Фото: AP
Чому судилище над полоненими з «Азовсталі» — це воєнний злочин, та навіщо Росія ці судилища влаштовує — обговорюємо з правозахисницею, виконавчою директоркою «Центру громадянських свобод» Олександрою Романцовою.
14 червня Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону (Росія) почав слухати справу стосовно 22 полонених «азовців». Про це повідомило AP. Це захисники Маріуполя, які потрапили у полон у травні 2022 року. Підсудних звинувачують у терористичній діяльності проти РФ. Серед них — восьмеро жінок. За даними «Центру громадянських свобод», серед підсудних також є кілька цивільних. У разі визнання вини всім їм загрожує покарання від 15 років до довічного ув’язнення.
Олександра Романцова: У нас є конкретні підстави, записані в Міжнародному гуманітарному праві (МГП), щоб вважати судилище над азовцями воєнним злочином.
Серед полонених є цивільні. Наприклад, люди, які закінчили свою службу в ЗСУ за рік до того, як почалось повномасштабне вторгнення. Але Росія всіх їх визнає військовополоненими. Щодо цивільних ми з цим не погоджуємось, адже це виключає їх із захисту як цивільних осіб. Відповідно, коли Росія визнає цивільних військовополоненими, вона порушує міжнародне гуманітарне право, а саме Женевські конвенції, створені 1949 року, як найголовніші правила того, що не можна робити під час війни.
Росія порушує наступні правила:
Статтю 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій (від 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 1977 року — прим. ред.). Стаття говорить про те, що люди, які є військовополоненими, не можуть каратися кримінальним судочинством за те, що вони брали участь у боях. Бо коли люди офіційно, через свою армію, беруть участь у боях, то вони захищені статусом військовополонених.
Статтю 130 Женевської конвенції (про поводження з військовополоненими — прим. ред.). Адже, згідно з цією статтею, це несправедливий суд. Мається на увазі, що людина не може себе захищати, і це звинувачення взагалі не можна висувати. Ці люди не мають ані консульського захисту, ані можливості обрати собі адвокатів.
Ми розуміємо безглуздість цієї ситуації, а в Росії відсутнє поняття правосуддя (що міжнародного, що національного), тому вони роблять це судилище для своєї внутрішньої аудиторії, продовжують створювати віртуальну реальність.
Читайте також: Сексуальне насильство в умовах війни — це воєнний злочин, який не має строку давності — Наталія Марчук
Олександра Романцова: Взагалі це окреме порушення МГП, коли захоплюють цивільних, приписують їм якісь порушення, вивозять їх з країни. Ми маємо мінімум понад 2000 людей, яких вивезли з території України.
Російські солдати багато хапали тих, хто колись, наприклад, відслужив у АТО. Але факт того, що колись людина служила в АТО, не позбавляє її цивільного статусу зараз.
Сподіваюсь, Міжнародний кримінальний суд візьме цей кейс в розробку, адже це воєнний злочин.
Їхні дії — це продовження того, що вони робили 8 років з нашими політичними ув’язненими, коли в Росії був політичний мотив назбирувати людей та називати їх терористами, шпигунами, екстремістами, щоб створювати картинки всередині для своєї аудиторії.
При чому дуже гучно висвітлювались суди, а потім цих людей відправляли якомога далі, в тюрми, куди не можуть доїхати родичі, де втрачається контакт. Потім людей «пресують», обмежують в інформації з України, не пускають адвокатів тощо. Це те, що відбувалось 8 років.
Ці звинувачення, які ламають життя людям, висуваються просто тому, що їм потрібні ці картинки всередині, щоб підтримувати «зомбоящик» якимись сюжетами.
Читайте також: Мого чоловіка «судять» в Росії, але навіть йому не кажуть, за що — дружина цивільного полоненого, волонтера ТЧХ Юрія Кайова
Олександра Романцова: В Росії йде глобальне обмеження будь-якого природного права, яке всі люди з 1949 року ООНівськими документами визнали за природну здібність людини бути вільною, і цю здібність не може обмежити ніяка більшість.
Найстрашніша пастка, в яку не мають потрапити українці, — це кидатись на заголовки. Найголовніше — читати першоджерела, тексти, розбиратися в них. Треба перестати боятися законів й думати, що це вища математика чи виключно справа політиків. Ні, це те, що треба для життя.
Росіяни втратили момент, коли вони керують власним життям.
Вони втратили момент, коли вони обирають людей, які створюють закони, перевіряють, що вони в цих законах пишуть, і чи ці закони відповідають їх інтересам, а не якимось приватним.
Тому важливо, не забувати, що закон це наша домашня справа. Адже на прикладі РФ ми бачимо: їм здається, що судять якихось «азовських нацистів», а насправді це судять їх.
Читайте також: Раз на добу — чарка води, щоб «не сдох от обезвоживания»: історія російського полону мелітопольця Ярослава Жука
Нагадаємо, у травні 2022 року Маріуполь опинився у блокаді російських військ і був фактично знищений. Повністю зруйновані будинки близько 84 тисяч містян. Точний підрахунок загиблих здійснити неможливо. За попередніми оцінками, у Маріуполі загинули до 22 тисяч цивільних. Частину мешканців примусово вивезли на територію так званої «ДНР» чи до Росії.
Омбудсменка Людмила Денісова повідомляла, що майже 170 тисяч маріупольців, які залишились у тимчасово окупованому місті, потерпають від голоду.
1 травня за підтримки ООН розпочалася евакуація мирних жителів, які переховувалися на території заблокованого російськими окупантами заводу «Азовсталь». Загалом із Маріуполя та заводу вивезли майже 500 людей. 7 травня з «Азовсталі» у майже захопленому російськими окупантами Маріуполі евакуювали всіх жінок, дітей та людей похилого віку.
16 травня із «Азовсталі» почали виходити українські бійці. Командир «Азову» Денис Прокопенко у відеозверненні заявив, що українське військове керівництво дало «наказ про збереження життя та здоров’я військовослужбовців та припинення оборони міста». Через гуманітарні коридори їх вивозили на підконтрольну самопроголошеній «ДНР» територію, зокрема в Новоазовськ та Оленівку.
У травні 2023 року Асоціація родин захисників «Азовсталі» нагадала, що більше ніж 1900 військових Маріупольського гарнізону і досі залишаються у російському полоні, з яких – більш як 700 бійців «Азову».
Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS