, що попри війну українській владі вдалося зберегти загальну макроекономічну та фінансову стабільність завдяки раціональній політиці та значній зовнішній підтримці.
У 2022 році ВВП України зменшився на 30,3%, а на 2023 рік прогнозують від падіння на 3% до зростання на 1%. У наступних роках, згідно з прогнозами, економіка зростатиме: у 2024 році — на 3,2%, у 2025 році — на 6,5%, у 2026 році — на 5% та у 2027 році — на 4%. За даними МВФ, реальна зарплата (з урахуванням інфляції) у 2022 році впала на 21,1%. 2023 року вона скоротиться ще 2%. У 2024 році зростання становитиме 2,5%, у 2025 році — 5%, у 2026 році — 5%, у 2027 році — 4%.
У МВФ додали, що ключовим пріоритетом є підтримка стійкої дезінфляції та стабільності обмінного курсу, зокрема завдяки підтримці адекватного рівня валютних резервів за розумного управління надлишком ліквідності воєнного часу.
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
