facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Це не випадковий підпал будинку на Волоській, а планомірна робота над знищенням історичної памʼятки — Ксенія Семенова

Інтерв'ю

Увечері 3 серпня на вулиці Волоській, 5б сталась пожежа у будинку Дєгтярьова. Спалахнула будівля 19 століття, яка має охоронний статус. Поліція відкрила кримінальне провадження. Депутатка Київської міської ради від фракції “Слуга народу” Ксенія Семенова розповідає про знищення архітектурних памʼяток в Києві та чому треба перевіряти гідранти поблизу свого будинку.

Це не випадковий підпал будинку на Волоській, а планомірна робота над знищенням історичної памʼятки — Ксенія Семенова
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Що сталось із будівлею? 

Ксенія Семенова: Пожежна машина приїхала до будинку за 20 хв, в межах своїх нормативів. Трохи довго рятувальники шукали гідрант – 20 хв. Проблема у тому, що старовинні будівлі 18-19 століття на Подолі мають деревʼяні дахи та перекриття. Тому, навіть якби пожежники туди телепортувались, то будинок це б не врятувало.

Досить класичною схемою є доведення будівлі до руйнування. Потім через суд її можна позбавити статусу пам’ятки місцевого чи національного значення, щоб знести. Бо будівлі з охоронним статусом підлягають лише реставрації. Для цього можуть навмисно підпалювати об’єкти архітектурної та історичної спадщини Києва.

Про ймовірні причини загоряння

Ксенія Семенова: Це не випадковий підпал, а планомірна робота над знищенням історичної памʼятки. Раніше сусідній будинок цього ж комплексу горів двічі у 2017 році та 2020 році.

Прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо навмисного підпалу. Але я буду звертатися, аби вони подали до суду, щоб повернути будівлю в комунальну власність міста Києва.

Законом передбачено, що власник повинен утримувати пам’ятку в належному стані. Якщо він цього не робить і навмисне доводить її до руйнування, то громада може повернути будівлю примусово в комунальну власність. Сподіваюся, що нам вдасться створити принаймні один такий прецедент в Києві.


Читайте також: Єдині плани — це знесення, тому потрібно діяти швидко — Недашковська про «Будинок Грушевського»


Про охорону памʼяток у столиці

Ксенія Семенова: В місті немає політичної волі мера та його команди щодо охорони історичних та архітектурних памʼяток. У нас досі не призначили очільника профільного департаменту.

Те ж стосується і правоохоронних органів. Жодна справа про руйнацію цих памʼяток не доведена до суду. Ніхто так і не відповів за ці правопорушення.

  • Частина депутатів Київської міської ради є не представниками громади, а представниками великих будівельних бізнесів. Що можна робити зараз, поки виборів немає і демократичним шляхом владу в місті Києві ніяк не змінити? Тиснути публічно.

Ви можете робити одиночні пікети, толоки біля будинків, візуальні акції про збереження охорони культурної спадщини, писати про це в соціальних мережах чи звертатись до міського голови.


Читайте також: В Україні є 130 тисяч пам’яток історії та культури, лише частина внесена до держреєстру — ​Куковальська


Про пожежну безпеку

Ксенія Семенова: Другий аспект цієї проблеми – роль пожежників. Коли вони приїжджають на місце, то мають швидко знаходити гідрант. Люки, в яких розташовані крани для підключення обладнання, мають бути спеціально позначені кольором та мітками. А поруч на будівлях повинні бути відмітки із відстанню до цих місць.

На Волоській, 5б пожежникам доводилось підіймати та шукати потрібний люк по черзі. Буду звертатись до КМДА з проханням проінспектувати пожежну безпеку на Подолі, щоб розуміти, в якому вона стані.

Відповідальні за стан гідрантів різні структури. Все залежить від місця розташування. Наприклад, районна державна адміністрація, ДСНС, балансоутримувач дороги тощо.

Я б закликала громадян зателефонувати або написати до ДСНС для перевірки у своєму дворі гідрантів. Зверніть увагу, чи люк не заблокований запаркованими авто, покинутими машинами тощо. Комунальні компанії-управителі значної уваги не приділяють цим питанням.


Читайте також: Прикріпили у 1956 році й помили лише після вибуху на ЧАЕС: для чого волонтери хочуть відновити вивіску найстарішої квіткарні Києва?


 Нагадаємо, у червні на сайті Київської міськради було опубліковано петицію щодо надання статусу пам’ятки та відновлення «Будинку Грушевського». У петиції, серед іншого, авторка просить вилучити будівлю у нинішнього власника через неналежний догляд та повернути її громаді міста з подальшим відкриттям у ній музею історії української державності.

У серпні 2021 року заступник голови КМДА Володимир Прокопів повідомив, що будівлю «Квіти України» було внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Цьому передували перипетії зі знесення будівлі. Згодом Прокопів написав, що Департамент охорони культурної спадщини КМДА вніс до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва ще 4 об’єкти.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

Поділитися

Може бути цікаво

Закриття церков і рейди на священників: що з релігійними організаціями на окупованих територіях

Закриття церков і рейди на священників: що з релігійними організаціями на окупованих територіях

«Йдеться про верхівку айсберга»: Левченко про зафіксовані злочини сексуального насильства

«Йдеться про верхівку айсберга»: Левченко про зафіксовані злочини сексуального насильства