Андрій Куликов
Територіальні поступки Росії викликають відразу в абсолютної більшості українців — директор КМІС
Інтерв'ю
Виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький розповідає про опитування щодо поширеності серед населення наративів «розколу».
Ведучі1
Гості1
Фото: Pexels
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Результати показали, що більше українців стали вірити у «конфлікт між військовим та політичним керівництвом» (з 14% до 32%). Помітно зросла також частка тих, хто вважає, що «Захід утомлюється від України» — з 15% до 30%. Стало трохи більше тих, хто вважає, що «влада може піти на неприйнятні компроміси» – з 5% до 12%.
Антон Грушецький: Ми вивчали російські наративи ще до повномасштабного вторгнення. Наприклад, питали про те, як люди сприймають Євромайдан: як «фашистський переворот» на догоду Заходу чи мирний протест за європейський розвиток України. Після великої війни наративи змінилися. Деякі з них були абсолютно тупими, мовляв, Україна – штучна держава, країна просякнута нацизмом. Більшість українців відкидають такі тези й не сприймають їх.
Але інший спосіб розхитувати державу – це розколювати її зсередини, підривати нашу єдність. У вересні минулого року ми вперше сформулювали декілька таких наративів, і виміряли їх поширеність серед населення. Потім повторили це в грудні й зараз знову провели опитування. Питання стосувались того, чи є конфлікт між політичним керівництвом і військовим командуванням, чи втомився Захід від України, чи буде тиск на країну щодо переговорів. Важливо розуміти, наскільки змінюється ситуація, наскільки українці залишаються стійкими. Якщо населення втратить опір до цих наративів, то постане питання щодо єдності, що є одним з основних чинників для відбиття агресії ворога.
Тенденції щодо опитування у всіх регіонах подібні. Більшість має позитивне налаштування на розвиток ситуації в країні. Трохи гірші настрої на півдні та сході, що, скоріше за все, пов’язано з близькістю до лінії зіткнення. Ці регіони більше страждають від воєнних дій, що психологічно тисне на населення.
Про питання щодо готовності влади піти на неприйнятні територіальні компроміси
Антон Грушецький: В цьому опитуванні ми формулювали питання про те, чи готова українська влада піти на неприйнятні компроміси. Йдеться про те, чи готова держава до територіальних поступок та поступитись нашими людьми на ТОТ, щоб завершити війну.
Навіть ті, хто вважає, що влада готова на компроміси, Захід втомився від України та в керівництві є конфлікти, категорично проти жодних територіальних поступок. Люди дещо втрачають опірність російським наративам, але при цьому зберігають войовничість у питанні відсічі ворога.
Андрій Куликов: Питання стосується ж не лише земель, це ж одночасно поступки сотнями тисяч, а, можливо, й мільйонами наших людей.
Антон Грушецький: Ви маєте рацію. Нещодавно ми публікували результати травневого опитування. З’ясувалось, що майже 80% респондентів мають родичів, знайомих чи друзів, які загинули чи отримали поранення внаслідок російського вторгнення. Це колосальна цифра і потужна емоційна складова. Йдеться не лише про території, а й про людей. Тому догода Росії в цьому сенсі викликає відразу в абсолютної більшості населення. Занадто багато лиха накоїли росіяни, щоб можна було спокійно сприйняти поступки.
Читайте також: Олексій Гетьман: Чим довше триватиме війна, тим вправнішим ставатиме наш ворог
Про питання щодо конфлікту між військовим та політичним керівництвом
Антон Грушецький: Ми не уточнювали у запитанні, хто саме конфліктує. Минулого року результати були значно оптимістичніші, не передбачали поглибленого вивчення. Тоді лише маленький відсоток сприйняв цей наратив. В грудні 2022 року ситуація залишалась такою ж самою. Тільки зараз ми помітили значну зміну настроїв. В наступних опитуваннях це питання будемо вивчати глибше.
Час від часу зʼявляються новини про те, що військове командування хотіло зробити одним чином, а політичне керівництво вважає інакше. При цьому хтось намагається розказати, що в нас є хороші та погані хлопці. Це дуже погано для України.
Абсолютна більшість українців довіряє Силам Оборони. У нас переважна більшість довіряє президенту Зеленському та головнокомандувачу Залужному. Населення хоче, щоб вони злагоджено працювали задля перемоги у війні.
Слухайте також: Фейками про «масове виловлювання чоловіків» в Україні росіяни хочуть порушити соціальну згуртованість українців — Світлана Сліпченко
Про втому партнерів
Антон Грушецький: Існують такі думки, що Захід втомився від України, його допомога зменшується, і нас хочуть примусити до переговорів з Росією. Такі формулювання зустрічаються серед експертів, журналістів, простих громадян. Є протилежні тези про те, що партнери продовжують допомагати, не готові до територіальних поступок України.
Це питання нагадує проблему з корупцією. Багато людей щиро обурюється корупцією, обговорюють та всюди розказують про неї. В опитуваннях на перше місце ставлять саме цю проблему. Міжнародні та європейські інституції замовляють у нас чимало досліджень суспільної думки. Коли вони бачать ці результати, то потім їх використовують проти України на переговорах. Мовляв, ваше населення саме ж говорить про корупцію, тому зі вступом до ЄС чи НАТО треба зачекати.
У людей негативні наративи про Захід також викликають епопеї з наданням різного типу озброєння. Ще за рік в нас точно зросте критичне ставлення до партнерів, попри те, що українці хочуть бути частиною Євросоюзу і НАТО.
Читайте також: Золкіна: Дозована військова допомога Заходу все ще пов’язана зі страхом перед поразкою РФ
У липні 2023 року Центр національного спротиву повідомляв, що Росія посилила пропаганду на тимчасово окупованих територій Херсонської області, щоб посилити лояльність цивільних до так званих «адміністрацій».
Про чергові фейки росіян, зокрема про «легіони канадських найманців» та «Буданова в комі» говорили зі Світланою Сліпченко, очільницею проєкту VoxCheck.
Про те, що фейки, які розповсюджує пропаганда РФ, є прикладом деградації, сказав військово-політичний оглядач Олександр Коваленко в ефірі Громадського радіо.
У жовтні 2022 року VoxCheck промоніторив 94 медіа з Італії, Німеччини, Чехії, Словаччини, Польщі та Угорщини.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
