facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Українські працівники не хочуть повертатись в офіси — Тетяна Пашкіна

Інтерв'ю

Нещодавно компанія Zoom попросила своїх співробітників повернутися в офіс. Експертка з питань ринку праці Тетяна Пашкіна пояснює, чому світові компанії хочуть переходити на роботу офлайн та яка ситуація з віддаленою працею в Україні.

Українські працівники не хочуть повертатись в офіси — Тетяна Пашкіна
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Чому світові компанії повертають людей в офіси?

Тетяна Пашкіна: У світі вже у 2021 році постало питання повернення працівників до офісів. Цей процес зупиняла пандемія коронавірусу. Велике скупчення людей в одному приміщенні не сприяло фізичній безпеці. Хоча такі гіганти як Google, Amazon, Microsoft змушено відправили співробітників по домівках, тренд на повернення людей назад висів у повітрі. Всі розуміли, що за першої можливості робота в офісах відновиться.

Ще до коронавірусу великі західні компанії намагались зекономити на операційних витратах, відправивши певну частину працівників на віддалену роботу. Бізнес зіштовхнувся з тим, що розмилась корпоративна культура – впала лояльність людей. Робітники не відчували себе частинкою компаній, поводились як фрилансери.

Тому більшість міжнародних інформаційних гігантів вирішила не повторювати ці помилки. Вже у 2021 році менеджмент цих компаній заявляв, що готовий повертати працівників у офіси за першої ж нагоди.

  • Інфляція та ковід зменшили прибутковість. Водночас не всі інформаційні гіганти можуть дозволити собі великі офіси, які простоюють. Вони вважають, що продуктивність та співпраця робітників є більшою принаймні за комбінованим графіком, ніж за повністю віддаленим.

Окрім Zoom повертати людей до офісів хоча б на декілька днів планують Google та Amazon. У травні був пікет незгодних під офісом Amazon. Під час пандемії людей наймали з віддалених куточків країни. Тому таким економічно (або суто морально) невигідно переїжджати або ходити гібридно в офіс декілька разів на тиждень. Це може призвести до втрати частини працівників.

У 2018 чи 2019 році під час економічного зростання великі компанії проводили опитування серед співробітників, які працювали віддалено. Їх цікавила продуктивність робітників. Зʼясувалось, що люди не відчувають себе залученими. Тому зʼявились запити на те, щоб повертати їх хоча б на два-три дні для того, аби вони спілкувались з колегами та відчували корпоративну культуру. Пандемія ж віддалила цей процес ще на декілька років.


Читайте також: Сапери, оператори дронів, встановлювачі вікон: що пропонує профтехосвіта у 2023?


Про тенденції на українському ринку праці

Тетяна Пашкіна: В Україні компанії хочуть повернути людей до роботи в офісах. У працівників же такого бажання немає. Поки немає блекаутів, то є можливість комфортно працювати вдома.

Якщо повториться ситуація з відключеннями світла, то люди їздитимуть в офіси. Бо там є генератори, супутниковий інтернет, гаряча вода тощо. Та поки працівники не хочуть витрачати велику кількість часу на те, щоб дістатись до роботи. Через постійні тривоги цей процес стає тяжчим. Знов таки, це додаткові витрати. Харчування поза домом дорожче. Не всі компанії підняли заробітну плату, а через інфляцію все подорожчало. Тому люди намагаються економити на базових речах.

Не всі менеджери навчились дистанційно керувати підлеглими. Тому їм простіше бачити результат роботи на власні очі. Не завжди мікроменеджмент вже до снаги людям, які навчилися працювати самостійно.

Ускладнення є і в жінок, які мусять ще й дивитись за своєю дитиною, яка навчається онлайн. Особливо це стосується учнів молодших класів. Якщо мама працюватиме в офісі, то шестирічна дитина навряд самостійно займатиметься навчанням.


Слухайте також: Серед тих, хто сьогодні шукає роботу, — програмісти — експертка у сфері ринку праці


Про укриття на роботі

Тетяна Пашкіна: Не у всіх офісах є приміщення, де можна сховатися від ракетних обстрілів. А за наявності укриття виникає питання із доступною кількістю місць у ньому. Люди, які працюють вдома, вже більш-менш знають про найближче сховище. Це недалеко та зручно.

Питань щодо укриттів дуже багато. Не кожен роботодавець має на них відповіді. Тут можна спостерігати різні підходи. Директивний – або всі повернуться до офісів, або будуть звільнені. Індивідуальний – кожну ситуацію розглядають окремо. Хтось може працювати через сімейні обставини, а комусь необхідно їздити на роботу.

