«Переконуємо батьків виїжджати»: як «Восток SOS» рятує дітей з прифронтових територій

Гостя — членкиня правління БФ «Восток SOS», менеджерка гуманітарних програм Оксана Куянцева. Говоримо про моніторинговий звіт із поїздки прифронтовими територіями, про вивезення дітей із зон бойових дій та, зокрема, про проєкт «Затишно space»

Оксана Куянцева: У Запорізькій області ми відвідали селище Зарічне, де наразі мешкає близько 1000 людей, багато хто вже повертається, виїжджали на початку повномасштабного вторгнення. І з цієї тисячі людей — 125 дітей, які там проживають. Є дитина, яка постійно перебуває на апараті ШВЛ і потребує постійного медичного догляду та опіки.

На Донеччині у Торецьку нині мешкає 15 000 людей, серед них 760 — це діти. Там мешкає 38 багатодітних родин. У Курахівській ОТГ 1280 дітей. Це точкові цифри, але вони дають загальне враження, що дітей дуже багато.

• Не всюди є облаштовані належним чином укриття, часто є проблеми з доступом до питної води та інші гуманітарні потреби не повністю покриті. Тому, звісно, перебування там дітей є дуже небезпечним, і наші евакуаційні бригади роблять все для того, щоб якомога краще переконувати батьків виїжджати.

Ми відвідали місто Оріхів у Запорізькій області, воно перебуває під постійними обстрілами й пересвідчились, що дійсно вивезені всі діти звідти, нині там тільки доросле населення.

Чому люди не виїжджають з небезпечних територій

Основна причина, яку називають люди, які не хочуть виїжджати — це непевність у тому, що на них очікує надалі. Зі свого боку, все що ми можемо зробити — це знайти місце для подальшого проживання цих родин, запропонувати гідні умови (чи то розміщення в колективних центрах проживання, чи точково пошук інших придатних і з гарними умовами місць) для того, щоб виїхати та бути в безпечніших умовах.

Що стосується основної причини повернення (додому — прим. ред.) — то це нестача коштів. Завжди ми стикаємося з тим, що родина десь виїжджала, не змогла соціалізуватися, наприклад, не була обізнана з тим, як отримати виплати, регулярну гуманітарну допомогу, або не змогли працевлаштуватися.

• Є високий рівень патріотизму і переконання, що це наша земля, «ми хочемо тут залишатися», «ми на своїй землі».

Зокрема це відчували й у Горіхові. Горіхівська громада наразі наполовину окупована, там до лінії фронту буквально 7 км, це дуже близько. Але люди, ті хто вирішив залишитися — дуже патріотично налаштовані та абсолютно переконані в тому, що ЗСУ виборють перемогу.

Читайте також: Мародерство та страх: Чому люди не хочуть евакуюватись із Донбасу

Про проєкт для жінок з дітьми «Затишно space»

Це проєкт, який об’єднав психологинь, соціальних працівниць, юристок, педагогинь. Ми опікуємося жінками, які постраждали унаслідок війни. Нині такі осередки діють на Закарпатті (в місті Хуст), а також у Черкасах, Кропивницькому, Вінниці. Нещодавно відкрили в Запоріжжі та Миколаєві. Це місця, куди жінки з дітьми можуть звертатися незалежно від того, чи це є ВПО, чи жінки, які мешкають в цих містах. У нас немає обмежень ані по віку, ані по статусу, це мережа тільки для жінок, в ній працюють тільки жінки.

Один з аспектів, яким ми опікуємось — це інформування про гендерно зумовлене насильство. І у випадку, якщо жінка стала потерпілою від нього, ми надаємо допомогу. У нас працюють кризові менеджерки, які опікуються і допомагають подолати цю складну ситуацію, будь-який випадок насильства, який пережила жінка (психологічне, економічне чи фізичне). Тому щоб убезпечити жінок, ми залучаємо до роботи лише спеціалісток.

Часто буває так, що є досвід переселення, немає можливості з кимось залишити дитину, то у жінки немає часу на себе, немає розуміння своїх потреб. Тоді є чудова нагода приходити в «Затишно space». Працюють вони щоденно крім неділі, там є педагогині, які завжди опікуються дітьми, проводять багато арттерапевтичних і розважальних заходів, навчальних заходів. У цей час жінки можуть отримати або індивідуальні консультації, або пройти цікаві лекції, тренінги. Ми дуже багато заходів влаштовуємо для них.

• За пів року роботи черкаського простору у нас було 2000 відвідувань.

Читайте також: Як відбувається евакуація з прифронтових та деокупованих територій?

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS