Фото: Associated Press
Олександр Краєв: Блінкен під час своєї пресконференції кілька разів повторював, що в них з Китаєм є багато пунктів, за якими вони не погоджуються: ідеологічних, політичних, економічних. Але вони обоє розуміють, яка на них лежить відповідальність перед світом. Те, що Пекін і Вашингтон змогли поговорити, свідчить про щонайменше відсутність прямого конфлікту.
Блінкен чітко показав: якщо Китай буде передавати зброю росіянам, активно протидіяти Заходу, протидіяти українцям, — тоді на Китай чекають санкції, обмеження, відсутність технологій. Тому що основне для Китаю у взаєминах із Заходом — доступ до технологій. Щоб продовжувати усі ті дослідження, які робить Китай, йому потрібен доступ до бази, яку має Захід. Крім того, для Китаю сьогодні ключовим є питання військових технологій. А в контексті військових технологій поки що з Заходом ніхто зрівнятися не може.
Показове доволі різне подання фінальних результатів перемовин. У варіації Блінкена тематика йшла в такому порядку: спочатку говорили про Україну, як про найбільш гарячу тему, потім був Тайвань, КНДР і лише потім загальні розмови про бізнес, торгівлі тощо. В уяві ж китайців були розмови «про активну співпрацю» та торгівля.
Читайте також: Китай планує відкрити військовий тренувальний табір на Кубі — WSJ
Північна Корея є китайським проксі. Вона є певною прокладкою, яка дозволяє Китаю здійснювати кроки, які з точки зору самого Китаю були б різким загостренням. Але оскільки це Корея, це вже сприймається скоріше як нормальність. Уже певний час було помічено патерн, що як тільки Китаю треба провести навчання в Південнокитайському морі, чи випробування нової зброї, чомусь різко починає активізуватися Північна Корея. І відтягувати усю увагу на себе. Те ж саме стосується передачі озброєння тощо. Китай на офіційному рівні не передавав озброєння росіянам. Але при цьому Північна Корея передавала росіянам стрілецьку зброю для піхоти, набори зимової форми. Тобто негласно через корейців, росіяни отримували ресурси через Китай.
Читайте також: До саміту НАТО у Вільнюсі будь-яка ідея мирного плану має бути поставлена на паузу — Краєв
Олександр Краєв: Під час виступів обох сторін наскрізною темою звучало те, що не буде такого варіанту, коли Китай підтримає американську позицію, а Америка підтримає китайську. Є дві ідеологічні системи. Це західна демократія і, як самі китайці кажуть, альтернативні демократії. Йдеться про авторитарні та напівавторитарні режими. Вони є у в періоді політичного та ідеологічного протистояння, що не заважає їм продовжувати торгувати. Обидві сторони будуть використовувати всі наявні методи для того, щоб один одного ослабити, один проти одного грати й протистояти один одному на будь-якому полі. Тобто, попри усі ці заяви про можливість торгівлі, про те, що вони бачать якісь спільні інтереси, все-таки на скрізну тему йшло те, що ми різні й будемо один одному протистояти. У контексті Індії це якраз той фронт, про який поки що американці не хочуть згадувати, тому що там робота кипить, а китайці не хочуть згадувати, бо вони там поки що не можуть повпливати. Бо по суті останні 8 місяців американська дипломатія дуже активно працювала над тим, щоб схилити Індію, якщо навіть не на свою сторону, то як мінімум на антикитайський нейтралітет.
Читайте також: Рябікіна призначили послом в Китаї заради економіки — Краєв
Олександр Краєв: В’єтнам де-факто залишається еталоном осучаснення комунізму для багатьох, але при цьому він не є в китайській орбіті. Китай намагається отримати певний форпост у В’єтнамі для початку свого економічного і політичного впливу. В’єтнам бачить, що Китай робить з іншими країнами й в плані боргових ям, куди він їх затягує, і в контексті майже напіввасальних політичних взаємин. Тому В’єтнам максимально утримується від зближення із Китаєм. Війна 79-го року досі є доволі живою пам’яттю. У В’єтнамі доволі чітко розуміють, що таке Китай і яка загроза від нього йде. Ще з середини 2010-х В’єтнам є учасником усіх, називаємось так, продемократичних, тобто, проамериканських об’єднань в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. В’єтнам розуміє, що краще мати на своїй стороні Захід і США: тоді сусідство з Китаєм не буде вже таким тягарем, яким воно є.
Читайте також: Лі Хуей шукатиме точки дотику між українською та китайською позиціями, які мають багато розбіжностей — дипломат
Нагадаємо, лідер Китаю Сі Цзіньпін 20 березня 2023 року відвідав Москву. Нібито для того, щоб відстоювати «об’єктивну й неупереджену» позицію Китаю щодо російсько-української війни й просувати необхідність мирного врегулювання. Він став першим світовим лідером, який зустрівся з Путіним після видачі МКС ордеру на арешт.
26 квітня 2023 року Зеленський провів тривалу телефонну розмову з лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
«Вірю, що вона, а також призначення посла України в Китаї дасть потужний поштовх розвитку наших двосторонніх відносин», — резюмував тоді Володимир Зеленський.
Які сенси приховані були за розмовою лідерів Китаю та України, можна дізнатися у цьому подкасті Громадського радіо.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS