Ще до ковіду ДПА показали, що 30% випускників не мають базових знань з математики — Совсун

Гостя — народна депутатка України з фракції «Голос», ексзаступниця міністра освіти України у 2014-2016 роках Інна Совсун. Говоримо про скасування ДПА у 2022-23 навчальному році для четвертих  і дев’ятих класів.

Інна Совсун: Насправді в нас вже декілька років не проводиться ДПА для 4-го і 9-го класу. Спочатку через ковід, потім через воєнні дії. Я дуже сподівалася, що в цьому році ми повернемося до ДПА.

Тут я кажу і як народна депутатка, і як мама четвертокласника.

• Я переживаю за освіту своєї дитини. У мого сина не було жодного навчального року, коли на якомусь етапі вони не переходили на онлайн навчання. Я, як мама, хотіла б знати, якою мірою мій син засвоїв навчальну програму. І ДПА могла б бути таким інструментом.

Окрема паралельна дискусія — про те, наскільки ДПА в тому вигляді, в якому вона була, була корисною.

Ми не знаємо, як наші діти опановують навчальну програму.

• Є діти в Харкові, які 4 місяці просиділи в метро, ховаючись від російських бомб. Вочевидь, що вони не навчалися. Вочевидь, їм треба додаткова підтримка.

Слухайте також: Час назвати речі своїми іменами: 54% освітян відчувають вигорання — Тетяна Коврига

Але для того, щоб її надати, треба оцінити, на якому етапі вони її почали втрачати. ДПА б не розв’язала проблему, тут треба робити комплексний моніторинг, але його теж не роблять. У нас лишався один-єдиний інструмент, у вигляді ДПА, і його теж скасували.

Про природничі науки та їхню важливість

До ковіду в нас результати ДПА з математики показали, що 30% дітей випускаються зі школи без базових знань математики. Їм тяжко вирішити задачку для 5-го класу. Якщо ми зараз кажемо: «Давайте не напружуватися, давайте пожаліємо дітей», ми їх пожаліємо сьогодні. А через 5 років, через 10 яке майбутнє ми їм дамо, якщо вони зараз не отримають хорошої освіти. Це мене дуже лякає.

Ми зараз багато переймаємося безпекою атомних електростанцій. Я прочитала статті двох деканів факультетів ядерної фізики, які кажуть, що їм треба терміново щось робити з підготовкою майбутніх фізиків-ядерників, які мають працювати на наших атомних електростанціях. Тому що прохідні бали туди, з математики та фізики — 120, 130.

• Ми ж з вами розуміємо, що діти, які вступили в математику зі 120-130 балами, ніколи за найкращих умов не стануть кваліфікованими фізиками-ядерниками.

Проблема перша — це забезпеченість шкіл. Майже всі гроші, які держава виділяє на школи — це зарплати вчителів. А на облаштування освітнього простору почали виділяти гроші потрошку… Є також проблема з тим, що не стільки програма змінюється, скільки уявлення про те, як виконувати програму. У школи десятиліттями не було обладнання, то частина вчителів просто звикли, що його не було. І навіть якщо воно з’являється, то не всі його використовують. Я знаю випадки, коли обладнання, яке закупилося навіть на якісь гроші, яке виділила держава, стоїть нерозпаковане просто тому, що вчителі так звикли. Ну і плюс загальний брак зацікавленості дітей, і школа дуже часто не формує цю зацікавленість.

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS