Оксана Полонська: Чому у нас і досі заборонена ця тема? Ми родом з Радянського Союзу. Там про секс ніхто не говорив. Сексуальної освіти просто не існувало. Ця традиція потроху перетекла в наше освітнє середовище.
Другий момент — вчителі у школах. Вони не вміють говорити з дітьми про їхні потреби.
Третій момент — вплив релігійних громад. Релігія має велику значущість у нашому суспільстві. А вона суперечить сексуальній освіті.
Четверте — суспільство досі не визначилося, хто має займатися сексуальною освітою: вчителі, лікарі, медсестри, секс-педагоги, психологи.
Яка категорія професій має взяти на себе цю відповідальність, розробить програму та впровадить її в школах? Зараз цим займаються громадські організації, яким тема сексуальної освіти не байдужа.
Оксана Полонська: Починати говорити про це треба з моменту, коли дитина починає говорити. Називати частини тіла правильними біологічними визначеннями, наприклад. Пеніс і вульва — це правильні назви наших статевих органів. Їх варто вживати при дітях. Не треба вигадувати «пестики» та «тичинки». Коли дитина росте, пізнає себе, варто починати говорити про сферу гігієни, важливість турботи про себе, «недоторканність» до тіла.
Турбуючись про безпеку і пояснюючи правила, ми поступово переходимо до наступних тем. Далі дитина починає питати звідки беруться діти. Є таке правило — відповідати рівно на те запитання, яке дитина ставить. Не потрібно «запрошувати» до тем надмірно. Там, де дитині цікаво, інформуємо. Важливо також як ми про це говоримо. Якщо дитина бачить, що мама чи тато у тривозі, почервоніли тощо, дитина бачить, що ми впадаємо в жах і емоційно це зчитує. Далі вона не буде у нас питати нічого з цієї теми. Тому до таких розмов треба підготуватися. Хоча для того, щоб почувати себе більш обізнано та вільно. Коли дитина дорослішає, ми переходимо до тем статевих контактів, сексу, згоди на секс тощо.
Читайте також: Міфи про освіту в СРСР: якою вона була насправді?
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS