Фото: Pexels
Едуард Андрющенко: Існують якісь уривчаті відомості про те, що могли відбуватись дослідження та застосування отрут раніше, але достеменно відомо про створення токсикологічної лабораторії при НКВД в другій половині 30-х. Йдеться про так звану «лабораторію Х». Вона розташовувалася впритул до всім відомої будівлі на Луб’янці, там була поруч і вʼязниця.
Очолював її Григорій Майрановський. Це така сумнозвісна постать. Він вважав себе вченим, медиком. Ми знаємо, що отрути випробовували під егідою НКВС. Дослідження робили на людях, які були засуджені до смертної кари. Це відбувалось під час доби «Великого терору», тому дефіциту людей для таких потреб не було. На папері вони всі були розстріляними, а насправді над ними проводили ось ці експерименти щодо дії різних органічних, неорганічних отрут та речовин.
З післявоєнного періоду вже є відомості про конкретне застосування отрути Москвою проти своїх ворогів. Куратором цього проєкту був сумнозвісний Судоплатов, який відповідав за вбивства ворогів режиму. Структура, в якій він працював, змінювала номери, але функція залишалась така сама. Проводились спецоперації зі вбивства за кордоном та всередині, не тільки отруєння. Нещодавно Судоплатов знову виринув в інформпросторі, бо народився в Мелітополі. Окупанти його дуже шанують, тому поставили там памʼятник йому.
Читайте також: Як боролись з панікерами під час епідемій у Радянському Союзі?
Едуард Андрющенко: Радянські дослідження стали практичною підготовкою до конкретних ліквідацій людей. Нам відомі чотири такі епізоди, які відбулись в другій половині 40-х років. Двоє з них були українцями: греко-католицький єпископ Теодор Ромжа і політичний діяч Шумський Олександр. Все робили так, щоб не потрібно було цих людей арештовувати й розстрілювати, а краще застосувати саме отруту. Велике значення надавалося тому, щоб це відбулось непомітно, щоб ніхто не зрозумів, що людину навмисно отруїли. Тобто вони замасковували вбивство під серцевий напад, або якісь інші природні способи смерті.
Матеріали цих справ можуть зберігатися в Москві, де була та сама лабораторія і відповідальні за неї. Подібного штибу операції, як правило, Києву особливо не довіряли. Навіть наші місцеві чекісти могли самі й не знати, що таке відбувається. Я думаю, вони й не здогадувалися, що свого часу сталося з українцями Шумським, Ромжою, Ребетом або Бандерою.
Едуард Андрющенко: Якщо говорити про ключову відмінність отруєнь між Радянським Союзом та сучасною Росією, то СРСР намагався максимально це приховати. Справа Бандери стала величезним провалом, бо про це дізнався світ. Відбувся судовий процес над виконавцем, на якому він все детально розповів. Після цього тривалий період цей спосіб вбивств не застосовувався.
РФ робить так, щоб якраз продемонструвати, що це вони. Прямим текстом ніхто так не говорить, але вони коментують такі події. Наприклад, інтерв’ю Петрова і Баширова, репліки Путіна по окремих епізодах. Росіяни так все проговорюють, мовляв, що це вони роблять, але ніхто не може їм нічим відповісти. В радянський період, отрута була інструментом зашифрованих та законспірованих вбивств. Росія тепер використовує отруєння як елемент терору. Йдеться не тільки про вбивство однієї конкретної людини, а й про спосіб залякування всіх інших. Мовляв, ніхто не може від них сховатись і руки їхні дотягнутись до кожного.
Читайте також: Хто вбив Степана Бандеру?
Нагадаємо, дружину керівника Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирила Буданова Маріанну отруїли важкими металами. Інформацію про це підтвердив представник ГУР Андрій Юсов 28 листопада 2023 року. Зараз жінка проходить курс лікування, який вже завершується. Більше даних в ГУР обіцяли оприлюднити згодом.
Раніше ЗМІ повідомили про отруєння Маріанни Буданової. За даними ЗМІ, нині триває розслідування із приводу імовірної спроби вбивства дружини начальника ГУР МО України.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
0