Закон поки не регулює питання укриттів на роботі, бо немає офіційних мап сховищ та їхніх класифікацій. Здебільшого все залежить від добросердності роботодавців. Ринок регулює це просто. Якщо людей не задовольняє щось, то вони звільняються. Нелояльний бізнес отримує в результаті брак кадрів.

Про українські зарплати

Тетяна Пашкіна: Ситуація зі зарплатами дуже різна. Деякі роботодавці досі не повернули довоєнний рівень виплат. Вони обґрунтовують це скрутною економічною ситуацією. Їх не цікавить, як людям жити в таких умовах.

Інші компанії за останні півтора року вже декілька разів підіймали заробітну платню. Такі роботодавці намагаються утримати ключових фахівців та покращити лояльність до себе.

Витрати на проїзд, обіди коштують значно дорожче, ніж пару років тому. Рідко компанії повертають виплати на харчування, добровільне медичне страхування тощо. Популярним наразі є компенсування психологічної допомоги.

Одні компанії опікуються своїми працівниками й роблять все можливе для цього. Але під час кожної кризи будуть й ті, хто скаржитиметься на скруту. Навіть якщо їм вдасться повернути обсяги продажів. Бо вони звикли, що люди терпітимуть.


Слухайте також: Які бізнеси найчастіше відкривають українки в Польщі?


Якими аргументами вмовити керівника на дистанційну форму роботи?

Тетяна Пашкіна: На роботодавця впливають економічні аргументи. Треба пояснити, які бонуси отримає компанія від віддаленої роботи. Це можуть бути різні речі:

 – менше клопотів з виплатами лікарняних. Людина не йде на лікарняні, бо сидить вдома і лікується. Не ходить в офіс і не заражає інших;

 – гнучкість у питанні відпустки. Працівник менше втомлюється під час дороги до роботи;

 – відкладений перегляд заробітної плати. Немає додаткових витрат, тому можна почекати зі збільшення виплат до якогось часу тощо.

Якщо ваш роботодавець душевна людина, то можна пояснити свою ситуацію. Наприклад, у вашої дитини комбіноване навчання. Тому в офіс можете приїжджати у відповідні дні.

Якщо ви працюєте бухгалтером, то можна домовитись про те, що не будете просити збільшення зарплати. Бо наразі бухгалтери не хочуть їздити в офіс, а нові кандидати проситимуть на 30% більші виплати.


Слухайте також: Робота дала мені можливість не зламатися — підприємиця з Бучі Інна Скаржинська


Раніше експертка у сфері праці Тетяна Пашкіна в етері Громадського радіо повідомляла, що середня заробітна плата за 2023 рік зростала двічі: у лютому до 16 тис. грн, у травні — до 16 тис. 500 грн.

Ще до початку повномасштабного вторгнення Україна стикалася з нестачею робочої сили. Але зараз, коли понад 6 млн українців були вимушені виїхати за кордон, економічна ситуація в країні стала ще більш критичною.

За оцінкою Міністерства економіки, протягом наступних 10 років Україні доведеться додатково залучити 4,5 мільйона співробітників на ринок праці. Оскільки країна наближається до повоєнної епохи відбудови суспільства, потреби в робочій силі лише зростатимуть, щоб відповідати вимогам економічного відновлення.

В ефірі Громадського радіо Олександр Бондаренко, керуючий партнер Бюро інвестиційних програм, розповів, що різні органи державної влади по-різному оцінюють рівень безробіття в Україні:

— НБУ станом на грудень 2022 року — приблизно 4,5 мільйони осіб знаходяться у стані безробіття;

— Мінекономіки дає цифру 2,6 мільйона осіб.

— Держстат говорить про 2,2— 2,4 мільйона.

За даними соцопитування групи «Рейтинг», третина українців заявляє про втрату роботи після 24 лютого. Про ситуацію зі влаштуванням на роботу на ГР говорили з експерткою з ринку праці Тетяною Пашкіною.

Пікові дані безробітних були навесні та влітку 2022 року — це 4,5-5 мільйонів. Наразі що динаміка покращується. Вакансій стало у два рази більше. Найбільш активні сфери: торгівля, IT, сфера послуг, сектор HoReCa (готелі, ресторани, кафе).


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

«БТРи їхали практично по наметах»: Євген Нищук про Революцію гідності

«БТРи їхали практично по наметах»: Євген Нищук про Революцію гідності

Путін сподівається на відмову Трампа від дозволу атак углиб РФ — експерт-міжнародник

Путін сподівається на відмову Трампа від дозволу атак углиб РФ — експерт-міжнародник