Україна все ще шукає спосіб, як спілкуватися з мільйонами громадян, які після 24 лютого опинилися за кордоном — Андрій Шевченко

Про цілі та роботу Світового конгресу українців

Андрій Куликов: Тепер у вас посада і робота українського дипломата в Україні. Тому що представник Світового конгресу українців – це людина, яка забезпечує нам міжнародні зв’язки, але не за кордоном, а тут. Як так сталося?

Андрій Шевченко: Відповім жартом колишнього посла Канади в Україні Романа Ващука. Він сказав, що внутрішній український діалог – це особливо тонка матерія. Ми дивимось на цю міжукраїнську розмову – як на великий привілей та могутній актив, який є в розпорядженні нашої 65-мільйонної нації. Завдання Світового конгресу українців зробити так, щоб зв’язки між українцями були максимально корисними у всьому світі.

Андрій Куликов: За якими напрямками ці зв’язки є максимально корисними?

Андрій Шевченко: Робота на перемогу є очевидно одним з найважливіших напрямків. У жовтні СКУ провів великі збори, на яких обрали нове керівництво організації на найближчі роки. Конгрес визначив три пріоритети на найближчий етап роботи: перемога, відновлення держави, сильний український світ. Багато в чому організація мусила реагувати на ситуацію. Все швидко змінюється, тому треба знаходити нові аргументи для того, щоб тримати увагу прогресивного світу довкола нашої боротьби. Нам треба бути більш винахідливими та ефективними, діяти швидше та точніше. Намагаємось бути максимально корисними в цих нових обставинах.

Про українців за кордоном

Андрій Куликов: В яких країнах зараз найактивніші наші земляки та землячки?

Андрій Шевченко: СКУ говорить від імені українських організацій, які працюють на сьогодні більше ніж у 70 країнах світу. Це величезна сила, яка в різних країнах має різний вимір впливу. СКУ може відігрівати більшу роль в тих регіонах, де Україні традиційно важче знаходити союзників. Йдеться про Глобальний Південь, Близький Схід, Африку, а особливо про Південну Америку.

Історично сильною є українська громада в Аргентині, Бразилії, Парагваї. Ми можемо відзначити, що за останні місяці політична позиція цих країн стала прихильнішою до нашої країни. Зокрема, до цього доклалась українська спільнота та СКУ, розповідаючи про правду війни.

Андрій Куликов: В Канаді та США є багато наших людей. Наскільки зараз прибуття нових емігрантів посилює чи розмиває тамтешні українські громади?

Андрій Шевченко: На моє переконання, посилює громади. Але водночас створює великий виклик для української держави. Україна все ще шукає спосіб, як спілкуватися з тими мільйонами громадян, які після 24 лютого опинилися за кордоном. Наразі таких відпрацьованих каналів немає. Конгрес намагається активно залучати до співпраці тамтешні українські громади. Йдеться не лише про участь в разових акціях, пікетах чи підписанні петицій.

Мова йде про системну роботу з молодіжними, дитячими організаціями, українською церквою та гуртками. Українському громадянину, який зараз опинився за кордоном, потрібно дати можливість реалізувати свою ідентичність.

Ми маємо розуміти, що частина цих людей залишиться в тих країнах, де вони зараз перебувають. З часом вони стануть там електоральною силою. Тому для держави надзвичайно важливо зробити так, щоб кожен українець відчував себе потрібним. Ми повинні знаходити нові слова для цих людей. Комусь маємо казати, що чекаємо на їхнє повернення та адаптацію. Декому треба говорити, що хочемо реалізації в тій країні, де вони вирішили залишитись назавжди. Успішний та реалізований українець за кордоном посилить нашу справу в усьому світі.

Читайте також: Необхідно вже думати, як повертати в Україну людський капітал — Оксана Коляда

Українці за кордоном – різні

Андрій Куликов: Під час повномасштабної війни я був тричі за кордоном. Там я зустрічав людей, які втекли не від Росії, а від України. Але вони видають себе за українців, використовують допомогу, яка б мала належати тим людям, які справді втікали від російської агресії. Вони створюють двозначне враження у багатьох людей в країнах, де зараз мешкають. Що робити з цим? Яка позиція Світового конгресу українців?

Андрій Шевченко: Війна загострює все. Тому в Херсоні, в Харкові, в Києві, у Варшаві та у Брюсселі ми чіткіше бачимо, хто чого вартий. Я схильний бачити інші історії. Бачу сотні тисяч дивовижних історій, коли українці роблять неймовірні речі за кордоном. Опинившись в новому місті та середовищі, вони там мобілізують людей, переконують місцевих, знаходять нові й нові способи розказати про Україну. Завдяки цьому СКУ привозить в країну броньовані машини, техніку та гуманітарну допомогу.

Ми повинні дуже уважно стежити за тим, як Росія буде намагатися використовувати наших людей, які опинилися за кордоном. Треба розуміти, що хтось може хитатися та мати різні погляди. Наш ворог має десятилітній досвід роботи за кордоном через церкву, культурні проєкти, політику та бізнес. Тут варто співпрацювати з українською державою, щоб такі речі ідентифікувати й одразу їх нейтралізувати.

 Про допомогу Канади

Андрій Куликов: У мене є кілька добрих знайомих у Канаді, які підтримують Україну. Вони схвалюють те, що робить уряд, але кажуть, що канадська влада могла б робити більше для підтримки України. Що скажете на таке зауваження?

Андрій Шевченко: Нам хотілося б, щоб всі робили більше для України. Я думаю, що реалістична та чесна оцінка полягатиме в тому, що Канада справедливо займає місце однієї з лідерок міжнародної коаліції на підтримку нашої країни.

Наприклад, в середині 2022 року Канада посідала перше або друге місце у світі за обсягами фінансової допомоги Україні в перерахунку на душу населення. Звісно, що в них ніколи не було сотні танків або комплексів протиповітряної оборони, які могли б передати нам. Але вони використовують свій авторитет у світі та фінансові можливості.

Читайте також: До України вже повернувся 1 мільйон біженців — Угочі Деніелс

Нагадаємо, кількість біженців, які прибули до країн Європи з України з початку повномасштабного вторгнення Росії, станом на початок цього року сягнула 7 915 287 людей.

Про те чим живе українська діаспора у Польщі та допомогу українським біженцям під час війни ГР розповіла голова Фонду «Наш вибір», співзасновниця «Українського дому» у Варшаві, редакторка друкованого видання «Наш вибір» Мирослава Керик. 

Про життя українців у Сербії, як з ними комунікує сербська влада, чому Белград заявив, що для українців стане «кінцем» те, що Київ може визнати незалежність Косова говорили у подкасті ГР з Михайлом Ратушним, політиком та громадським діячем.

Європейський Союз завершив усі процедури, необхідні для продовження тимчасового захисту для біженців з України на один рік — з 4 березня 2024 року до 4 березня 2025-го.

З психотерапевткою Тасею Осадчою говорили про досвід біженства і травму після пережитого.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі